ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2024 року
м. Київ
справа № 521/793/22
провадження № 61-12994св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Пачева Ірина Іванівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року у складі судді Лічмана Л. Г. та постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року у складі колегії суддів: Карташова О. Ю., Коновалової В. А., Лозко Ю. П.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина - ОСОБА_4 .
У період з 12 грудня 2018 року по 17 грудня 2018 року ОСОБА_4 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Комунальної установи "Міська клінічна лікарня № 10" (далі КУ "Міська клінічна лікарня № 10"), де їй діагностовано дисциркуляторну енцефалопатію 3 ступеня, декомпенсацію, тривожно-депресивний синдром, деменцію помірного ступеня вираженості. Вищевказане захворювання передбачає втрату особою працездатності та неможливість догляду за собою у побуті. За період перебування у лікарні ОСОБА_4 часто бувала неадекватною, вночі збирала речі, намагаючись покинути неврологічне відділення, відмовлялась від обстеження. Вказане продовжувалось під час її перебування вдома.
Таким чином ОСОБА_4 перебувала у безпорадному стані, зумовленому хворобою з грудня 2018 року. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знали про такий стан ОСОБА_4 .
У період з грудня 2018 року по грудень 2020 року захворювання ОСОБА_4 прогресувало, що унеможливило догляд за нею ОСОБА_1, а доньки не надавали жодної допомоги у матеріальному забезпеченні.
10 грудня 2020 року між ТОВ "Вілла Добра" та ОСОБА_4, та ОСОБА_1 укладений договір про надання соціальних послуг підтриманого проживання за плату. Кожного місяця ОСОБА_1 сплачувалося 8000 грн та здійснювалася купівля ліків, памперсів, інших речей, необхідних для догляду за спадкодавцем на 2000 грн, а отже щомісяця 10000 грн.
Пенсія спадкодавця складала 6000 грн, пенсія чоловіка ОСОБА_5 5000 грн, що не покривало потреб для її утримання, сплати комунальних послуг.
ОСОБА_1 звертався до працездатних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням у наданні матеріальної допомоги для утримання непрацездатної матері, однак ними не було вчинено відповідних дій.
Отже відповідачі повинні бути усунені від права на спадкування, оскільки вони ухилялися від надання допомоги спадкодавцеві, яка через тяжку хворобу була у безпорадному стані.
ОСОБА_1 просив усунути ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від права на спадкування за законом спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення від права на спадкування за законом, відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що зазначені позивачем обставини самі по собі не свідчать про вчинення відповідачами умисних дій чи бездіяльності, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Відповідачі усвідомлювали свої обов`язки та виконували їх за наявними можливостями.
Квитанції про купівлю ліків не свідчать про беззаперечну їх оплату позивачем або за його кошт та на потреби саме ОСОБА_4 . Сплата комунальних послуг за квартиру, власником якої в тому числі був ОСОБА_1, не є такою обставиною, що надає підстави для задоволення позову.
Отже, досліджені судом докази в їх сукупності є підставою для висновку, що позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів, які б безспірно свідчили про потребу спадкодавця у допомозі та догляді саме відповідачів, навмисного ухилення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від виконання обов`язку щодо надання спадкодавцю допомоги.
Зазначене свідчить про відсутність правових умов (підстав), передбачених частиною 5 статті 1224 ЦК України, які надавали б право усунути ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від спадкування.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що лише в разі одночасного існування таких обставин, як перебування спадкодавця у безпорадному стані, умисне ухилення спадкоємця від надання допомоги спадкодавцеві та існування потреби спадкодавця саме у допомозі спадкоємця, за умови доведеності зазначених фактів у сукупності, спадкоємець підлягає усуненню від спадкування.
Так, місцевим судом встановлено, що ОСОБА_4 була у безпорадному стані останні 8 місяців свого життя, необхідний догляд надавався їй в основному ТОВ "Вілла Добра" за участі сторін по справі, які опікувались нею - створювали необхідні побутові умови, дбали про неї та доглядали, а при необхідності купували ліки, приймали участь у її госпіталізації.
Оплата встановленої ТОВ "Вілла Добра" плати у розмірі 8000 грн щомісячно, майже повністю здійснювалась за рахунок пенсії ОСОБА_4, яка на момент смерті складала 6693,88 грн на місяць.
