ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 761/37827/21
провадження № 61-17443 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Дворцов Владислав Ігорович,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство "Українські новини", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Національний банк України,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дворцова Владислава Ігоровича, на постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року
у складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Сушко Л. П., Олійника В. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю Інформаційне агентство "Українські новини"
(далі - ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини"), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО), Національного банку України (далі - НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк"), про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації, в якому просив суд:
- визнати недостовірною інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме: "…06.04.2012 року Загальними зборами "Дельта Банку" ОСОБА_1 було обрано до складу спостережної ради строком на 3 роки, де він здійснював свої повноваження
до дати віднесення "Дельта Банку" до категорії неплатоспроможних,
03.03.2015 року. …в період виконання своїх повноважень члена спостережної ради "Дельта Банку", ОСОБА_1 приймав рішення, які призвели до завдання цьому банку збитків та визнання його неплатоспроможним";
- зобов`язати ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" не пізніше одного місяця після набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком "Спростування" спростування такого змісту: " ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" була поширена інформація про те, що ОСОБА_1 з 06.04.2012 року по 03.03.2015 року виконував повноваження члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк" та приймав рішення,
які завдали АТ "Дельта Банк" збитків та призвели до визнання цього банку неплатоспроможним. Вказана інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 у вказаний період не перебував на посаді члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк".
- зобов`язати ФГВФО не пізніше одного місяця після набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення
на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_5 під заголовком "Спростування" спростування такого змісту: " ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті
під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" була поширена інформація про те, що ОСОБА_1 з 06.04.2012 року по 03.03.2015 року виконував повноваження члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк" та приймав рішення, які завдали АТ "Дельта Банк" збитків та призвели до визнання цього банку неплатоспроможним. Вказана інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 у вказаний період не перебував на посаді члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк".
- зобов`язати НБУ не пізніше одного місяця після набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення
на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_6 під заголовком "Спростування" спростування такого змісту: " ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті
під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" була поширена інформація про те, що ОСОБА_1 з 06.04.2012 року по 03.03.2015 року виконував повноваження члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк" та приймав рішення, які завдали АТ "Дельта Банк" збитків та призвели до визнання цього банку неплатоспроможним. Вказана інформація є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 у вказаний період не перебував на посаді члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк".
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_3
ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 розмістило статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" такого змісту:
"Колишній член спостережної ради збанкрутілого "Дельта Банку" ОСОБА_1 готує документи для погодження Національним банком свого призначення на посаду члена правління в "Сбербанку", де він зараз працює начальником Департаменту правового забезпечення та стягнення боргів.
Про це повідомили джерела Українських новин в банківській сфері.
Проте, отримання такого погодження від банківського регулятора є дуже малоймовірним. Профільне законодавство дозволяє Національному банку погоджувати на керівні посади лише тих претендентів, які відповідають вимогам щодо професійного досвіду, а також мають бездоганну ділову репутацію.
При цьому, репутація претендента не може вважатись бездоганною, якщо він більше шести місяців займав керівну посаду в іншому банку, протягом року
до визнання такого банку неплатоспроможним.
Саме цей критерій може стати причиною відмови у погодженні ОСОБА_1 на посаду.
Національним банком України і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб було підтверджено Українським новинам, що 06.04.2012 року Загальними зборами "Дельта Банку" ОСОБА_1 було обрано до складу спостережної ради строком на 3 роки, де він здійснював свої повноваження до дати віднесення "Дельта Банку" до категорії неплатоспроможних, 03.03.2015 року.
Більше того Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який займається процедурою ліквідації "Дельта Банку", стверджує, що в період виконання своїх повноважень члена спостережної ради "Дельта Банку", ОСОБА_1 приймав рішення, які призвели до завдання цьому банку збитків та визнання його неплатоспроможним. Це стало причиною звернення Фонду до ОСОБА_1 і інших керівників Банку з позовом про відшкодування збитків в розмірі 19 млрд. гривень. Але тоді справа була закінчена у зв`язку з процесуальними порушеннями з боку Фонду.
Національний банк вбачає в таких подіях очевидну ознаку небездоганності ділової репутації ОСОБА_1, тому слід очікувати, що в погодженні його
на керівну посаду в "Сбербанку" буде відмовлено".
