ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 569/15673/22
провадження № 61-152 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), державне підприємство "Сетам" Міністерства юстиції України, приватний нотаріус Рівненського районного нотаріального округу Олинець Володимир Петрович,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - на постанову Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Хилевича С.В., Боймиструка С.В., Шимківа С.С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, Рівненського міського відділу державної виконавчої служби (далі - Рівненський МВ ДВС) Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), державного підприємства "СЕТАМ" Міністерства юстиції України (далі - ДП "СЕТАМ"), приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Олинець В. П., третя особа - ОСОБА_3, про визнання електронних торгів недійсними.
Позовна заява мотивована тим, що вона із липня 1982 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 ..
04 січня 2002 року її чоловік - ОСОБА_4 за її згоди купив у товариства з обмеженою відповідальністю "Савіт (далі - ТОВ "Савіт") та оформив на своє ім`я об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1 - будівлю (приміщення) складу площею 538,1 кв. м, розміщену на земельній ділянці площею 0,25 га, що була передана у постійне користування ТОВ "Савіт" рішенням Рівненської обласної ради від 27 грудня 1999 року № 127.
Будівля складу є частиною майнового комплексу, який складається власне із будівлі складу, земельної ділянки площею 0,25 га, загорожі, розміщених у складі млина та крупорушки, а на території - естакади-підйомника гідравлічного.
У 2021 році вона дізналася, що на підставі виконавчого листа від 30 червня 2016 року № 569/11141/15-ц у січні 2017 року Рівненським МВ ДВС було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення із її чоловіка на користь ОСОБА_3 10 000 доларів США боргу на підставі розписки від 14 червня 2000 року, визнаної судом договором позики, про факт укладення якого вона не знала і згоди на отримання позики чоловіку дати не могла, так як необхідність та доцільність одержання в інтересах сім`ї грошей у позику були відсутні.
07 березня 2017 року в межах виконавчого провадження державним виконавцем була винесена постанова про опис та арешт приміщення (будівлі) складу, площею 538,1 кв. м, а 09 червня 2017 року - постанова про призначення суб`єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні експерта приватного підприємства "Експерт-Рівне-Консалт" Фурсовича М. О.
23 жовтня 2017 року Рівненським МВ ДВС визначена дата проведення торгів та затверджена сума експертної оцінки будівлі для її продажу у розмірі 271 200 грн без ПДВ.
11 грудня 2017 року будівля була відчужена за 296 555 грн на електронних торгах, проведених за дорученням Рівненського МВ ДВС м. Рівне ДП "СЕТАМ", про що було складено протокол проведення електронних торгів № 302987.
07 лютого 2018 року Рівненським МВ ДВС складено та затверджено акт про проведені електронні торги, на підставі якого того ж дня переможцю торгів - ОСОБА_2 було видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 148, а 22 лютого 2018 року нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинцем В. П. здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на цю будівлю.
Позивач вважала оцінку ринкової вартості будівлі, здійснену експертом Фурсмовичем М. О. заочно без огляду земельної ділянки та розміщеного у будівлі майна, заниженою, оскільки станом на 27 березня 2017 року (із врахуванням земельної ділянки) така вартість складала 1 088 878 грн, а станом на 20 жовтня 2022 року (без врахування земельної ділянки) - 655 628 грн 41 коп.
Зазначала, що Рівненським МВ ДВС в інтересах іншої особи примусово відчужене без її згоди та за заниженою ціною майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, 1/2 частка у праві власності на яке належить їй особисто.
Посилаючись на частину першу статті 60 СК України та статтю 369 ЦК України, вважала оспорюваний договір купівлі-продажу будівлі (приміщення) складу недійсним в частині із підстав невідповідності його змісту вимогам цивільного законодавства, зокрема через його відчуження без її згоди як співвласника майна.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просила суд визнати частково недійсним правочин, вчинений за результатами організованих та проведених 11 грудня 2017 року ДП "СЕТАМ" електронних торгів з примусової реалізації арештованого майна-будівлі(приміщення) складу по АДРЕСА_1, укладений між Рівненським МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та ДП "СЕТАМ", як продавцями, та переможцем електронних торгів - ОСОБА_2, як покупцем, у частині відчуження на його підставі будівлі, право на 1/2 частку у праві власності на яку належить не боржнику, а іншій особі - ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 26 червня 2023 року у складі судді Гнатущенко Ю. В. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним правочин, вчинений за результатами організованих та проведених 11 грудня 2017 року ДП "СЕТАМ" електронних торгів з примусової реалізації арештованого майна - будівлі(приміщення) складу по АДРЕСА_1, між Рівненським МВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та ДП "СЕТАМ", як продавцями, та переможцем електронних торгів ОСОБА_2, як покупцем, у частині відчуження на його підставі будівлі, право на 1/2 частку у праві власності на яку належить не боржнику, а іншій особі - ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у цій справі об`єктом захисту виступає порушене право позивачки - ОСОБА_1, пов`язане з позбавленням її як володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково у зв`язку з реалізацією на електронних торгах будівлі, право на 1/2 частку у майні якої належить не боржнику, а позивачці - ОСОБА_1 .
Отже, мало місце порушення цивільного права позивачки, правочин укладений з порушенням статей 203, 215 ЦК України.
