ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024року
м. Київ
справа № 758/5749/22
провадження № 51-7841 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100070000991, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого: 1) вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 30 грудня 2005 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 2) вироком Деснянського районного суду м. Києва від 19 березня 2008 року за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; 3) вироком Деснянського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України, звільненого на підставі ч. 4 ст. 309 КК України; 4) вироком Дарницького районного суду м. Києва від 09 липня 2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки; 5) вироком Деснянського районного суду м. Києва від 13 лютого 2015 року за ст. 198, ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст.ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення на строк 5 років, звільненого 31 травня 2019 року,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено питання речових доказів та процесуальних витрат у провадженні.
Вироком Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким ОСОБА_7 призначено покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 02 червня2022 року приблизно о 12:20 год, будучи достовірно обізнаним, що на території України оголошено воєнний стан, перебуваючи біля квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3, маючи намір направлений на заволодіння майном, повторно, за допомогою заздалегідь підготовлених відмичок, проник у вказані квартири та викрав майно потерпілих ОСОБА_8 на загальну суму 5339, 07 грн та ОСОБА_9 на загальну суму 10400 грн, відповідно.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду та звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Вважає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування положень статей 50, 66, 75 КК України при призначенні йому покарання через не врахування всіх позитивних даних, які його характеризують та дають підстави для звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник підтримав подану касаційну скаргу засудженого та просив її задовольнити.
Прокурор, посилаючись на безпідставність наведених у касаційній скарзі засудженого доводів, вважав, що вирок апеляційного суду слід залишити без зміни, а касаційну скаргу останнього - без задоволення.