ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/10306/15-к
провадження № 51-5949км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 5 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 6 грудня 2022 року та захисника ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу апеляційного суду, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100100012208, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Сотниківка Яготинського району Київської області, без постійного місця проживання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого за вироком Апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2003 року за пунктами 4, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, та вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року за ч. 2 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки (покарання відбув),
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 5 червня 2019 року ОСОБА_7 засуджено за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді довічного позбавлення волі. За ч. 1 ст. 185 КК ОСОБА_7 виправдано, у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується.
Згідно з вироком суду, наприкінці ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 22:00 ОСОБА_7, будучи особою, яка раніше вчиняла умисне вбивство, перебуваючи в гостях у ОСОБА_8 за місцем його проживання - в облаштованому під житло гаражі (АДРЕСА_2 ), вживаючи спільно з останнім алкогольні напої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин, які склалися після конфлікту з потерпілим, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на його вбивство, взяв зі столу ніж і завдав ОСОБА_8 численних ударів у різні частини тіла, спричинивши тяжкі тілесні ушкодження, від яких останній помер.
Також згідно з обвинуваченням, наступного дня після вчинення вбивства ОСОБА_8, ОСОБА_7, достовірно знаючи, що на місці вчинення вбивства продовжує перебувати майно потерпілого, скориставшись наявним ключем, відчинив навісний замок вхідних дверей вищевказаного гаража, звідки таємно викрав мобільний телефон вартістю 350 грн, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Київський апеляційний суд ухвалою від 14 вересня 2020 року скасував вирок районного суду в частині визнання ОСОБА_7 винним і засудження за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, а кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК закрив, у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді та вичерпанням можливості їх отримати.
Верховний Суд постановою від 17 березня 2021 року скасував вищезазначену ухвалу і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд ухвалою від 6 грудня 2022 року залишив без задоволення апеляційні скарги засудженого та його захисника, а вирок районного суду щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Засуджений стверджує, він не винуватий у вчиненні інкримінованого злочину, а докази на підтвердження протилежного відсутні. Відтак, вирок суду є незаконним, необґрунтованим та несправедливим. Вказує, що у кримінальному провадженні не було досліджено всі обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного рішення, не було опитано свідків, експертів, спеціалістів тощо. Стверджує, що на нього здійснювався тиск з боку правоохоронних органів з метою змусити визнати винуватість, однак його скарги на такі дії залишились без відповідного реагування. Крім того зазначає, що під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження було порушено право на захист, його не було ознайомлено з матеріалами кримінального провадження та несвоєчасно вручено копію вироку.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді. На думку захисника, рішення апеляційного суду є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом не було перевірено доводи щодо безпідставного засудження ОСОБА_7 за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК, а також інші доводи. При цьому, всупереч вимог ч. 3 ст. 404 КПК, суд лише частково дослідив докази та безпідставно погодився з їх оцінкою, наданою місцевим судом. Також, апеляційний суд при новому розгляді в порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК не виконав вказівки Верховного Суду, оскільки не перевірив доводів щодо застосування недозволених методів слідства відносно ОСОБА_7 . Враховуючи викладене, апеляційний розгляд відбувся формально, без належної перевірки доводів сторони захисту, а тому його рішення не відповідає вимогам ст. 419 КПК і підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити. Прокурор частково підтримав касаційні скарги, просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ч. 1 ст. 438 КПК предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 439 КПК вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 17 березня 2021 року скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 14 вересня 2020 року та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається зі змісту постанови Верховного Суду, підставами для скасування попередньої ухвали апеляційного суду стало те, що цей суд залишив поза увагою доводи засудженого про застосування щодо нього недозволених методів слідства та не забезпечив проведення відповідної перевірки вказаних тверджень ОСОБА_7 в установлений законом спосіб, що суперечить усталеній практиці Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях у контексті ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово наголошував на необхідності проведення ефективного офіційного розслідування скарг особи про те, що вона була піддана поганому поводженню зі сторони суб`єктів владних повноважень.
Зокрема, Верховний Суд звернув увагу на те, що засуджений ОСОБА_7 під час проведення слідчого експерименту на місці події розповів про обставини вчинення злочину та продемонстрував, яким чином він завдав одного удару ножем потерпілому ОСОБА_8 . Проте, у суді ОСОБА_7 спростував свої показання, надані ним під час досудового розслідування, а саме під час проведення слідчого експерименту, вказав, що вини своєї не визнає та заперечив свою причетність до вчиненого. За його словами, зізнавальні показання під час вказаної слідчої дії він надав лише через застосування до нього недозволених методів слідства з боку працівників міліції.