1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/15398/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023

(головуючий - Ткаченко Б.О., судді Гаврилюк О.М., Сулім В.В.)

у справі №910/15398/18

за позовом ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: 1) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бадахова Юрія Назіровича, 2) Товариства з обмежено відповідальністю "Аніс Плюс", 3) ОСОБА_3, 4) територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради

про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, визнання недійсним правочину передачі майна до статутного капіталу, скасування запису про проведення державної реєстрації права власності,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Стислий зміст обставин справи

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 у справі № 910/15398/18 позовні вимоги ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) задоволено повністю. Визнано недійсними повністю з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша будівельна корпорація" (далі - ТОВ "Перша будівельна корпорація") від 04.10.2018, оформлені протокол №5 загальних зборів учасників ТОВ "Перша будівельна корпорація" від 04.10.2018. Визнано недійсним правочин між ТОВ "Перша будівельна корпорація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Солушенс енд Трейд ЛТД" (далі - ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД") передачі майна ТОВ "Перша будівельна корпорація" - нежилого приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1, до статутного капіталу ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД", оформлений актом приймання-передачі майна до статутного капіталу від 04.10.2018. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43677066 від 25.10.2018, приватний нотаріус Бадахов Юрій Назірович, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1, за ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" ( АДРЕСА_2 ; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819). Припинено право власності ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" (11415, Республіка Естонія, Харьюський повіт, м. Таллінн, район Ласнамяє, вул. Льетса, буд. 2А; реєстраційний код у Комерційному реєстрі Республіки Естонія 12998819) на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. Київ по АДРЕСА_1 . Визнано за ТОВ "Перша будівельна корпорація" (02094 м. Київ, вул. Попудренко, буд 30; ідентифікаційний код 41552248) право власності на нежиле приміщення (в літ. А) загальною площею 930,3 кв. м. у АДРЕСА_1 .

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2023 заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Перша будівельна корпорація" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 5 976,60 грн, відшкодовано витрати, пов`язані із залученням перекладачів, у розмірі 35 220,60 грн та відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 111 900,00 грн. Стягнуто з ТОВ "Солушенс енд Трейд ЛТД" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 3 984. 40 грн, відшкодовано витрати, пов`язані із залученням перекладачів, у розмірі 23 480,40 грн та відшкодовано витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 74 600,00 грн.

2. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 по справі № 910/15398/18 та прийняти нове рішення про відмову у позові.

3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, надано скаржнику термін протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для надання суду доказів сплати судового збору у сумі 1 180 250,00 грн та доказів направлення копії апеляційної скарги сторонам справи.

4. На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2023 ОСОБА_1 подав до апеляційного суду з заяву про усунення недоліків, в якій скаржник виклав клопотання про зменшення та відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2023 повернуто скаржнику.

6. Повертаючи скаргу апеляційний суд вказував на те, що клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 надано відомості з Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві про те, що він ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та з 01.02.2016 отримує пенсію у розмірі 8 987,12 грн (станом на 01.03.2023). Ознайомившись з відомостями, наданими ОСОБА_1 апеляційний суд зазначив, що такі відомості не є достатніми для відстрочення сплати судового збору. Отже, заявником не наведено обставин, які дають підстави вважати, що він матиме можливість сплатити судовий збір до винесення рішення по суті спору з огляду на його суттєвий розмір, таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

7. Не погоджуючись з висновками апеляційного суду, ОСОБА_1, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу апеляційного суду, та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

8. У касаційній скарзі скаржник зазначає про те, що апеляційний суд порушив положення ст.ст. 55, 129 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 11, 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), не врахував практику Верховного Суду та практику Європейського Суду з прав людини.

9. Також, скаржник зазначає, що апеляційним судом не було взято до уваги всіх обставин, на які посилався ОСОБА_1 у заяві про надання відстрочки із сплати судового збору, до того ж, апеляційний суд суто формально поставився до вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження та безпідставно повернув апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Повернення без розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 є фактично відмовою у правосудді та позбавлення ОСОБА_1 права на апеляційний перегляд судового рішення у справі.

10. Крім того, скаржник в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вказує на те, що незастосування судом до фізичної особи положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" порушує право особи на справедливий суд, до того ж, скаржник посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20.

11. Також, у касаційній скарзі скаржником визначено орієнтовний розмір витрат на правову допомогу, який складає 20 000, 00 грн, до того ж, скаржник зазначає, що детальний розрахунок таких витрат буде подано в межах строків визначених положеннями частини 8 ст. 129 ГПК України.

12. Крім того, ОСОБА_1 заявлено клопотання, в якому скаржник просить передати справу на розгляд палати, обʼєднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду або Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на різне врегулювання касаційними судами у подібних правовідносинах питання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та застосування у цьому контексті норм Закону України "Про доступ до судових рішень".

Позиція інших учасників справи

13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, та водночас, вказуючи на обґрунтованість висновків апеляційного суду щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду без змін.

Позиція Верховного Суду

14. Перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання обґрунтованості повернення скаржнику апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, зважаючи на невиконанням скаржником вимог ухвали апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху, у зв?язку з несплатою останнім судового збору та заявленням клопотання про відстрочення сплати судового збору.

16. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухвалені оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд зазначає наступне.

17. Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

18. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

19. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, неодноразово зазначав, що стаття 6 Конвенції містить не лише детальний опис гарантій, наданих сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, доступу до суду.

20. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця зазначеної Конвенції, повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

21. Статтею 254 ГПК України регламентовано, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

22. Статтею 258 ГПК України встановлені вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, зокрема, в частині третій передбачено додання до апеляційної скарги доказів сплати судового збору.

23. Відповідно до частини 2 статті 260 ГПК України (тут і далі в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції) до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

24. За змістом частин 1, 2 статті 174 ГПК України, з урахуванням положень частин другої, шостої статті 260 цього Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

25. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 123 ГПК України).

26. Законодавством України однією з умов розгляду справи судом визначено сплату судового збору у розмірі та у випадках, визначених законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

27. Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

28. За статтею 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

29. За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, у тому числі, за подання до суду позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на судові рішення. Розміри ставок судового збору визначені у статті 4 цього Закону.

30. Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умов, визначених у цій статті.

31. Аналіз наведених положень статті 8 Закону дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.

32. Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

33. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

34. В той же час необхідно враховувати те, що судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права, зокрема на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у судових справах. (такий висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 08.03.2024 у справі № 910/14313/23).


................
Перейти до повного тексту