Постанова
Іменем України
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 385/1546/19
провадження № 51-4606км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року та ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 року в кримінальному провадженні № 12018120000000254 за обвинуваченням
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя
АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. За вироком Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2022 року ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 368 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення ним цього кримінального правопорушення.
2. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27 квітня 2023 рокузазначений вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_7 залишено без змін.
3. Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки начальника комунального підприємства "Гайворонський комунальник" та будучи службовою особою, на початку травня 2019 року почав вимагати від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 5 000,00 грн, що становить 1/3 від суми договору на виконання робіт по зрізу дерев, укладеного 02 квітня 2019 року між зазначеним комунальним підприємством та ОСОБА_8 . Своєю чергою ОСОБА_7 обіцяв сприяти останньому у надані переваг при укладанні договорів на зріз дерев, замовником яких буде виступати КП "Гайворонський комунальник". 15 липня 2019 року об 11:15 під час зустрічі на території КП "Гайворонський комунальник" за адресою: Кіровоградська область, м. Гайворон, вул. Запотоцького, буд. 3, ОСОБА_7 наказав ОСОБА_8 передати раніше обумовлену суму неправомірної вигоди головному бухгалтеру підприємства ОСОБА_9, що ним було виконано. Зазначені кошти в сумі 5 000,00 грн було виявлено і вилучено співробітниками правоохоронного органу під час обшуку на місці вчинення злочину, а саме з верхньої шухляди стола в приміщенні службового кабінету головного бухгалтера ОСОБА_10 .
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
4. У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали щодо ОСОБА_7 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і призначення нового розгляду в суді першої інстанції. На обґрунтування своїх вимог зазначає, що в судових рішеннях судів попередніх інстанцій не наведено належних мотивів і підстав їх ухвалення, надано вибіркову оцінку доказам обвинувачення, при цьому залишено поза увагою ті, які викривають ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Не погоджується з висновками судів про визнання доказів обвинувачення недопустимими та про наявність провокації з боку правоохоронних органів. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України, оскільки не містить належних і достатніх мотивів на користь прийнятого ним рішення. До того ж апеляційним судом порушено принцип безпосередності дослідження доказів та безпідставно відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження обставин кримінального провадження.
Позиції інших учасників судового провадження
5. У засіданні суду касаційної інстанції прокурор підтримала касаційну скаргу частково, просила ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
6. Захисник проти задоволення касаційної скарги заперечив.
Мотиви Суду
7. Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
8. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
9. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотним є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
10. Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотримання вимог кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підставі його ухвалення.
11. Положеннями ст. 94 КПК України встановлено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
12. Оцінка доказів, згідно зі ст. 94 КПКУкраїни, є виключною компетенцією суду, який постановив вирок. Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України. Водночас у певних випадках дослідження доказів апеляційним судом може бути визнано додатковою гарантією забезпечення права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено у суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена у повному обсязі.