Постанова
Іменем України
29 березня 2024 року
м. Київ
справа № 538/378/23
провадження № 61-178св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2023 року в складі судді: Зуб Т. О., та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року в складі колегії суддів: Дорош А. І., Лобова О. А., Триголова В. М.,
Історія справи
Короткий зміст позову
20 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про скасування рішення сільської ради.
Позов мотивований тим, що 02 січня 2013 року було укладено типовий договір оренди землі між ОСОБА_1 та Сенчанською сільською радою на земельну ділянку площею 14,8483 га, з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Відповідно до пункту 8 типового договору оренди землі від 02 січня 2013 року, цей договір укладений строком на 10 років, також цей пункт договору передбачає, що після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 40 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.
Право оренди на вказану земельну ділянку зареєстроване 27 лютого 2014 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про право власності 4817698, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права серії ЕАХ № 965008 від 27 лютого 2014 року.
Відповідно до пункту 43 типового договору оренди землі від 02 січня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Таким чином, строк дії даного договору оренди землі закінчується 27 лютого 2024 року. Маючи намір продовжувати користуватися орендованою земельною ділянкою, керуючись положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", ОСОБА_1 завчасно, понад 1 рік та 2 місяці, а саме - 30 грудня 2022 року направив лист-повідомлення до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про намір поновити на новий строк Типовий договір оренди землі від 02 січня 2013 року на вказану земельну ділянку. Проте, Сенчанською сільською радою Миргородського району Полтавської області було передчасно винесено рішення № 67 від 07 лютого 2023 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку, без наведення у цьому рішенні підстав для його прийняття. Відмова у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року мотивована рекомендаціями постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою сільської ради, з метою ефективного та раціонального використання земель. Окрім цього, вказане рішення було прийняте до закінчення дії договору, оскільки строк дії даного договору оренди землі закінчується 27 лютого 2024 року. Також відповідач не надав пропозицій про зміну до умов договору і не направив позивачу для узгодження відповідне повідомлення у встановлений законом місячний строк.
Тому позивач вважав, що відповідачем було порушено процедуру, встановлену частинами першою-п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" та не визнано його переважне право на поновлення договору оренди землі. Також Сенчанською сільського радою не було вказано причини відмови на укладення договору оренди землі на новий строк, а тому рішення 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 67 від 07 лютого 2023 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку площею 14,8483 га, з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 просив:
скасувати рішення 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області № 67 від 07 лютого 2023 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку площею 14,8483 га, з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області;
стягнути з Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області на свою користь понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області №67 від 07 лютого 2023 року про відмову ОСОБА_1 у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку площею 14, 8483 га з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
маючи намір продовжувати користуватися орендованою земельною ділянкою, керуючись положеннями частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі", ОСОБА_1 30 грудня 2022 року направив лист-повідомлення до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про намір поновити на новий строк Типовий договір оренди землі від 02 січня 2013 року на вказану земельну ділянку (а. с. 32). Проте, Сенчанською сільською радою Миргородського району Полтавської області було передчасно винесено рішення № 67 від 07 лютого 2023 року про відмову у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку (а. с. 33);
сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства. Разом з тим якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальними нормами Закону № 161-ХІУ, який прямо встановлював, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації. Тобто для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації його сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Такі висновки щодо набрання чинності договором оренди земельної ділянки зроблено у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16), у мотивувальній частині якої міститься роз`яснення аналогічного розуміння правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 426/І 4068/2012 (провадження № 6-162цс13);
у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-ХІУ і (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-УІ) право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону. Метою укладення будь-якого цивільного правочину є отримання певних правових наслідків через реалізацію сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків. Правочин, укладений без наміру створення правових наслідків є фіктивним. Разом з тим реалізувати свої суб`єктивні права та обов`язки сторони договору оренди земельної ділянки можуть лише після державної реєстрації такого договору;
згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав, а право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції від 29 січня 2006 року, відповідно до якої державна реєстрація прав, є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов`язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку встановленому законом, при цьому згідно статті 4 цього Закону обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме, майно; речові права на чуже нерухоме майно: а) право володіння; б) право користування (сервітут); в) право постійного користування земельною ділянкою; г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій); д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік;
відповідно до пункту 43 Типового договору оренди землі від 02 січня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Таким чином, строк дії цього договору оренди землі закінчується 27 лютого 2024 року;
матеріали справи не містять документального підтвердження витрат на правову допомогу, а тому вказана вимога ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року апеляційну скаргу Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області залишено без задоволення, а рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
як правильно встановив суд першої інстанції, 02 січня 2013 року між ОСОБА_1 та Сенчанською сільською радою укладено типовий договір оренди землі на земельну ділянку, площею 14,8483 га, з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, на строк 10 років, право оренди на яку зареєстроване 27 лютого 2014 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про право власності 4817698, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, серія ЕАХ № 965008 від 27 лютого 2014 року (а. с. 9-11,13);
відповідно до пункту 8 типового укладеного договору оренди землі від 02 січня 2013 року, після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 40 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Згідно пункту 43 типового договору оренди землі від 02 січня 2013 року, цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.