Позивач стверджував, що інформація, яка міститься у зазначеній статті, а саме:
"… 06.04.2012 року Загальними зборами "Дельта Банку" ОСОБА_1 було обрано до складу спостережної ради строком на 3 роки, де він здійснював свої повноваження до дати віднесення "Дельта Банку" до категорії неплатоспроможних, 03.03.2015 року… в період виконання своїх повноважень члена спостережної ради "Дельта Банку", ОСОБА_1 приймав рішення, які призвели до завдання цьому банку збитків та визнання його неплатоспроможним" є недостовірною та такою, що завдає значної шкоди його честі і діловій репутації.
У позові він зазначав, що ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини"
є власником сайту, на якому було розміщено зазначену статтю. Крім того, оскільки у ній міститься посилання на ФГВФО та НБУ, як на джерело отримання оспорюваної інформації, позивач уважав, що відповідачі спільно поширили стосовно нього недостовірну інформацію.
У статті зазначається його прізвище та ім`я, поточне місце роботи, а тому
є достатні підстави вважати, що вказана інформація стосується його безпосередньо.
Позивач зазначав, що з 06 квітня 2012 року до 03 березня 2015 року він
не призначався на посаду та не здійснював повноваження члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк", тому не міг приймати будь-яких рішень в цьому статусі протягом вказаного періоду, оскільки згідно з Положенням про Спостережну раду ПАТ "Дельта Банк", затвердженим рішенням Загальних зборів акціонерів
ПАТ "Дельта Банк" наказом від 22 квітня 2011 року № 16 (далі - Положення про Спостережну раду ПАТ "Дельта Банк"), ОСОБА_1 не вступив у повноваження члена Спостережної ради, його повноваження не були юридично оформлені, він
не був акціонером АТ "Дельта Банк" та не отримував довіреності
на представництво інтересів АТ "Дельта Банк" від акціонера банка.
Поширена недостовірна інформація порушує його особисті немайнові права, оскільки він працює у банківській сфері, має певну ділову репутацію, а твердження у зазначеній статті завдає суттєвої шкоди його діловій репутації, оскільки зображує останнього, як посадову особу АТ "Дельта Банк", яка неналежно виконувала свої обов`язки, допускала порушення вимог законодавства України
та навіть умисно вчиняла протиправні дії, які нібито призвели до завдання банківській установі збитків у колосальному розмірі 19 млрд грн і визнання цієї установи неплатоспроможною.
Також твердження, зазначені у статті, належать до ознак небездоганної ділової репутації позивача у розумінні Закону України "Про банки і банківську діяльність" та є перешкодою для призначення останнього на керівні посади у банківській сфері.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року
у складі судді Мальцева Д. О. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано недостовірною інформацію, розміщену ІНФОРМАЦІЯ_3 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4", а саме:
"… 06.04.2012 року Загальними зборами "Дельта Банку" ОСОБА_1 було обрано до складу спостережної ради строком на 3 роки, де він здійснював свої повноваження до дати віднесення "Дельта Банку" до категорії неплатоспроможних, 03.03.2015 року.
… в період виконання своїх повноважень члена спостережної ради "Дельта Банку", ОСОБА_1 приймав рішення, які призвели до завдання цьому банку збитків та визнання його неплатоспроможним";
Зобов`язано ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" не пізніше одного місяця після набрання судовим рішенням законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком "Спростування" спростування такого змісту:
" ІНФОРМАЦІЯ_1 на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_4" була поширена інформація про те, що ОСОБА_1 з 06.04.2012 року
по 03.03.2015 року виконував повноваження члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк" та приймав рішення, які завдали АТ "Дельта Банк" збитків та призвели
до визнання цього банку неплатоспроможним. Вказана інформація
є недостовірною, оскільки ОСОБА_1 у вказаний період
не перебував на посаді члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк"".
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в оспорюваній інформації відсутні будь-які стилістичні конструкції або інші способи, які б вказували на те,
що повідомлена інформація є суб`єктивною думкою та особистим поглядом
на певні події і відображає особисту точку зору, тобто відсутні ті мовні засоби,
які є характерними для оціночних суджень. Наведена у статті інформація містить собі фактичні твердження, які характеризують позивача як посадову особу
АТ "Дельта Банк", яка неналежно виконувала свої посадові обов`язки, допускала порушення вимог законодавства України, що призвело до завдання АТ "Дельта Банк" збитків у розмірі 19 млрд грн та визнання АТ "Дельта Банк" неплатоспроможним. Тобто фактично позивача було названо відповідальним
за банкрутство фінансової установи, що потягло за собою збитки у значному розмірі. Оспорювана інформація носить різко негативний характер і створює
в очах оточуючих негативну соціальну оцінку позивача, як особи, що обіймаючи посаду у банківській установі, порушує вимоги законодавства України
та загальноприйняті норми моралі, тим самим завдаючи шкоди немайновим правам позивача. Така інформація не є оціночним судженням, тому вона може бути визнана недостовірною і спростована в судовому порядку.
