ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/3886/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Залізниця) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" Залізниці (далі - Філія, позивач, скаржник) - Тататрчук Л.Р. (адвокат),
відповідача - приватного підприємства "Атланта-Агро" (далі - Підприємство, відповідач) - Подольський В.О. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Філії
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 (головуючий - суддя Верхогляд Т.А., судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.)
та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 (головуючий - суддя Верхогляд Т.А., судді Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.)
у справі №904/3886/22
за позовом Філії
до Товариства
про стягнення заборгованості.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за накопичення.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Філія звернулася до суду з позовною заявою до Підприємства про стягнення 1 996 308,36 грн плати за користування вагонами, 380 255,64 грн збору за зберігання вантажу, 103 980,24 грн плати за накопичення та 37 208,16 грн судового збору.
1.2. Позовні вимоги мотивовано несвоєчасним забиранням відповідачем вагонів на свою під`їзну колію, у зв`язку з чим виникли підстави для нарахування додаткових зборів і плат, заявлених до стягнення.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанов суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 у справі №904/3886/22 (головуючий - суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено та стягнуто з Підприємства на користь Філії 1 996 308,36 грн плати за користування вагонами, 380 255,64 грн збору за зберігання вантажу, 103 980,24 грн плати за накопичення, 37 208,16 грн судового збору.
2.2. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2023 у справі №904/3886/22 апеляційну скаргу Підприємства задоволено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 у справі №904/3886/22 скасовано, в задоволенні позову відмовлено та стягнуто з Філії на користь Підприємства судового збору за розгляд апеляційної скарги у розмірі 55 812,24 грн.
2.3. Додатковою Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №904/3886/22 заяву Підприємства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на правову (професійну правничу) допомогу у справі №904/3886/22 задоволено частково та стягнуто з Філії на користь Підприємства витрати на правову (професійну правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Філія, посилаючись на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову та додаткову постанову, залишити в силі рішення суду першої інстанції та судові витрати на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції покласти на відповідача.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. У поданій касаційній скарзі в новій редакції скаржник з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 11, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 13 Закону України "Про залізничний транспорт", статей 119, 120, 121 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), пунктів 12, 16 Правил користування вагонами і контейнерами, підпункту 40 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України.
4.2. Також, скаржник зазначає на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України, що судом не досліджено усі докази, які мають значення для справи, зокрема не досліджені положення публічного договору Залізниці про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, до якого відповідач приєднався шляхом подання відповідної заяви за від 16.03.2020 №32150080/2020/001.
4.3. Щодо додаткової постанови скаржник з посиланням на частини першу - шосту статті 126 ГПК України зазначає, що послуга, як правовий аналіз рішення суду першої інстанції не відповідає критерію реальності понесення адвокатських витрат, адже вона охоплюється наданням послуги з підготовки адвокатом апеляційної скарги. Цьому критерію не відповідає також кількість часу, затраченого адвокатом на підготовку апеляційної скарги - 12 год. Підготовка апеляційної скарги не потребувала додаткового опрацювання доказів та нормативної бази, крім тих, які були опрацьовані при підготовці адвокатом відзиву на позовну заяву. Практично повністю текст апеляційної скарги повторює текст відзиву на позовну заяву. До апеляційної скарги не долучались будь-які інші докази, крім доказів на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката. Також при розподілі судових витрат не може прийматись до уваги така послуга, як аналіз відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ця послуга повністю охоплюється послугою з підготовки та участі представника відповідача у судових засіданнях 11.09.2023 та 25.09.2023. Це ж саме стосується наданих послуг з: підготовки та подачі клопотання про проведення засідання суду апеляційної інстанції в режимі відео конференції та підготовки та подачі клопотання про доручення доказів у справі. Крім того скаржник вважає, що вартість юридичної послуги - представництво інтересів відповідача в судовому засіданні протягом однієї години - 5 000 грн явно не відповідає ринковим цінам в умовах воєнного стану.
