ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 760/11993/20
провадження № 61-2470св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачка - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, на рішення Солом`янського районного суду м. Києва у складі судді Козленко Г. О. від 31 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Рейнарт І. М., Кирилюк Г. М., Ящук Т. І., від 17 січня 2024 року і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права особистої приватної власності на квартиру.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що з 15 червня 2007 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який 08 листопада 2010 року розірвано рішенням Солом`янського районного суду м. Києва.
3. Посилався на те, що 22 червня 2009 року він придбав квартиру АДРЕСА_1 за власні кошти, які він отримав у позику під час окремого проживання.
4. Вважав, що факт окремого проживання з відповідачкою з 2009 року встановлений у рішенні суду про розірвання шлюбу. Стверджував, що квартиру він придбав за кошти, які отримав у позику від ОСОБА_3 . Відповідачка коштів на придбання квартири не надавала, але наразі не визнає його право особистої приватної власності на вказану квартиру.
5. ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду попередніх інстанцій
6. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
7. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири відповідачка надавала згоду на її придбання, про що зазначено у тексті договору, була зареєстрована у квартирі після її придбання та проживає у ній постійно з сином, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є позивач, що спростовує доводи позивача про відсутність шлюбних стосунків з відповідачкою з лютого 2009 року. ОСОБА_1 під час укладення договору купівлі-продажу квартири не вказував, що купує її за особисті грошові кошти. Отже позивачем не було спростовано презумпцію спільності права власності на майно, придбане у період шлюбу.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
8. Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року залишено без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність достатніх та належних доказів на підтвердження того, що спірна квартира була придбана позивачем за особисті кошті. Сам по собі факт зазначення у розписці про ціль позики безумовно не свідчить про те, що позика витрачена на придбання спірної квартири.
АДРЕСА_2 . Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що після придбання квартири відповідачка була у ній зареєстрована у вересні 2009 року та проживає у цій квартирі постійно з часу її придбання, а у жовтні 2009 року народився син сторін. Отже вказані обставини підтверджують факт того, що спірна квартира придбана в інтересах сім`ї та з метою проживання в ній подружжя ОСОБА_4 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
11. 15 лютого2024 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Горбовий В. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 31 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня2024 року, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
12. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15, від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2641цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-846цс16, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та у постановах Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17, від 22 січня 2020 року у справі № 711/2302/18, від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16?ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
13. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою обставини, встановлені рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 листопада 2010 року № 2-3571-1/10 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а саме те, що сторони з лютого 2009 року не підтримували шлюбних стосунків, не вели спільне господарство, проживали окремо.
14. Заявник зауважує, що суд першої інстанції необґрунтовано залишив поза увагою клопотання про допит позивача та ОСОБА_3 у якості свідків.
15. Зосереджує увагу на тому, що судом першої інстанції не досліджено та не надано оцінку приєднаним до матеріалів справи письмовим доказам, а саме: протоколу опитування адвокатом особи за її згодою від 23 листопада 2020 року, розписці про отримання позивачем у борг у ОСОБА_3 коштів, а також доказам повернення особисто позивачем отриманих у позику коштів.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі №760/11993/20, витребувано матеріали цивільної справи витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
17. 21 березня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18. 15 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб, про що Крюківським відділом реєстрації актів цивільного тану Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області було зроблено відповідний актовий запис № 188.
19. Сторони мають двох дітей ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
20. Відповідно до розписки від 04 червня 2009 року ОСОБА_1 отримав у позику від ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 000,00 доларів США для придбання трикімнатної квартири по АДРЕСА_3 у місці Києві. Суму коштів зобов`язався повернути до 03 червня 2010 року.
21. На підставі договору купівлі-продажу квартири від 22 червня 2009 року ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 58,20 кв. м. Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучком В. П. і 14 липня 2009 року зареєстрований у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна.
22. Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу квартири, її купівля проводиться за згодою дружини покупця - ОСОБА_2 (справжність підпису якої на заяві засвідчено нотаріально).
23. Місце проживання ОСОБА_2 зареєстровано у вказаній квартирі з 10 вересня 2009 року.
24. Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 листопада 2010 року шлюб між сторонами було розірвано.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
25. Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
26. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
27. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
28. Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
29. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
30. Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.
31. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).
32. Згідно з частиною першою статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
33. Відповідно до частини першої статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
34. Подібні положення містить і стаття 368 ЦК України.
35. Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.