ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/5635/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Пакеліані Роми Бадрійовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (колегія суддів: Руденко М. А., Барсук М. А., Пономаренко Є. Ю.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 (суддя Бондаренко-Легких Г. П.) у справі
за позовом приватного підприємства "Творча майстерня "Престиж" до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", 2) фізична особа-підприємець Пакеліані Рома Бадрійович, про визнання протиправним та скасування наказу,
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є наявність/відсутність підстав для повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, поданою до суду на стадії нового розгляду справи.
Хронологія спору
1. Приватне підприємство "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "ТМ "Престиж") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України (далі - Мін`юст) від 25.04.2022 № 1623/5, яким скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу від 13.07.2016 № 30433046 про реєстрацію права власності за позивачем на об`єкт нерухомого майна, що порушує права останнього як законного його володільця.
2. 01.11.2022 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, про відмову у позові.
3. 14.06.2023 Верховний Суд прийняв постанову, якою скасував ці судові рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
4. 10.07.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про прийняття справи до розгляду.
5. 20.09.2023 фізична особа-підприємець Пакеліані Р. Б. (далі - ФОП) як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору звернулася з позовом, в якому просила: визнати відсутнім у ПП "ТМ "Престиж" права власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою на просп. Героїв Сталінграду, 6, корпус 9, приміщення 1, у м. Києві, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13.07.2016 № 30433046, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнишем Ю. В., про реєстрацію права власності на це майно за ПП "ТМ "Престиж".
6. ФОП вважає, що предметом розгляду справи є реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке перебуває у його власності, адже приміщення за адресою: місто Київ, проспект Володимира Івасюка (раніше - проспект Героїв Сталінграду), буд. 6, корпус 8, приміщення 47, загальною площею 363 кв.м та приміщення за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 6, корпус 9, приміщення 1, загальною площею 359 кв.м, є одним і тим самим майном з огляду на відсутність за цією адресою корпусу 9.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. 21.09.2023 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2024, про повернення цієї позовної заяви з посиланням на положення статті 49 та частини шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та за власною ініціативою залучив ФОП до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
8. Судові рішення мотивовані тим, що ФОП у позовній заяві заявляє інший предмет, ніж заявлений ПП "ТМ "Престиж"; у межах цього спору перевіряється лише правомірність скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності за позивачем, а тому у предмет доказування входить правомірність дій відповідача щодо скасування рішення реєстратора про набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомого майна. ФОП, вважаючи, що позивач претендує саме на належне йому нерухоме майно, наголошує на тому, що реєстрація за позивачем права власності на нерухоме майно є неправомірною, а, отже, зазначена особа своїм позовом здебільшого підтримує позицію відповідача у справі щодо незаконності реєстрації за позивачем права власності на нерухоме майно за рішенням державного реєстратора. Предметом позову ФОП є інші вимоги, які знаходяться поза межами предмета спору у цій справі, розгляд якої вже розпочався. До того ж справа перебуває на новому розгляді, що є сумнівним, з точки зору процесуальної економії, подання на цій стадії позовів (зустрічних чи третьої особи з самостійними вимогами, які не розглядалися до направлення справи на новий розгляд).
Короткий зміст касаційної скарги
9. ФОП оскаржив ці судові рішення і в касаційній скарзі просить їх скасувати, а справу направити до місцевого господарського суду для вирішення питання про прийняття його позовної заяви до розгляду. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України.
10. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи статті 49 цього ж Кодексу, оскільки фактично ототожнили предмет спору та предмет позову. На переконання ФОП, предметом спору у цій справі є нерухоме майно (нежитлове приміщення), державну реєстрацію права власності на яке намагається відновити ПП "ТМ "Престиж" шляхом подання первісного позову, тоді як ФОП також заявляє про свої права на це ж нерухоме майно шляхом подання позовної заяви як третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання відсутнім у ПП "ТМ "Престиж" права власності на це приміщення та скасування рішення про державну реєстрацію прав за ним.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
11. Мін`юст у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, повністю погоджуючись із висновками судів, зокрема, про те, що предметом спору у цій справі є наказ і в цій справі не вирішується питання щодо визнання чи невизнання Мін`юстом як єдиним відповідачем у справі права власності на спірне нерухоме майно, оскільки Мін`юст не оспорює і не може оспорювати права власності інших осіб. Наполягає на тому, що у цій справі не заявлялося позовних вимог про визнання чи невизнання права власності на спірне нерухоме майно, а також враховуючи, що скасування оскаржуваного наказу жодним чином не вплине на право власності інших осіб, у тому числі ФОП, ці позовні вимоги повинні бути заявлені до належного відповідача або відповідачів у самостійному позові.
Позиція Верховного Суду
12. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про повернення позовної заяви ФОП як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
13. За приписами статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.
14. Позови третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мають подаватися з дотриманням загальних правил пред`явлення позову, на що безпосередньо вказують положення частини п`ятої статті 49 та частини четвертої статті 180 ГПК України. Відповідно до цих норм до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
15. Відповідно до частин другої та третьої статті 180 ГПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
16. Ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
17. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.