5. Позиція іншого учасника справи
5.1. Підприємство у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що Підприємство приєдналося до публічного договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом Залізниці.
6.1.1. Факт укладення договору засвідчується електронними документами, зокрема:
- заявою про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 16.03.2020 №32150080/2020-001 (далі - Договір), підписаною електронним цифровим підписом представника замовника;
- повідомленням про укладення Договору, в якому повідомляється про укладення Договору та присвоєні коди замовника, а саме як відправника/одержувача: 8678, як платника: 8203375.
6.1.2. Предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою (пункт 1.1 Договору).
6.1.3. Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Пропозиції та зміни до договору приймаються і враховується відповідно до пунктів 9.3 та 9.4 Договору та законодавства (пункт 1.5 Договору).
6.1.4. Відповідно до пункту 2.1 Договору замовник зобов`язаний:
- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника; самостійно та регулярно ознайомлюватися зі змінами до Договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника (підпункт 2.1.4 Договору);
- самостійно та регулярно ознайомлюватися зі змінами до Договору, направленими перевізником документами та повідомленнями, іншою інформацією щодо надання послуг, розміщеними в інформаційних системах перевізника (підпункт 2.1.14 Договору).
6.1.5. Згідно з пунктом 3.4 Договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному Договором розмірі плату за користування вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікування подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника (далі - плата за користування власними вагонами перевізника).
6.1.6. Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно підпункту 3.4.2 Договору (підпункт 3.4.1 Договору).
6.1.7. Відповідно до підпункту 3.4.2 Договору плата за користування власними вагонами перевізника визначається за кожен вагон відповідно до їх типу за формулою:
Пвик=(Спл/24) х tгод х kм, де
Пвик - плата за користування власними вагонами перевізника відповідного типу вагонів;
Спл - ставка плати за використання власних вагонів перевізника відповідного типу власних вагонів перевізника, грн/вагон за добу визначена в Додатку 1-2 до Договору (у спірному періоді для зерновозів - 2 100 грн);
24 - кількість годин у добі;
tгод - кількість годин користування вагонам перевізника для відповідного типу вагонів:
kм - коригуючий коефіцієнт, що застосовується до Пвик для вагонів, які приймаються до перевезення у складі маршрутного, контейнерного поїзда. Коефіцієнт встановлюється перевізником та зазначається в додатку 1-2 Договору.
6.1.8. Згідно з підпунктом 3.4.3 Договору моментом відліку часу для нарахування плати за користування є момент передачі замовнику власних вагонів перевізника або початок затримки відповідно до Правил користування. Загальний час, за який нараховується та сплачується замовником плата за користування власними вагонами перевізника, включає час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні замовника та за час затримки вагонів з його вини в очікуванні подавання під вантажні або інші операції на станціях призначення і на підходах до них.
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до протоколу електронного аукціону №RСЕ001-UА-20220209-46254, проведеного 11.02.2022, відповідач став переможцем аукціону з продажу послуг з використання вагонів власності Залізниці у кількості 50 вагонів-зерновозів у складі одного маршрутного поїзда на станціях Філії.
6.3. На підставі електронної заявки відправника, погодженої із залізницею, подача порожніх вагонів під навантаження у кількості 50 штук відповідачем запланована на 21.02.2022, станція відправлення Тернопіль Філії, станція призначення Чорноморськ-Порт-Е.
6.4. Оскільки, по станції Тернопіль, де планувалось проводити формування маршруту, Підприємство не має власної під`їзної колії, подача вагонів для навантаження здійснювалася на під`їзну колію ТОВ "Західний контейнерний термінал" згідно з поданою письмовою угодою від 03.02.2022 №39690/03/02, погодженою з власником під`їзної колії та залізницею.
6.5. За умовами договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії від 31.12.2019 №Л/ДН-2/19/521/М/п та вказаної письмової угоди подача/забирання вагонів здійснюється локомотивом власника під`їзної колії, максимальна одночасна подача складає 10 вагонів.
