ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 4/69/07
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Акціонерного товариства "Миколаївобленерго"
про стягнення 174 328 521,70 грн,
орган, дії якого оскаржуються, - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
за скаргою Акціонерного товариства "Миколаївобленерго" від 19.07.2023 № 01.01./01-22-3680
1. Короткий зміст судових рішень у справі
1.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 частково задоволені позовні вимоги Державного підприємства "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок" та/або позивач) до Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (наразі та далі за текстом - АТ "Миколаївобленерго", відповідач та/або боржник) про стягнення 174 328 521,70 грн, з яких: 121 946 255,25 грн - основного боргу за поставлену електроенергію, 10 384 091,01 грн - пені, 26 939 588,77 грн - збитків від інфляції, 6 522 348,80 грн - 3 % річних та 8 536 237,87 грн - штрафу за договором від 31.07.2002 № 1118/01. Стягнуто на користь позивача 121 271 022,23 грн основного боргу, 7 403 880,22 грн - 3 % річних, 28 580 017,97 грн - збитків від інфляції, 515 396 грн пені, 7 173,93 грн. - 7 % штрафу, 25 500 грн держмита та 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу. На суму 4 638 560,38 грн пені, 128 768,97 грн збитків від інфляції, 71 615,10 грн 3 % річних, 8 529 063,94 грн 7 % штрафу в позові відмовлено, а провадження на суму 675 233,02 грн основного боргу - припинено.
1.2. На виконання вказаного судового рішення Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.
1.3. У липні 2023 року АТ "Миколаївобленерго" звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою № 01.01./01-22-3680 на дії державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду у даній справі, в якій просило, в якій просило:
1) визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Тараса Євгенійовича (далі - державний виконавець) щодо винесення постанови про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на загальну суму 196 824 587,15 грн;
2) визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на загальну суму 196 824 587,15 грн.
1.4. Скарга обґрунтована тим, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 (далі - ВП № № НОМЕР_1), до якого зведено виконавчі провадження про стягнення боргу з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" за п`ятьма виконавчими документами, а саме: згідно з наказами Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 у справі № 4/69/07, від 09.03.2005 у справі № 3/177, від 28.01.2005 у справі № 11/274, від 03.08.2015 у справі № 9/217/06 та від 05.09.2014 у справі № 12/472/07.
АТ "Миколаївобленерго" вказувало, що 03.07.2023 державним виконавцем у ВП № НОМЕР_1 винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн, з яких: 178 931 470,14 грн залишок боргу за виконавчими документами та 17 893 147,01 грн - виконавчого збору. Боржник вважає, що дії державного виконавця в частині винесення постанови щодо арешту рахунків його філій на загальну суму 196 824 587,15 грн, яка значно перевищує фактичну суму боргу - 178 911 066,32 грн, та без винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, є безпідставними та такими, що порушують права АТ "Миколаївобленерго", а тому рішення державного виконавця, оформлене постановою про арешт коштів боржника від 03.07.2023 у ВП № НОМЕР_1 на суму 196 824 587,15 грн (далі - постанова від 03.07.2023), - є неправомірним, а постанова від 03.07.2023 підлягає скасуванню.
1.5. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 у справі № 4/69/07 (суддя Мавродієва М. В.), залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 (Савицький Я. Ф. - головуючий, судді: Діброва Г. І., Разюк Г. П.) скаргу АТ "Миколаївобленерго" від 19.07.2023 № 01.01./01-22-3680 на дії та рішення державного виконавця - задоволено; визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення постанови від 03.07.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на загальну суму 196 824 587,15 грн; визнано неправомірною та скасовано постанову від 03.07.2023 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на загальну суму 196 824 587,15 грн.
