ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 380/6459/20
адміністративне провадження № К/990/31073/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/6459/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ Україна" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Львівської митниці на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2023 (головуючий суддя Крутько О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 (головуючий суддя Кухтей Р.В., судді: Нос С.П., Шевчук С.М.)
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ХОРОЗ Україна" звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210013/2 від 17.07.2020; визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00335.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023, адміністративний позов задоволено.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23.02.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2023 стягнуто з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хороз Україна" судові витрати на оплату судового збору у сумі 8408,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7800,00грн.
Львівська митниця звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій відповідач не порушує питання про розгляд справи за участю представника митного органу.
Ухвалою Верховного Суду від 02.10.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою митного органу на додаткове рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду.
Ухвалою суду від 01.04.2024 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 02.04.2024.
Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хороз Україна" звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
За наслідками нового розгляду рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, адміністративний позов задоволено.
Додатковим рішенням суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задоволено заяву представника позивача про відшкодування витрат зі сплати судового збору у сумі 8408,00грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7800,00грн.
Відповідач з рішеннями судів не погодився, звернувся з касаційною скаргою, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Товариства про відшкодування витрат відмовити.
Митний орган вказує, що висновки судів не відповідають обставинам справи, судами порушено норми процесуального права та неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Підставою касаційного оскарження відповідач визначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, - якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та пункт 4 цієї частини, - якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Також, вказує на наявність підстави для скасування судового рішення, з огляду на те, що суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України).
Як зазначає відповідач в обґрунтування вимог касаційної скарги, суди не дослідили, що підготовка і подання касаційної скарги по даній справі та сума гонорару оплаченої за її написання не є співмірною із категорією справи, з огляду на те, що правова позиція сторони не змінювалася, у касаційній скарзі представник позивача виклав ту саму позицію, що і в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу. Відповідач вважає суму відшкодування значно завищеною.
Позивач скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги, у відзиві Товариство вказує, що відповідачем не вказано які саме норми матеріального чи процесуального права порушено судами, не зазначено які саме висновки суду не відповідають обставинам справи, а основне Відповідач безпідставно, необґрунтовано та без наявності достатніх доказів (доводів, фактів) намагається спростувати фактичні, неминучі та належним чином обґрунтовані витрати позивача на професійну правничу допомогу. Позивачем було доведено та підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами розмір заявлених судових витрат.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга митного органу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
На підставі матеріалів справи судами встановлено, що Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до митного органу, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 адміністративний позов задоволено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.11.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками нового розгляду, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023, адміністративний позов задоволено.
Представник Товариства звернувся із заявою до Верховного Суду про ухвалення додаткового рішення по справі щодо розподілу усіх судових витрат.
Ухвалою від 10.11.2022 Верховний Суд відмовив у задоволенні заяви Товариства у зв`язку з тим, що у цій справі суд касаційної інстанції за наслідками касаційного перегляду не змінював судове рішення, а ухвалив рішення, яким направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а тому у суду касаційної інстанції не виникало підстав для вирішення питань, пов`язаних з розподілом судових витрат.
Представник ТзОВ "Хороз Україна" Стець Р.Я. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з Львівської митниці Держмитслужби на користь ТзОВ "Хороз Україна" понесені Товариством витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7800,00 грн та суми судового збору сплаченого Товариством за подання касаційної скарги у розмірі 8408,00 грн.
Суди врахували, що питання про стягнення судового збору за подання касаційної скарги не було вирішено у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №380/6459/20, рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2022, постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2023.
При цьому, в ухвалі Верховного Суду від 10.11.2022 про відмову у задоволенні заяви ТзОВ "Хороз Україна" про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, роз`яснено, що подану заяву повинен розглядати суд, який ухвалив остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки остаточне судове рішення по справі №380/6459/20 прийняв Львівський окружний адміністративний суд, такий наділений правом ухвалити додаткове рішення щодо розподілу судових витрат позивача у вигляді сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу за подання касаційної скарги у даній справі з урахуванням загальних правил розподілу судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з приписами статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;
3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до положень статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;