ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 727/2997/23
провадження № 61-315св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -орган опіки і піклування Чернівецької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Юрчишин Василь Миколайович, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці у складі судді Бойко М. Є. від 14 вересня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду у складі колегії суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю., Одинака О. О., від 30 листопада 2023 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - орган опіки і піклування Чернівецької міської ради, про позбавлення батьківських прав.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що з 06 березня 2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який було розірвано на підставі заочного рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 16 квітня 2018 року.
3. Від шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти після розірвання шлюбу залишилися проживати разом з нею.
4. Посилалася на те, що відповідач з часу припинення шлюбних стосунків ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання синів, не спілкується з ними з 2017 року, не цікавиться їхнім життям, матеріальну допомогу на їх утримання не надає, не сплачує аліменти, тобто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Всі питання щодо виховання дітей вирішуються нею самостійно, без участі та підтримки з боку ОСОБА_2 .
5. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
6. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці
від 14 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимогОСОБА_1 відмовлено.
7. Відмовляючи у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачкою наявності винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, умисного ухилення від виховання своїх дітей, відсутності бажання спілкуватися з дітьми і брати участь у їхньому вихованні, а також того, що інтереси дітей вимагають застосування такого крайнього заходу, як позбавлення батьківських прав.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
9. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці
від 14 вересня 2023 року змінено, шляхом доповнення резолютивної частини судового рішення абзацом такого змісту: "Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до виховання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2".
10. У решті рішення суду залишено без змін.
11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення відповідача батьківських прав. Позивачкою не доведено обставин свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, навмисного нехтування ними, неможливості застосування альтернативних, менш суворих заходів, відповідності такого заходу якнайкращим інтересам дитини та його виправданість.
12. Водночас встановлено, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки обставинам, які вказують на неналежне виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків стосовно дітей та наявності підстав для попередження останнього про необхідність змінити ставлення до виховання дітей.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 30 грудня2023 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Юрчишин В. М., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 вересня
2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 листопада
2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
14. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду
від 12 вересня 2019 року у справі № 638/6919/16-ц, від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18, від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не врахували наявні у матеріалах справи докази, які підтверджують ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, а саме те, що діти залишилися проживати разом з нею, з відповідача присуджено до стягнення аліменти на їх утримання та неодноразово складалися протоколи про вчинення адміністративних правопорушень (домашнього насильства).
16. Зауважує, що з 08 березня 2017 року ОСОБА_2 не займається вихованням та розвитком дітей, не надає їм матеріальної допомоги, борг зі сплати аліментів станом на 07 листопада 2023 року складає 202 248,00 грн, що, на її думку, беззаперечно свідчить про умисне ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків.
17. Додатково посилається на необ`єктивність та упередженість суддів під час розгляду її позову. Вважає, що заслуховування думки малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, беручи до уваги його стан здоров`я, відсутність контакту з відповідачем з лютого 2017 року, є недоцільним та могло б викликати у нього психологічну травму. Крім того, зауважує про безпідставне повернення її позову судом першої інстанції, що було підтверджено постановою Чернівецького апеляційного суду від 14 травня 2023 року, а також неможливість виконання судового рішення апеляційного суду в частині попередження відповідача про необхідність належного виконання батьківських обов`язків та зміни ставлення до дітей, з огляду на те, що відповідач з лютого 2017 року не проживає разом з дітьми, не спілкується з ними та не проживає в Україні.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
18. Ухвалою Верховного Суду від 11 січня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 727/2997/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
19. 23 січня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
21. Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці
від 16 квітня 2018 року шлюб між сторонами розірвано, стягнуто з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі, в розмірі 1 200,00 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2017 року до повноліття дітей.
22. З відповіді на адвокатський запит начальника Чернівецького районного управління поліції в м. Чернівці Алена Синжеряна випливає, що відносно ОСОБА_2 працівниками поліції складалися протоколи про адміністративне правопорушення по факту домашнього насильства, вчиненого останнім відносно дружини ОСОБА_1 .
23. Згідно з довідкою директора приватного закладу "Гімназія Глорія" ОСОБА_3 навчається в 3-му класі гімназії. Його батько ОСОБА_2 у період з 01 вересня по 09 листопада 2022 року жодного разу у цьому навчальному закладі не з`являвся.
24. Відповідно до відповіді лікаря педіатра КНП "Чернівецька міська дитяча поліклініка" діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувають на обліку. За медичною допомогою КНП Чернівецька "міська дитяча поліклініка" з дітьми звертається мати ОСОБА_1 .
25. Відповідно до відповіді на адвокатський запит начальника відділу державної міграційної служби України в Чернівецькій області Ткачука П. ОСОБА_2 за даними обліку Чернівецького відділу УДМС в Чернівецькій області не значиться .
26. Згідно з висновком № 133/5 від 14 березня 2023 року виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, не може визначити свою позицію щодо доцільності/недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, у зв`язку з неможливістю з`ясувати причини відсутності батьківського піклування, оскільки виявилося неможливим отримати інформацію щодо можливого місця перебування ОСОБА_2, з метою перевірки фактів його винного, умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
27. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
28. Згідно з положеннями пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
29. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
30. Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
31. Захист інтересів дитинизнаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
32. Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
33. У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
34. Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").
35. Частиною першою статті 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
36. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України "Про охорону дитинства").