згідно статті 640 ЦК України (у редакції від 01 січня 2013 року) договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення. Отже, у даному випадку сторони договору оренди землі у пункту 43 визначили момент, коли він набирає чинності, тобто з 27 лютого 2014 року, що є датою його державної реєстрації, а тому строк дії його закінчується саме 27 лютого 2024 року;
у постановах від 07 червня 2017 року у справі № 634/769/15-ц (провадження № 6-872цс17), від 18 січня 2017 року у справі № 532/129/16-ц (провадження № 6-2777цс16) та від 13 грудня 2013 року у справі № 1106/2791/2012 (провадження № 6-127цс13) Верховний Суд України звернув увагу на ситуацію, коли у договорах оренди сторони не вказали календарного терміну початку перебігу строку договору оренди, однак зауважили, що договір набирає чинності з моменту його державної реєстрації. У цих постановах Верховний Суд України зробив висновок, що моментом початку строку дії договору є саме набрання ним чинності. У постанові від 19 лютого 2014 року у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) Верховний Суд України зробив висновок, що моментом укладення договору оренди земельної ділянки є момент, коли сторони, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі, скріплюють його своїми підписами. Однак указав, що цивільні права та обов`язки, тобто чинність, договір набуває після його державної реєстрації;
як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2022 року ОСОБА_1 направив лист-повідомлення до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про намір поновити на новий строк типовий договір оренди землі від 02 січня 2013 року на вказану земельну ділянку (а. с. 32);
07 лютого 2023 року прийнято рішення № 67 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку. Зобов`язано гр. ОСОБА_1 повернути Сенчанській сільській раді вказану земельну ділянку на умовах, визначених договором, у 14-денний термін після закінчення строку дії договору (а. с. 33). Зі змісту цього рішення вбачається, що воно прийняте з "урахуванням рекомендації постійної комісії з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища та благоустрою сільської ради, з метою ефективного та раціонального використання земель". Рішення № 67 від 07 лютого 2023 року 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області не містить конкретних мотивів відмови у продовженні строку дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року, з нього не вбачається, що саме є підставою для прийняття такого рішення, отже, воно є необґрунтоване. Вбачається, що це рішення від 07 лютого 2023 прийнято більш, ніж за один рік до закінчення строку дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року, яким є 27 лютого 2024 року, тобто дійсно прийнято передчасно;
доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди землі підписаний сторонами після 01 січня 2013 року, а саме 02 січня 2013 року, тому датою його укладання є дата його підписання сторонами, то ці доводи не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки згідно пункту 43 договору оренди від 02 січня 2013 року договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації. Датою його державної реєстрації є 27 лютого 2014 року та строк його дії 10 років спливає 27 лютого 2024 року;
доводи апеляційної скарги про те, що переважне право на поновлення договору на новий строк мало б місце, якби орендар ОСОБА_1 звернувся з листом-повідомленням про поновлення договору не пізніше 23 листопада 2022 року, тобто за 40 днів до його закінчення, як передбачено умовами договору з додаванням проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк, то ці доводи не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з вказаних підстав;
колегія суддів звертає увагу на те, що з тексту рішення № 67 від 07 лютого 2023 року 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку не вбачається, що підставою для прийняття такого рішення є також і не надання ОСОБА_1 проекту додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на новий строк.