Суд також урахував і той факт, що позивач здійснює трудову діяльність
у банківській сфері, а тому поширення спірної інформації завдає суттєвої шкоди його діловій репутації. Крім того, зазначена у статті недостовірна інформація
про перебування позивача на посаді члена Спостережної ради АТ "Дельта Банк"
у період з 06 квітня 2012 року до 03 березня 2015 року підпадає під ознаку небездоганної ділової репутації, передбачену підпунктом 2 пункту 65 Положення про ліцензування банків, затвердженого постановою Правління НБУ від 22 грудня 2018 року № 149, та може бути перешкодою для призначення позивача на керівні посади у банківській сфері. Розповсюдження такої інформації без відповідного рішення суду, що підтверджувало б завдання діями позивача збитків банківській установі чи відомостей про наявне кримінальне провадження, також негативно впливає на репутацію позивача та його честь і гідність, які є недоторканими,
що є неприпустимим.
Відповідачами не доведено, а судом не встановлено достовірності оспорюваної інформації, а також, що позивач у період із 06 квітня 2012 року по 03 березня
2015 року володів акціями АТ "Дельта Банк", здійснював повноваження члена Спостережної ради, або був представником акціонера банка та мав відповідну довіреність на його представництво, що в свою чергу давало б йому змогу бути членом Спостережної ради саме як представнику акціонера банка (пункти 2.2, 2.7 Положення про Спостережну раду ПАТ "Дельта Банк" в редакції від 22 квітня
2011 року).
Районним судом не взято до уваги надану ФГВФО копію протоколу № 3 річних загальних зборів акціонерів АТ "Дельта Банк" від 06 квітня 2012 року, оскільки
у порушення частини другої статті 95 ЦПК України зазначена копія не була належним чином засвідчена, що свідчить про недопустимість такого доказу.
Суд зазначив, що спростування розповсюджених про громадян, юридичних осіб, державних органів тощо відомостей, що не відповідають дійсності, здійснюється саме інформаційним агентством, а тому відхилив відповідні доводи
ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини".
Крім цього, суд уважав, що відповідачі ФГВФО та НБУ є належними відповідачами у даному спорі, оскільки у спірній статті міститься пряме посилання на них,
як на джерело інформації, а отже оспорювана недостовірна інформація була поширена й ними, що спростовує відповідні доводи цих відповідачів.
За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині визнання оспорюваної інформації недостовірною
та її спростування ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2. Пославшись на частину сьому статті 277 ЦК України, якою передбачено, що спростування інформації здійснюється у такий саме спосіб, у який вона була поширена, суд уважав відсутніми підстави для задоволення вимог
у частині спростування такої інформації на вебсайтах інших відповідачів - НБУ
та ФГВФО.
Суд першої інстанції послався на відповідні норми Конституції України, ЦК України, законів України: "Про інформацію", "Про банки і банківську діяльність",
"Про інформаційні агентства", Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а також урахував прецедентну практику Європейського суду з прав людини рішення (далі - ЄСПЛ), судову практику Верховного Суду
у подібних правовідносинах і надані судам роз`яснення у постанові Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику
у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи".
Не погоджуючись з указаним рішенням районного суду, НБУ подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Шевченківського районного суду
міста Києва від 24 грудня 2021 року в частині задоволення позову та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1
в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат
Дворцов В. І., повідомив, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести, складаються із витрат на правову допомогу
в розмірі 25 000,00 грн, просить покласти їх на заявника апеляційної скарги.
НБУ подав до апеляційного суду клопотання про зменшення розміру витрат
на оплату правничої допомоги адвоката.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року у складі колегії суддів Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С., Гуля В. В. апеляційну скаргу НБУ залишено без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 24 грудня 2021 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції обґрунтовано виходив із доведеності факту порушення оспорюваною інформацією особистих немайнових прав позивача, а зважаючи на те, що відповідачі не надали належних і допустимих доказів достовірності інформації, яка була викладена
у спірній статті, суд правильно задовольнив позов у частині визнання спірної інформації недостовірною та її спростування шляхом розміщення на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2 спростування визначеного позивачем у позові змісту.