1.6. Судові рішення арґументовано тим, що, враховуючи вимоги статті 56 Закону України "Про виконавче провадження", арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням, зокрема, суми виконавчого збору. Проте суди наголосили на тому, що набуття права на стягнення суми виконавчого збору Закон України "Про виконавче провадження" пов`язує з винесенням постанови про стягнення виконавчого збору. У свою чергу, судами попередніх інстанцій установлено, що постанова про стягнення виконавчого збору на суму 17 893 147,01 грн, на яку накладено арешт оскаржуваною постановою, державним виконавцем не виносилась. За встановлених обставин та наведеного правового регулювання суди дійшли висновку, що у державного виконавця не було підстав для арешту грошових коштів АТ "Миколаївобленерго" на суму виконавчого збору у розмірі 17 893 147,01 грн, оскільки постанов про стягнення цієї суми виконавчого збору державним виконавцем не приймалося.
Крім того, суди звернули увагу на те, що за умовами частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1). Однак на порушення наведених положень Закону державним виконавцем при винесені постанови від 03.07.2023 не було проведено перевірку виконання боржником судових рішень, чим не дотримано засад справедливості, неупередженості, об`єктивності та співмірності заходів примусового виконання судових рішень.
2. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
2.1. Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.10.2023 та постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.12.2023 у справі № 4/69/07, Міністерство юстиції України звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити повністю.
2.2. На обґрунтування касаційної скарги скаржник наголошує, що касаційна скарга подається на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та те, що розгляд даної справи матиме фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та для учасника справи, що подає касаційну скаргу.
За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій не мали права у межах зведеного виконавчого провадження за п`ятьма господарськими справами, в яких видано виконавчі документи, розглядати скаргу АТ "Миколаївобленерго" від 19.07.2023 № 01.01./01-22-3680 за одним з них та відповідно скасовувати постанову від 03.07.2023 повністю, а не частково. Крім цього, на думку скаржника, суди також не мали права, у разі встановлення невідповідності суми накладеного арешту реальному боргу, скасувати постанову від 03.07.2023 повністю.
Заявник також посилається на те, що справи щодо оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження розглядаються як в адміністративному, так і в господарському судочинстві. При цьому, за твердженням скаржника, апеляційний господарський суд не врахував правові висновки П`ятого апеляційного адміністративного суду, викладені у справі № 400/6134/23 за позовом АТ "Миколаївобленерго" до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ДП "Енергоринок" про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 16.05.2023 ЗВП № НОМЕР_2 та зобов`язання вчинити певні дії.
2.3. АТ "Миколаївобленерго" у відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу та постанову - без змін.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3.2. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.3. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.07.2007 у справі № 4/69/07, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.10.2007, стягнуто з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 121 271 022,23 грн боргу, 7 403 880,22 грн - 3 % річних, 28 580 017,97 грн збитків від інфляції, 515 396 грн пені, 7 173,93 грн - 7 % штрафу, 25 500 грн держмита, 118 грн витрат на ІТЗ судового процесу.
31.07.2007 у справі № 4/69/07 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2013 розстрочено виконання рішенням суду від 19.07.2007 у справі № 4/69/07 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно з графіком.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2005, змінено пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.12.2004 у справі № 3/177 та стягнуто з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 159 324 566,31 грн боргу, 13 295 102,42 грн - 3 % річних, 43 108 133,65 грн - збитків від інфляції, 100 000 грн - пені, 1 700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу.
09.03.2005 у справі № 3/177 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 24.02.2005 у справі № 3/177 на 10 років з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно з графіком.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004, яку змінено постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005, у справі № 11/274 стягнуто з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" 27 075 516,73 грн боргу, 5 238 844,41 грн збитків від інфляції, 2 678 489,15 грн - 3 % річних, 2550 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу.