6.6. Судами попередніх інстанцій зазначено, що 23.02.2022 відповідач подав начальнику станції Тернопіль лист-клопотання вих.№23/04 про забирання вагонів-зерновозів у навантаженому стані з під`їзної колії ТОВ "Західний контейнерний термінал" на місця загального користування в очікуванні оформлення маршрутного поїзда, оплату платежів (зберігання, накопичення) гарантував.
6.7. Відповідно до акта загальної форми від 22.02.2022 №1402, починаючи з 14 год. 00 хв. 22.02.2022 усі 47 порожніх вагонів простоювали на станції Тернопіль в очікуванні подачі під вантажні операції з вини клієнта. Перша група з 10 вагонів подана на під`їзну колію під навантаження 23.02.2022 о 04:00 год. (акт загальної форми від 23.02.2022 №1413), передана після завантаження на станцію для накопичення маршруту 24.02.2022 о 00 год. 10 хв. (акт загальної форми від 24.02.2022 №1439).
6.8. Як зазначав позивач у позові, у зв`язку із запровадженням в Україні відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/22 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, на підставі підпункту 2.4.1 Договору та статті 29 Статуту, Залізниця розпорядженням від 24.02.2022 №ЦЦО/99 введено тимчасове обмеження перевезень, у тому числі заборонено перевезення до станції Чорноморськ-Порт-Е регіональної філії "Одеська залізниця" для всіх одержувачів.
6.9. Відповідно до підпункту 2.4.1 Договору перевізник у такому випадку не несе відповідальності за ненадання послуг.
6.10. Після надходження розпорядження об 11:10 год. 24.02.2022 станцією Тернопіль повідомлено представника відповідача про введення обмеження, про що зроблено відповідний запис у Книзі повідомлень ф. ГУ-2. Така форма повідомлення передбачена пунктом 5 договору на експлуатацію залізничної під`їзної колії.
6.11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25.02.2022 о 08 год. 10 хв. усі 50 завантажених вагонів пред`явлені вантажовідправником до перевезення. З огляду на діючу заборону, у відповідності до підпункту 2.4.1 Договору, залізниця не прийняла до перевезення зазначені вагони, про що складено акт загальної форми від 25.02.2022 №1486. При цьому, на момент пред`явлення до перевезення на місця загального користування забрані лише 20 вагонів (пам`ятка про збирання вагонів №205, №206), інші 30 завантажених вагонів знаходилися на під`їзній колії ТОВ "Західний контейнерний термінал".
6.12. Відтак, завантажені власні вагони перевізника в кількості 50-ти штук, за які відповідач не сплатив залізниці плату за користування вагонами, перебували в користуванні замовника з причин, які не залежали від перевізника, починаючи з часу їх затримки на станції Тернопіль - 14:00 год. 22.02.2022 до їх передачі залізниці та відправлення за накладною СМГС на станцію призначення Hrubieszow LHS Польська залізниця для вантажоодержувача De Heus Sp.o.o. об 11:20 год. 18.03.2022. Наведені обставини підтверджуються пам`яткою про забирання вагонів, актами загальної форми №1897, №1898, №1899, №1900, №1901, №1902, книгою приймання вантажів до перевезення та накладними СМГС на відправлення вагонів, наданими до матеріалів справи.
6.13. З посиланням на Договір позивач нарахував відповідачу плату за користування спірними вагонами в розмірі 1 996 308,36 грн з ПДВ.
6.14. Станцією Тернопіль на підставі акта загальної форми № 1484 на затримку вагонів, які були завантажені та забрані з під`їзної колії на місця загального користування, нараховано також збір за зберігання вантажу в сумі 380 255,64 грн з ПДВ.