Аргументи учасників справи
29 грудня 2023 року Сенчанська сільська рада Миргородського району Полтавської області засобами поштового зв`язку подала касаційну скаргу на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 30 серпня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року, в якій просила:
оскаржені судові рішення скасувати;
ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
судами неправильно застосовані положення Закону України "Про оренду землі", оскільки чинна редакція вказаного закону не передбачає державної реєстрації договору оренди землі. Такий висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №912/3294/18. У постанові вказано, що відповідно до положень статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (у редакції до 01 січня 2013 року), укладений договір оренди землі підлягав обов`язковій державній реєстрації, з моменту якої набував чинності. Тобто розмежовувався момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов`язків у майбутньому після державної реєстрації договору) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб`єктивні цивільні права та обов`язки сторін. Тобто, державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторін договору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного оборогу речових прав на земельні ділянки"
з 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України №3613-VI, згідно з підпунктом "е" підпункту 2 пункту 5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" якого статті 126 ЗК України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюєтеся відповідно до Закону України "Про, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". З моменту; державної реєстрації права оренди вважається, що ділянка передана орендарю і у орендаря виникає речове право (стаття 17 Закону України "Про оренду землі": об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом;
у проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами, наприклад якщо орендодавець порушує зобов`язання з передання ділянки, що виявляється у тому, шо на неї вже є зареєстроване праве третьої особи і орендар не може зареєструвати своє - у орендаря є право вимагати зобов`язання орендодавця виконати обов`язок в натурі або відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки (подібно до наслідків, передбачених у статті 766 ЦК України), що ще раз підтверджує висновок про те, що договір оренди землі набирає чинності не з моменту державної реєстрації права оренди, а з моменту підписання договору.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 20 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі.
05 березня 2024 року справа передана судді-доповідачу Крату В. І.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року призначено справу до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 20 лютого 2024 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі № 912/3294/18.
Фактичні обставини
Суди встановили, що рішенням Сенчанської сільської ради від 30 листопада 2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування (оренди) ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 14,8483 га.
02 січня 2013 року між ОСОБА_1 (орендар) та Сенчанською сільською радою (орендодавець) укладено типовий договір оренди землі на земельну ділянку, площею 14,8483 га, з кадастровим номером 5322686601:01:002:0657, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області, на строк 10 років.
Згідно акту приймання-передачі від 02 січня 2023 року вказану земельну ділянку передано орендарю.
Право оренди зареєстроване 27 лютого 2014 року за ОСОБА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційною службою Лохвицького районного управління юстиції Полтавської області, номер запису про право власності 4817698, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, серія ЕАХ № 965008 від 27 лютого 2014 року.
У договорі від 02 січня 2013 року передбачено, що:
після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 40 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 8);
цей договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації (пункт 43).
28 липня 2014 року укладено Додаткову угоду до Договору оренди, згідно якої визначено розмір орендної плати 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
01 лютого 2021 року укладено Додаткову угоду № 2 до Договору оренди, згідно якої визначено розмір орендної плати 10% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
30 грудня 2022 року ОСОБА_1 направив лист-повідомлення до Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про намір поновити на новий строк типовий договір оренди землі від 02 січня 2013 року на вказану земельну ділянку без проекту додаткової угоди.
07 лютого 2023 року прийнято рішення № 67 34 сесії 8 скликання Сенчанської сільської ради Миргородського району Полтавської області про відмову ОСОБА_1 у продовженні дії договору оренди землі від 02 січня 2013 року на земельну ділянку. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути Сенчанській сільській раді вказану земельну ділянку на умовах, визначених договором, у 14-денний термін після закінчення строку дії договору.
Позиція Верховного Суду
Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).
Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).