ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 462/5463/18
провадження № 61-5990св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Львівська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Вишинська Ольга Мар?янівна,
треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівської міської ради на постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 рокуу складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2018 року Львівська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Вишинської О. М., треті особи: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, про витребування нежитлового приміщення з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення.
Позов мотивований тим, що відповідно до ухвали Львівської міської ради від 04 листопада 2004 року № 1861 у власність територіальної громади м. Львова прийнято від ЗАТ "Трикотажна фірма "Промінь" відомчий житловий будинок
АДРЕСА_1 .
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2008 року встановлено факт володіння та визнано право власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення загальною площею 368,9 кв. м на
АДРЕСА_2 .
На підставі зазначеного рішення суду здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на це приміщення.
06 лютого 2009 року ОСОБА_3 подарував вказане нежитлове приміщення ОСОБА_2, яка, у свою чергу, 20 березня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу відчужила це нежитлове приміщення ОСОБА_1 .
Постановою Львівського апеляційного суду від 04 червня 2018 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2008 року скасовано,
а позовну заяву ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Львівська міська рада вважала, що спірне майно вибуло з володіння власника поза його волею, а тому підлягає витребуванню від останнього набувача цього майна ОСОБА_1 . Із скасуванням судового рішення, яким визнано право власності на спірне приміщення за ОСОБА_3, відпала підстава для реєстрації права власності за ним на зазначене майно.
Львівська міська рада просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 368,9 кв. м на
АДРЕСА_2 ; зобов?язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення загальною площею 368,9 кв. м на АДРЕСА_2 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; визначити порядок виконання судового рішення, вказавши, що воно є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 368,9 кв. м на АДРЕСА_2 за Львівської міською радою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2020 року
з урахуванням ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від
17 вересня 2020 року про виправлення описки позовні вимоги задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 368,9 кв. м на
АДРЕСА_2 та зобов`язано повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.
Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, загальною площею 368,9 кв. м на
АДРЕСА_2 із закриттям розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Стягнено з ОСОБА_1, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Вишинської О. М. на користь Львівської міської ради судовий збір в розмірі 3 738,00 грн в рівних частках з кожного по 1 869,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірне нежитлове приміщення вибуло з власності Львівської міської ради на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, то є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, для витребування майна
з незаконного володіння ОСОБА_1 . Водночас, суд дійшов висновку, що внаслідок такого витребування у добросовісного набувача не порушуються гарантії, передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і на нього не покладається індивідуальний і надмірний тягар, оскільки згідно із законодавством він має засоби юридичного захисту свого цивільного права, зокрема, відповідно до частини першої статті 661 ЦК України покупець майна може звернутися до суду з вимогою до продавця про відшкодування збитків, завданих вилученням у нього товару за рішенням суду з підстав, що виникли до моменту його продажу.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 липня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що незавершена будівництвом нежитлова прибудова до будинку АДРЕСА_2, площею 400 кв. м не була передана Львівській міській раді за актом приймання-передачі відомчого житлового будинку АДРЕСА_2 від ЗАТ "Трикотажна фірма "Промінь" у власність територіальної громади м. Львова, затвердженим 13 листопада 2002 року головою Шевченківської районної адміністрації, оскільки в акті приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність від 13 листопада 2002 року немає будь-якої вказівки на те, що житловий будинок АДРЕСА_2 передається разом із прибудованим до нього нежитловим приміщенням площею 400 кв. м; площа, будівельний об`єм, процент готовності, залишкова вартість такого нежитлового приміщення до акта приймання-передачі не внесені.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
21 квітня 2023 року Львівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дав неналежну оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, оскільки згідно з актом приймання-передачі в комунальну власність передається будинок на АДРЕСА_2 загальною площею 6 757,61 кв. м, загальна площа квартир - 6 357,61 кв. м.
А оскільки площа спірної прибудови становить 400,00 кв. м, то у комунальну власність передано будинок разом з прибудовою, тому що 6 357,61 кв. м -
площа квартир + 400,00 кв. м - площа прибудови разом становить
6 757,61 кв. м (площа будинку).
Аргументи інших учасників справи
Відзивна касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги та матеріалів справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Шевченківського районного суду м. Львова.
16 червня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволенняз таких підстав.
Фактичні обставини справи
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 11 грудня
2002 року № 529 затверджено акт приймання-передачі відомчого житлового будинку АДРЕСА_2 від ЗАТ "Трикотажна фірма "Промінь"
у власність територіальної громади м. Львова.
Шевченківській районній адміністрації доручено підготувати та подати на розгляд міської ради проєкт ухвали про прийняття у власність територіальної громади м. Львова житлового будинку АДРЕСА_2 разом з прибудованими до будинку нежитловими приміщеннями.
Ухвалою Львівської міської ради від 04 листопада 2004 року № 1861 прийнято у власність територіальної громади м. Львова відомчий житловий будинок
АДРЕСА_2 з незавершеною нежитловою прибудовою площею 400 кв. м на
вул. Порічковій від ЗАТ "Трикотажна фірма "Промінь".
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2008 року
у справі № 2-о-192/2008 встановлено факт володіння та визнано право приватної власності за ОСОБА_3 на нежитлове приміщення загальною площею 368,0 кв. м на АДРЕСА_2 . Зобов`язано ОКП Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" здійснити державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення загальною площею 368,0 кв. м на АДРЕСА_2 та видати витяг про реєстрацію прав власності нерухомого майна.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірне приміщення було зареєстровано за ОСОБА_3 15 січня 2009 року на підставі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 18 грудня 2008 року.