6.15. За твердженнями позивача, відповідно до пункту 1 додатку 1-4 до Договору на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станції накопичення для їх відправлення групами, маршрутними поїздами. Пунктами 6,7 додатку 1-4 до Договору передбачено, що початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, часом закінчення накопичення вагонів на станції відправлення є приймання останнього вагону до перевезення. Пунктом 9 вказаного додатку передбачено, що замовник за послугу з накопичення вагонів сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до додатку 1-1 до Договору в сумі 206,31 грн за один вагон за добу. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
6.16. За розрахунком позивача, загальна сума нарахованої плати за накопичення 20 вагонів за 21 добу становить 103 980,24 грн з ПДВ.
6.17. Вказані суми включені до розрахункового документа - накопичувальної картки №13050392, представник відповідача від підпису накопичувальної картки відмовився, на звороті виклав свої заперечення, зокрема: "У зв`язку з введенням на території України з 24.02.2022 військового стану (ЦЦО/99 від 24.02.2022). У цьому разі на підставі розпорядження УЗ №ЦМ-13/693 від 05.04.2022 оплата за користування вагонами та зберігання вантажів не нараховується. Оскільки вказана конвенційна заборона може бути необмеженою, а розпорядження з боку залізниці щодо доцільності подальшого формування маршрутного поїзда за призначенням не надходило, було прийнято рішення про відправлення вантажу за певним призначенням згідно вимогами чинного законодавства. Відповідні платежі за таке перевезення були сплачені у повному обсязі".
6.18. Судами попередніх інстанцій вказано, що 25.05.2022 позивач направив відповідачу претензію від 23.05.2022 №7-П/2022 про стягнення плати за користування вагонами, плати за накопичення вагонів та збору за зберігання вантажів у вагонів.
6.19. На зазначену претензію відповідач надав відповідь від 25.07.2022 №25/07-5, у якій зазначив, що претензія від 23.05.2022 №7-П/2022 є безпідставною та незаконною, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.
6.20. Суд апеляційної інстанції виснував, що за період фактичного використання суб`єктами господарювання вагонів та/або контейнерів залізниці для перевезення вантажів вноситься плата. До періоду використання вагонів (контейнерів) включається час затримки (простою) вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. Звільнення від такої плати може мати місце лише у разі існування, передбачених Статутом випадків та настання затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці.
6.21. Відтак, при розгляді спору про стягнення залізницею плати за користування вагонами (контейнерами) до предмета доказування належить доведення позивачем належними, допустимими і достатніми доказами факту використання вагонів (контейнерів) для перевезення вантажів замовника послуг з перевезення у відповідний період, а у разі якщо мала місце затримка вагонів на станціях призначення і на підходах до них (якими можуть бути проміжні станції), в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження, - надання доказів того, що така затримка була спричинена саме з вини вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства).
6.22. Судом апеляційної інстанції вказано, що зміст конвенційної заборони від 24.02.2022 №ЦЦО/99 свідчить про те, що всім станціям Залізниці забороняється приймати до перевезення всі вантажі і порожні вагони областю призначення: Донецька ДОН (48), Куп`янська дирекція залізничних перевезень ДН-5 (5), Сумська дирекція залізничних перевезень ДН-3 (3), Харківська дирекція залізничних перевезень ДН-2 (2), Київська дирекція залізничних перевезень ДН-1 (1), Конотопська дирекція залізничних перевезень ДН-5 (5), Коростенська дирекція залізничних перевезень ДН-4 (4) Одеська дирекція залізничних перевезень ДН-1, Порт. Припорт. дирекція залізничних перевезень ДН-5 (5) забороняється приймання до перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів; тобто, зазначена конвенція стосується окремих напрямків відвантаження готової продукції.
6.23. У даному випадку станцією призначення є Чорноморськ-Порт-Е, яка входить до переліку станцій, яка входить до складу Одеської дирекції залізничних перевезень та на яку розповсюджується заборона приймання до перевезення вантажів.
6.24. Оскільки, перевезення вантажів до станції Чорноморськ-Порт-Е були обмежені (заборонені) згідно з розпорядженням від 24.02.2022 №ЦЦО/99, то суд апеляційної інстанції вказав, що відповідач не може нести будь-які негативні наслідки у зв`язку з такою забороною.