Суд не встановив підстав для застосування наслідків пропуску позовної давності, про що було заявлено Рівненським МВ ДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів), оскільки доказів того, що позивачка знала про наявність договору, стороною якого не була, матеріали справи не містять.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року апеляційні скарги відділу ДВС у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та ДП "СЕТАМ" задоволено. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 26 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що посилання позивачки на порушення правил проведення торгів, зокрема таких, як реалізації спірного нерухомого майна в значно зменшеній вартості від дійсної, безпідставні, оскільки дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення електронних торгів, мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів у справі недійсними.
Суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту права не є ефективним для неї та унеможливлює його застосування при вирішення спірних правовідносин.
Пред`являючи позов, ОСОБА_1 фактично ініціює спір щодо поділу спільного майна подружжя, визначення в ньому її частки. Задоволення позову в обраний спосіб не захищає право власності позивачки, а призводить до повернення частини належного позивачу у спільній сумісній власності подружжя майна саме її чоловіку - боржнику у виконавчому провадженні, в межах якого реалізоване це майно. Тоді як правомірність відчуження від чоловіка вказаної частки на електронному аукціоні не є оспорюваною.
Відносини між подружжям та недобросовісність дій одного з них не повинні виправдовувати втручання у право власності нового володільця нерухомого майна та зводити нанівець встановлену законодавством процедуру звернення стягнення на майно боржника шляхом реалізації майна на електронному аукціоні.
За цих умов одним із ефективних способів захисту прав позивача на частку в об`єкті права спільної сумісної власності подружжя є вимога про присудження судом грошової компенсації за цю частку.
Також суд зазначив, що підстав для застосування строку позовної давності немає, оскільки позов є необґрунтованим.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - подано до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій заявник просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України і витребувано цивільну справу № 569/15673/22 з Рівненського районного суду Рівненської області.
У березні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд, визнавши факт порушення права позивачки, відмовив у задоволенні позову лише з підстав неефективності спосіб захисту порушеного права.
Посилався на те, що відсутність нотаріально посвідченої згоди одного із співвласників колишнього подружжя на розпорядження нерухомим майном, що є майном подружжя, є підставою для визнання правочину, укладеного іншим співвласником щодо розпорядження спільним майном, недійсним, оскільки свідчить про відсутність повноваження іншого із подружжя на укладення такого договору, про порушення його форми, а тому, на підставі статей 369 та 215 ЦК України, надає іншому із співвласників (другому із подружжя) право оспорити дійсність договору - безвідносно від добросовісності того із подружжя, який уклав такий договір та від добросовісності особи, яка набула предмет договору.
Вказував, що реєстрація спірного нерухомого майна на ім`я одного із подружжя не означає, що воно належить лише цій особі, оскільки таке майно є спільною сумісною власністю подружжя та належить чоловіку і дружині в рівних частках з моменту його придбання, а тому відчуження належної позивачці частки в нерухомому майні на публічних торгах без її згоди порушує її право як співвласника цього майна на вільне користування і розпорядження ним.
Зазначав, що відповідно до статей 48, 50 Закону України "Про виконавче провадження" у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює у встановленому порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а в разі належності частини майна іншій особі - вирішує питання про визначення частки майна боржника у арештованому майні.
При цьому послався на відповідні правові позиції Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на його законність не впливають.
У березні 2024 року відділ ДВС у м. Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції подало відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, в якому зазначено, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги - безпідставними.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з липня 1982 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 17 липня 1982 року (а.с. 8).
04 січня 2002 року ОСОБА_4 придбав у ТОВ "Савіт" об`єкт нерухомого майна по АДРЕСА_1, а саме будівлю (приміщення) складу площею 538,1 кв. м, що підтверджується договором купівлі-продажу, посвідченим приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинцем В. П. за реєстровим номером 15. Цей договір зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації 10 січня 2002 року за реєстровим номером 4-19 (а.с. 9-10).
Для примусового виконання виконавчого листа від 30 червня 2016 року № 569/11141/15-ц, виданого Рівненським міським судом Рівненської області, 11 липня 2016 року Рівненським МВ ДВС було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_2 про стягнення суми боргу із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 10 000 доларів США на підставі розписки від 14 червня 2000 року (а.с. 16-17).
07 березня 2017 року в межах виконавчого провадження Рівненським МВ ДВС було прийнято постанову про опис та арешт приміщення - складу, площею 538,1 кв. м, а 09 червня 2017 року - постанову про призначення суб`єктом оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні експерта ПП "Експерт-Рівне-Консалт" Фурсовича М. О. (а.с. 18-19).
Листом від 08 листопада 2017 року № 72538 Рівненським МВ ДВС було повідомлено ОСОБА_4 про проведення торгів 16 листопада 2017 року, номер лоту № 246129 (а.с. 26 зворот).
11 грудня 2017 року будівля була відчужена за 296 555 грн на електронних торгах, проведених ДП "СЕТАМ" за дорученням Рівненського МВ ДВС, про що було складено відповідний протокол проведення електронних торгів № 302987 (а.с. 27-28).
07 лютого 2018 року Рівненським МВ ДВС складено та затверджено акт про проведені електронні торги, на підставі якого того ж дня переможцю торгів - ОСОБА_2, було видане свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 148, а 22 лютого 2018 року нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинцем В. П. була здійснена державна реєстрація права власності ОСОБА_2 на цю будівлю, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 125413553 від 26 травня 2018 року (а.с. 29).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.