Відтак, відсутні обставини, які б свідчили, що ОСОБА_4 потребувала допомоги саме від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
За таких обставин, суд першої інстанції відмовляючи у позові, надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та встановленим на їх підставі обставинам, правильно виходив із відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про усунення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від права на спадкування згідно з частиною п`ятою статті 1224 ЦК України, оскільки в порушення положень норм процесуального права щодо обов`язку доказування і подання доказів, позивачем не надано належних та допустимих доказів потреби спадкодавця в наданні допомоги саме ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також доказів того, що відповідачі свідомо не виконували встановленого законом обов`язку щодо надання допомоги спадкодавцю, яка перебувала у безпорадному стані.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, без забезпечення повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, а також із необгрунтованим відхиленням клопотання про витребування доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;
всупереч висновків Верховного Суду в постановах від 14 листопада у справі № 712/4709/15-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц та від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц суди не звернули уваги, що у період перебування ОСОБА_4 у безпорадному стані позивач звертався до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з проханням надати матеріальну допомогу для утримання непрацездатної матері, однак ними не було вчинено відповідних дій;
відповідачі не надали відзивів на позовну заяву, тобто вони не обгрунтували жодних заперечень проти позову;
необгрунтованим є висновок суду першої інстанції про надання відповідачами допомоги матері та спілкування ОСОБА_4 з доньками в будинку ОСОБА_3, оскільки спростовується показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що ОСОБА_4 не могла самостійно забезпечувати власну життєдіяльність, всіма фінансовими питаннями займався ОСОБА_1, останні місяці життя ОСОБА_4 не могла самостійно пересуватися;
показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не можуть прийматися до уваги, оскільки обставини, що стосуються справи, їм відомі лише зі слів відповідачів;
суд першої інстанції зазначив про "психотравмуючу ситуацію" у сім`ї щодо роздільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не розкриваючи при цьому юридичного та/або медичного значення такого поняття для розгляду справи;
апеляційним судом не встановлено будь-яких обставин щодо джерел фінансування тієї частини коштів, якої не вистачало для сплати за договором з ТОВ "Вілла Добра", купівлю памперсів та ліків, а також утримання нерухомого майна ОСОБА_4 ;
під час апеляційного розгляду 09 лютого 2023 року позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів щодо доведення часу пербування ОСОБА_4 у Центрі соціальних послуг, що має істотне значення для вирішення справи по суті. Однак суд апеляційної інстанції не встановив нових обставин справи, доказів наявності мотивованого висновку суду в ухвалі або в ухваленому судовому рішенні щодо неприйняття вказаних доказів до розгляду матеріали справи не містять.
Рух справи у суді касаційної існтанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі № 521/793/22, витребувано справу із суду першої інстанції, узадоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2022 року та постанови Одеського апеляційного суду від 17 липня 2023 року відмовлено.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 листопада 2023 року зазначено, що касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 712/4709/15-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 321/1573/17-ц, від 17 липня 2019 року у справі № 676/5086/15-ц, від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц, від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17, від 05 грудня 2018 року у справі № 346/5603/17, від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в сім`ї ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Відповідач ОСОБА_12 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, її батьками записано ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_11 уклали шлюб 18 липня 1987 року, внаслідок чого прізвище дружини змінено на " ОСОБА_5".
Згідно з договором купівлі-продажу нерухомого майна № 10013 від 29 вересня 1995 року, укладеного на Одеській товарній біржі, ОСОБА_13 продала, а ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купили квартиру АДРЕСА_1 . Право власності у КП "ОМБТІ та РОН" зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 04 жовтня 1995 року під № 204.
Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2010 року, яке набрало законної сили, вказаний договір визнаний дійсним.
10 грудня 2020 року між ТОВ "Вілла Добра" (ЦСО) та ОСОБА_4 (отримувач) і ОСОБА_1 (платник) укладений договір про надання соціальних послуг (далі - Договір).
Згідно з пунктом 2.1 і 2.6 ЦСО надає соціальні послуги підтриманого проживання особам похилого віку на платній основі. ЦСО зобов`язується забезпечити зміну постільної і натільної білизни, допомогу в здійсненні гігієнічних процедур, зміну памперсів та профілактику пролежнів і прості медичні маніпуляції, приготування їжі, допомогу в прийнятті їжі, контроль за своєчасним прийомом їжі, прибирання приміщення, провітрювання і кварцування приміщення супровід отримувача соціальних послуг на прогулянці, прання тощо.
Відповідно до пункту 4.2. Договору ціна соціальних послуг становить 8000 грн за один календарний місяць.
ОСОБА_4 10 грудня 2020 року поступила до ТОВ "Вілла Добра", їй до 04 серпня 2021 року надавались соціальні послуги відповідно до індивідуального плану, послуги сплачувались вчасно та в повному обсязі, у загальному розмірі сплачено 64 000,00 грн.
ОСОБА_1 надано квитанції про сплату за послуги у сумі 8000 грн від 10 грудня 2020 року, 11 січня 2021 року, 11 лютого 2021 року, 10 березня 2021 року, 01 квітня 2021 року, 11 травня 2021 року, 14 червня 2021 року, 05 липня 2021 року.
Крім того, ОСОБА_1 надано квитанції про купівлю ліків на загальну суму 11479,57 грн.
ОСОБА_4 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, разом з ОСОБА_1 .
ОСОБА_4 перебувала на обліку з 01 лютого 1999 року, отримувала пенсію за віком, розмір пенсії з 01 грудня 2020 року по 31 серпня 2021 року склав всього 58267,58 грн: грудень 2020 року - 6052,90 грн; січень 2021 року - 6052,90 грн; лютий 2021 року - 6052,90 грн; березень 2021 року - 6680,28 грн; квітень 2021 року - 6680,28 грн; травень 2021 року - 6680,28 грн; червень 2021 року - 6680,28 грн; липень 2021 року - 6693,88 грн; серпень 2021 року - 6693,88 грн.