6.25. У даному випадку саме Залізниця є відповідальною за затримку в наданні послуг щодо перевезення вантажів.
6.26. Таким чином, на думку суду апеляційної інстанції, відповідачем підтверджено відсутність його вини стосовно затримки вагонів, а тому відсутні підстави для стягнення з Підприємства 1 996 308,36 грн плати за користування вагонами, 380 255,64 грн збору за зберігання вантажу, 103 980,24 грн плати за накопичення.
6.27. Ухвалюючи додаткову постанову, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з такого.
6.27.1. Від апелянта 03.10.2023 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі №904/3886/22, в якій представник відповідача просив стягнути з позивача витрати на правничу допомогу за супровід справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 40 000 грн.
6.27.2. Заява обґрунтована тим, що у зв`язку з участю у справі №904/3886/22 відповідачем здійснені судові витрати на правничу допомогу на суму 40 000 грн, які він просить стягнути з підстав повного задоволення апеляційної скарги.
6.27.3. Фактично понесені Підприємством судові витрати у розмірі 40 000 грн підтверджується такими документами:
- детальним описом робіт (наданих послуг) по договору від 28.10.2020 №28/10 про надання юридичних послуг;
- копією акта №31/07 прийому-передачі наданих юридичних послуг до договору від 28.10.2020 №28/10 про надання юридичних послуг;
- платіжною інструкцією від 31.07.2023 №7429.
6.27.4. Заявник зазначив, що за платіжною інструкцією від 31.07.2023 №7429 оплачувалися послуги адвоката на загальну суму 54 520 грн, з яких 40 000 грн сплачено на супровід справи №904/3886/22 в апеляційній інстанції.
6.27.5. Представник заявника зазначав, що в апеляційній скарзі та у судових засіданнях, представником відповідача наголошувалося щодо стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу.
6.27.6. Відповідачем вказано у апеляційній скарзі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У даному попередньому розрахунку відповідач вказав орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу - 40 000 грн.
6.27.7. Представник позивача надав суду заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу у заявленому відповідачем розмірі, вважає такі витрати неспівмірними з наданими адвокатом відповідача послугами та просив подану Підприємством заяву задовольнити в розмірі 5 000 грн.
6.27.8. У даній справі в апеляційній скарзі та у судових засіданнях представник відповідача наголошував щодо стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу у разі задоволення апеляційної скарги. Відповідні докази розміру та підстав понесених відповідачем витрат на правничу допомогу надані ним у передбачений частиною восьмою статті 129 ГПК України строк.
6.27.9. З матеріалів даної справи вбачається, що 28.10.2020 адвокатським об`єднанням "МІТРАКС" (виконавець) та Підприємством (замовник) укладено договір №28/10 про надання юридичних послуг, за умовами якого виконавець приймає зобов`язання надавати замовнику за його замовленнями комплекс послуг, вказаний в пункті 2.1.2 Договору, а замовник зобов`язується здійснювати плату за надані юридичні послуги на умовах та в строки, що передбачені умовами цього договору.
6.27.10. У відповідності до пункту 5.2 договору про надання юридичних послуг оплата послуг, наданих виконавцем, здійснюється замовником відповідно до обсягу виконаних робіт та наданих послуг, визначених виконавцем у відповідних актах прийому-передачі.
6.27.11. Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції інтереси Підприємства представляла адвокат адвокатського об`єднання "МІТРАКС" Овдієнко Вікторія Сергіївна відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги №1290391 серія АА від 06.03.2023 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КВ №001316.
6.27.12. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, відповідачем вказувався у апеляційній скарзі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У даному попередньому розрахунку відповідач вказав орієнтовну суму витрат на професійну правничу допомогу - 40 000 грн.