28.01.2005 у справі № 11/274 Господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.07.2007 у справі № 11/274 припинено стягнення з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" за постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005 у частині стягнення пені в сумі 1 913 831,05 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.04.2013 розстрочено виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2004 (з урахуванням внесених змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2005) у справі № 11/274 з березня 2013 року по лютий 2023 року включно згідно з графіком.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2014 у справі № 12/472/07 затверджено укладену між ДП "Енергоринок" та Публічним акціонерним товариством "Миколаївобленерго" мирову угоду від 03.09.2014, зокрема, на таких умовах:
- заборгованість АТ "Миколаївобленерго" перед ДП "Енергоринок" станом на момент укладення даної мирової угоди складає 102 778 603,26 грн, в тому числі: 81 440 946,16 грн - основного боргу за закуплену електроенергію, 6 314 757,23 грн - 3 % річних, 9 125 181,19 грн - інфляційних нарахувань, 5 897 718,68 грн - пені;
- сторони дійшли згоди, що сплата заборгованості в сумі 102 778 603,26 грн здійснюється боржником до 28.02.2023 (включно);
- кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з графіком з вересня 2014 року по лютий 2023 року (включно).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2015 у справі № 9/217/06 затверджено укладену між ДП "Енергоринок" та АТ "Миколаївобленерго" мирову угоду від 29.07.2015, зокрема, на таких умовах:
- заборгованість АТ "Миколаївобленерго" перед ДП "Енергоринок" станом на момент укладення даної мирової угоди складає 41 455 953,05 грн основного боргу за закуплену електроенергію;
- сторони дійшли згоди, що сплата заборгованості в сумі 41 455 953,05 грн здійснюється боржником до 28.02.2023 (включно);
- кожний черговий платіж має бути здійснений боржником не пізніше останнього числа місяця, в якому він (платіж) підлягає перерахуванню згідно з графіком із серпня 2015 року по лютий 2023 року (включно).
Судами попередніх інстанцій також установлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 про стягнення боргу з АТ "Миколаївобленерго" на користь ДП "Енергоринок" за вказаними судовими рішеннями:
- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 31.07.2007 № 4/69/07 про стягнення 121 271 022,23 грн боргу, 7 403 880,22 грн - 3 % річних, 28 580 017,97 грн - збитків від інфляції, 515 396 грн - пені, 7173,93 грн 7 % штрафу, 25 500 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;
- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09.03.2005 № 3/177 про стягнення 159 324 566,31 грн боргу, 13 295 102,42 грн - 3 % річних, 43 108 133,65 грн - збитків від інфляції, 100 000 грн - пені, 1 700 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;
- з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 28.01.2005 № 11/274 про стягнення 27 075 516,73 грн боргу, 5 238 844,41 грн збитків від інфляції, 2 678 489,15 грн - 3 % річних, 2 550 грн - держмита, 118 грн - витрат на ІТЗ судового процесу;
- з примусового виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.08.2015 у справі № 9/217/6 про стягнення 41 455 953,05 грн боргу, яка згідно із заявою стягувача станом на 01.06.2023 становить 10 635 488,89 грн;
- з примусового виконання ухвали Господарського суду Миколаївської області від 05.09.2014 у справі № 12/472/07 про стягнення 102 778 603,26 грн боргу, яка згідно із заявою стягувача станом на 01.06.2023 становить 29 022 754,94 грн.
03.07.2023 державним виконавцем у ВП № НОМЕР_1 винесена постанова про арешт коштів боржника на загальну суму 196 824 587,15 грн.
У вказаній постанові, зокрема зазначено, що станом на день винесення постанови залишок боргу за виконавчими документами становить 178 931 470,14 грн. Виконавчий збір, що підлягає стягненню за виконавчими документами, становить 17 893 147,01 грн.
Орган примусового виконання рішення не надав суду доказів про винесення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 17 893 147,01 грн. Водночас виконавчий збір у вказаному розмірі віднесено виконавцем до складу грошових коштів, на які ним накладено арешт.
Крім того, згідно з довідкою АТ "Миколаївобленерго" щодо стану заборгованості перед ДП "Енергоринок" за вказаними судовими рішеннями загальна сума заборгованості станом на 31.05.2023 складала 183 426 247,81 грн, а станом на 30.06.2023, відповідно на дату накладення арешту - 178 911 066,32 грн.
3.4. Верховний Суд звертає увагу на те, що статтею 6 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.
Відповідно до статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.