ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 200/1400/23
адміністративне провадження № К/990/5634/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гайдара А.В. (доповідач), Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), у якому просила:
1.1. визнати протиправною та скасувати відмову, оформлену листом стосовно перерахування та виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 29.10.2020 із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та компенсації за неотримане речове майно;
1.2. зобов`язати перерахувати та виплатити грошове забезпечення та інші види додаткових виплат за період з 29.01.2020 по 29.10.2020 із застосуванням для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року відповідно до постанови КМУ від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
1.3. зобов`язати нарахувати та виплати компенсацію за неотримане речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 №178, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
1.4. зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
1.5. зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати компенсації за неотримане речове майно за період з 29.10.2020 року по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що під час звільнення з військової служби їй не враховувалася постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18. Також вказала, що при звільненні з військової служби з нею не проведено розрахунок за неотримане речове майно.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Згідно з витягом з наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) від 29.10.2020 №303 позивача, звільненої наказом від 07 жовтня 2020 року №48-РС у запас за підпунктом "а", у зв`язку з закінченням контракту, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визнано такою, що справи та посаду здала.
5. Вислуга років позивача складає 15 роки 02 місяці 06 днів, пільгова 08 років 02 місяці 07 днів.
6. Відомості про виплату компенсації за недоотримане грошове майно в наказі відсутні.
7. В матеріалах справи наявна заява позивача, яка подана на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_1, про виплату, зокрема, грошового забезпечення відповідно до пункту 4 постанови КМУ 704, компенсації за недоотримане речове майно.
8. Позивачу надано відповідь на звернення за вих.№09/02/157 від 21.03.2023, в якому будь-яких посилань про виплату компенсації за недоотримане речове майно немає та щодо виплати грошового забезпечення та інших видів виплат в період з 29.01.2020 по 29.10.2020 з використання для розрахунку посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму станом на 01 січня календарного року в зазначеному листі позивачу повідомлено про те, що нарахування та виплата грошового забезпечення проводилась відповідно до чинного законодавства.
9. Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року позов задоволено частково.
10.1. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1, що виразилась у не застосуванні чинної у період з 29.01.2020 до 29.10.2020 редакції пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 .
10.2. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 29.10.2020 із застосуванням посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, обчислених у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у первісній редакції, а саме: шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
10.3. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно.
10.4. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно.
10.5. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
11. Суд першої інстанцій дійшов висновку, що з 29.01.2020 військовослужбовці набули право на обчислення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704. Крім того, судом встановлено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
12. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі №200/1400/23 скасовано. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
13. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач звернувся до суду 03.04.2023 з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України. При цьому зазначив, що суд першої інстанції передчасно поновив позивачу строки звернення до суду, оскільки позивач був обізнаний про звільнення ще у квітні 2020 року, а посилання позивача на отримання листа відповідача у березні 2023 (за 13 діб до звернення до суду) у відповідь на заяву не змінює момент, з якого вона повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
13.1. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач повинен був дізнався про порушення свого права на 1 січня відповідного року, оскільки пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись щороку з 1 січня, у разі зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб, саме з цією датою пов`язується визначення умов та розмірів перерахунку грошового забезпечення.
13.2. Також вказано, що позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку. Відтак, доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено ані в позовній заяві, ані до суду апеляційної інстанції.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
14. Не погоджуючись з таким рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подала касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права та просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що вона не могла знати про те, що з 29.01.2020 року була відновлені юридична дія п.4 Постанови КМУ №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у межах справи №826/6453/18, оскільки не може відслідковувати всі судові справи пов`язані з соціальним забезпеченням військовослужбовців. Вважає, що саме на юридичний відділ відповідача покладається обов`язок інформування особового складу щодо змін в законодавстві, що стосується військовослужбовців. Тобто 01.01.2019 та 01.01.2020 грошове забезпечення позивача через протиправні дії відповідача не зменшилося, що могло б викликати питання позивача про порушення її прав, а мало навпаки збільшитись, чого не могла знати позивач, та чого не було зроблено відповідачем. Таким чином 01.01.2020 не є належною датою відрахунку строків позовної давності.
15.1. При цьому позивач зазначає, що відповідачем при звільнення позивача надано лише витяг з наказу про звільнення в якому зазначалися види виплат, але не зазначався їх розмір, суми та складові таких виплат, а тому встановити з витягу з наказу про звільнення про неправильний розрахунок посадового окладу неможливо. За фактичними обставинами позивач дізнався про порушення своїх прав отримавши лист відповідача від 21.03.2023 №09/02/157. Відповідно позивач звернулася до суду не перевищив строк звернення до суду, та і в цілому не обмежений строком звернення до суду за захистом свого права про стягнення невиплаченого в належному розмірі грошового забезпечення.
15.2. Крім того, позивач звертає увагу суду касаційної інстанції також на те, що вона з 24.02.2022 по теперішній час безперервно проходить військову службу.