При цьому правильним є і висновок суду про відмову у задоволенні позову
в частині вимог про зобов`язання ФГВФО та НБУ спростувати інформацію, оскільки під час розгляду справи було встановлено, що спірна стаття була поширена лише на вебсайті ІНФОРМАЦІЯ_2, тому правові підстави для спростування цієї інформації на вебсайтах ФГВФО та НБУ відсутні, хоча останні є належними відповідачами у даній справі, що спростовує доводи НБУ в цій частині, яким
до того ж уже надавалася оцінка судом першої інстанції, з якою погодився і суд апеляційної інстанції.
Також районний суд обґрунтовано не взяв до уваги надану ФГВФО копію протоколу від 06 квітня 2012 року № 3, оскільки у порушення частини другої
статті 95 ЦПК України вказана копія не була належним чином засвідчена
ні Фондом, ані АТ "Дельта Банк", який нібито цю копію надав. Апеляційний суд відхилив посилання НБУ на безпідставність відхилення районним судом цього доказу як недопустимого, і зазначив, що невитребування судом оригіналу протоколу від 06 квітня 2012 року № 3 саме по собі не свідчить про порушення частини шостої статті 95 ЦПК України, оскільки у суду відсутній імперативний обов`язок вчиняти таку процесуальну дію. При тому правові підстави для застосування частини шостої статті 95 ЦПК України шляхом витребування оригіналу доказу для його порівняння із копією існують лише стосовно копій,
які були належним чином засвідчені стороною.
26 липня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дворцов В. І., звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відшкодування витрат
на професійну правничу допомогу, в якій просив стягнути з НБУ на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн, долучивши відповідні докази.
30 серпня 2022 року від НБУ надійшли заперечення проти заяви представника позивача.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року частково задоволено заяву позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з НБУ на користь ОСОБА_1 витрати
на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, зважаючи на клопотання НБУ про зменшення розміру витрат, понесених позивачем на правову допомогу, апеляційний суд дійшов висновку
про необхідність зменшити розмір цих витрат та стягнути з НБУ на користь позивача 10 000,00 грн указаних витрат.
У серпні 2022 року НБУ звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою
в якій просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
03 жовтня 2022 року ФГВФО звернувся до Верховного Суду із заявою про приєднання до касаційної скарги НБУ на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду
від 21 липня 2022 року, в якій також просив судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відзивах на касаційні скарги НБУ ОСОБА_1, серед іншого, просив стягнути
з НБУ на його користь 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу, надану йому
під час розгляду касаційної скарги на судові рішення судів попередніх інстанцій,
та 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу, надану йому під час розгляду касаційної скарги на додаткову постанову апеляційного суду.
Постановою Верховного Судуу складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Ступак О. В., Олійник А. С., Погрібного С. О.,
Шиповича В. В., Яремка В. В. від 26 квітня 2023 року касаційну скаргу НБУ, до якої приєднався ФГВФО, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 24 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року, і касаційну скаргу НБУ на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року задоволено частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року в частині вирішення вимог ОСОБА_1 до НБУ, ФГВФО та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 01 вересня 2022 року скасовано.
Справу у зазначеній частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-7999св22).
Скасовуючи судове рішення суду апеляційної інстанції у відповідній частині
та направляючи справу в цій частині на новий апеляційний розгляд, суд касаційної інстанції виходив із того, що суд апеляційної інстанції: не з`ясував,
чи є в матеріалах справи докази на підтвердження походження оспорюваної інформації саме від НБУ та ФГВФО, які зазначені як джерела, з яких отримана оспорювана інформація, і відповідно, не дослідив їх; у порушення норм процесуального права необґрунтовано відхилив клопотання НБУ про дослідження доказів (належним чином засвідчена копія протоколу річних загальних зборів акціонерів АТ "Дельта Банк" від 06 квітня 2012 року № 3), не дослідив
їх у сукупності з іншими доказами й не надав належної правової оцінки.
Відхиляючи доводи НБУ про те, що позивач не залучив до участі у справі
як співвідповідача автора статті, що є підставою для відмови у задоволенні позову, суд касаційної інстанції зазначав, що ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини", яке суди зобов`язали спростувати недостовірну інформацію, рішення судів першої та апеляційної інстанцій не оскаржувало та не посилалося
на те, що належну інформацію мав спростовувати автор статті.