6.27.13. Відповідно до акта від 31.07.2023 №31/07 прийому-передачі наданих юридичних послуг до договору від 28.10.2020 №28/10 про надання юридичних послуг виконавець надав замовнику комплекс юридичних послуг, що передбачені договором, а саме:
- юридичний супровід справи №904/3886/22 в апеляційній інстанції 40 000 грн;
- розробка проєкту договорів про надання послуг - 14 520 грн.
6.27.14. Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) по договору від 28.10.2020 №28/10 про надання юридичних послуг, замовнику надані такі роботи:
- аналіз рішення суду першої інстанції, підготовка та подача апеляційної скарги у справі №904/3886/22, витрачений час 12 годин, вартість 18 000 грн;
- підготовка та подача клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції у справі від 30.05.2023 №904/3886/22, витрачений час 1 година, вартість 1 500 грн;
- підготовка та участь представника у судовому засіданні у справі №904/3886/22 11.09.2023, фіксована сума - 5 000 грн;
- аналіз відзиву на апеляційну скаргу у справі №904/3886/22, витрачений час 2 години, вартість 3 000 грн;
- підготовка та подача клопотання про долучення доказів у справі №904/3886/22 від 06.09.2023, витрачений час 2 години, вартість 3 000 грн;
- підготовка та участь представника у судовому засіданні у справі №904/3886/22 25.09.2023, фіксована сума 5 000 грн, вартість 5 000 грн.;
- підготовка та подача заяви про розподіл судових витрат у справі №904/3886/22 від 27.09.2023, витрачений час 3 години, вартість 4 500 грн.
6.27.15. Вартість вищенаведених послуг, які вже були фактично надані Підприємству у зв`язку з участю представника у справі №904/3886/22 в апеляційній інстанції, становить 40 000 грн.
6.27.16. Зі змісту додаткової постанови вбачається, що, аналізуючи надані відповідачем докази, враховуючи заперечення позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат Підприємства на правничу допомогу є неспівмірною зі складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
6.27.17. Так, доводи апеляційної скарги відповідача на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2023 у справі №904/3886/22 фактично за змістом дублюють поданий відповідачем відзив на позовну заяву.
6.27.18. Між тим, вартість робіт за аналіз рішення суду та підготовку апеляційної скарги відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги складає 18 000 грн.
6.27.19. На думку колегії суддів вартість цих робіт слід компенсувати відповідачу частково.
6.27.20. Також, не є видом правової допомоги вказаний сторонами договору про надання юридичних послуг підготовка та подача клопотання про проведення відеоконференції у справі, вартість яких зазначена 1 500 грн.
6.27.21. Також, позивач зазначав про відшкодування йому вартості робіт адвоката щодо підготовки клопотання про долучення доказів у справі - 3 000 грн.
6.27.22. З аналізу вказаного клопотання вбачається, що представник відповідача просив суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи сертифікат №1200-23-3661 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
6.27.23. Колегія суддів вважає, що сторонами договору про надання юридичних послуг завищено вартість вказаних робіт - 3 000 грн і безпідставно зазначено час, який адвокат витратив на підготовку клопотання - 2 години. Цей час та вартість послуг є явно завищеними та неспівмірними з складністю підготовки зазначеного клопотання, який витратив кваліфікований адвокат, оскільки, вказаний документ об`єктивно не потребує такого часу для його складення.
6.27.24. Витрати на правову допомогу у сумі 40 000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг. Заявлені витрати не відповідають критерію реальності таких витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їх розміру у розумінні приписів частини п`ятої статті 129 ГПК України.
6.27.25. Отже, з урахуванням положень наведених норм права, наявних у матеріалах справи доказів, обставин, викладених у заяві відповідача про ухвалення додаткового рішення, заперечень позивача щодо вказаного розміру витрат на правничу допомогу, надану відповідачу, з урахуванням наданих заявником документів в їх сукупності, а також загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості та добросовісності, принципу співмірності судових витрат, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Підприємства та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу у сумі 20 000 грн.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 04.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/3886/22 на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України
7.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.