За змістом доводів касаційної скарги та заяви про приєднання до касаційної скарги рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині вимог до НБУ та ФГВФО, тому в частині вимог до ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" оскаржувані судові рішення відповідно до статті 400
ЦПК України Верховним Судом не переглядалися.
Постановою Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року апеляційну скаргу НБУ задоволено. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва
від 24 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини", ФГВФО, НБУ, третя особа - ПАТ "Дельта Банк", про визнання інформації недостовірною та спростування недостовірної інформації відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НБУ судові витрати у розмірі 9 988,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів, що джерелом оспорюваної інформації є НБУ і ФГВФО. Саме по собі посилання на них у спірній статті не є належним і допустимим доказом,
що підтверджує походження інформації від цих відповідачів. Висновки суду першої інстанції в цій частині ґрунтуються на припущеннях і доводах позивача.
Виконуючи вказівки Верховного Суду у постанові від 26 квітня 2023 року, з яких було скасовано попереднє судове рішення апеляційного суду, судом долучено
до матеріалів справи нові докази, надані представником НБУ, а саме відповідні протоколи Спостережної ради ПАТ "Дельта Банк" за період 2014 та 2015 років,
які відповідно до акта від 24 грудня 2021 року № 4 передані на зберігання НБУ,
та встановлено, що ОСОБА_1 був членом Спостережної ради банка
до 2015 року.
Оскільки позивач не надав доказів недостовірності оспорюваної ним інформації, викладеної в спірній статті, а також не довів, що НБУ та ФГВФО є джерелом, авторами та розповсюджувачами оспорюваної інформації, апеляційний суд скасував рішення районного суду та ухвалив нове судове рішення, яким відмовив
у задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Крім цього, пославшись на відповідну судову практику Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду щодо належності відповідачів у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет, апеляційний суд зазначив, що автор статті ОСОБА_4 до участі в справі в якості співвідповідача не залучався, участі в справі не приймав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Дворцов В. І., просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року в частині відмови у задоволенні вимог про визнання інформації недостовірною та зобов`язання ТОВ Інформаційне агентство "Українські новини" її спростувати.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права
та порушення норм процесуального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, у касаційній скарзі заявник указує, що орієнтовний розмір судових витрат, які ОСОБА_1 очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, складаються з: 25 000,00 грн - витрат на правову допомогу
та 7 264,00 грн - сплаченого ним судового збору за подання касаційної скарги. Докази розміру витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення (частина восьма статті 141
ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дворцова В. І., про поновлення строку
на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у цій справі. Витребувано цивільну справу № 761/37827/21 із Шевченківського районного суду міста Києва. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву
на касаційну скаргу.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Дворцова В. І.,
про здійснення розгляду справи з викликом сторін. Справу призначено
до судового розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року задоволено заяву судді Верховного Суду Гулейкова І. Ю. про самовідвід. Відведено суддю Гулейкова І. Ю. за його заявою від участі у розгляді даної справи. Справу передано для проведення повторного автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 лютого 2024 року справу призначено судді-доповідачеві: Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Сакара Н. Ю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Дворцова В. І., мотивована тим, що апеляційним судом при новому розгляді справи було повторно вирішено всі заявлені позивачем позовні вимоги до всіх трьох відповідачів, проте Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2023 року скасував попереднє судове рішення апеляційного суду лише в частині вимог до НБУ
та ФГВФО про зобов`язання спростувати спірну інформацію на їх власних вебсайтах. Предметом доказування при новому розгляді цієї справи в суді апеляційної інстанції була наявність або відсутність обов`язку НБУ і ФГВФО спростувати таку інформацію, недостовірність якої вже встановлена судом першої інстанції, з яким у цій частині погодилися суди апеляційної й касаційної інстанцій.
Суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення частини третьої статті 39 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пункт 2.7 Положення про Спостережну раду ПАТ "Дельта Банк", у зв`язку з чим зробив неправильний висновок про достовірність спірної інформації. Позивач ніколи
не був акціонером банка, тому міг бути обраний до Спостережної ради лише
як представник когось з акціонерів. У цій частині посилається на постанову Верховного Суду від 01 лютого 2019 року у справі № 815/448/15, де судом зроблено висновок, що "повноваження представника акціонера - члена наглядової ради дійсні з моменту видачі йому довіреності акціонером - членом наглядової ради та отримання товариством письмового повідомлення про призначення представника".