ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2024 року
м. Київ
справа №520/7071/21
адміністративне провадження № К/990/25457/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року (суддя Зінченко А.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року (колегія у складі суддів Русанової В.Б., Жигилія С.П., Перцової Т.С.)
у справі № 520/7071/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФ України в Харківській області; відповідач), у якому просила:
- визнати протиправним та дискримінаційним й скасувати рішення відповідача, оформлене листом від 17.11.2020 № 15366/Л-2000-20, про відмову поновити виплату пенсії;
- зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії з 07.10.2009 на банківський рахунок, з нарахуванням індексації та компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV);
- стягнути з відповідача 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної їй протиправними та дискримінаційними рішеннями, діями (бездіяльністю) відповідача.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон, виданого органом УВС 930 17.10.1995 строком на 5 років.
3. У 1995 році ОСОБА_1 виїхала за кордон до Ізраїлю на постійне місце проживання, де була прийнята на консульський облік в консульському відділі посольства України в державі Ізраїль, у зв`язку з чим, за твердженням позивача, виплата пенсії їй була припинена.
4. 04.03.2020 через представника позивач подала до Пенсійного фонду України заяву про поновлення виплати раніше призначеної пенсії з 07.10.2009.
5. Головним управлінням ПФ України в Харківський області зроблено запит на архівну пенсійну справу позивача до управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради.
6. У відповідь на запит листом від 30.03.2020 №927/0/534-20 управління праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради повідомило про відсутність архівної пенсійної справи Позивача.
7. 21.04.2020 представниками позивачки направлено на адресу пенсійного органу отримані за їх запитом оригінали документів щодо стажу роботи та заробітну плату.
8. Листом від 25.06.2020 відповідач повідомив представника позивача, що поновити виплату пенсії неможливо, так як відповідно до перевірених баз даних, які відносяться до Пенсійного фонду України у Харківській області, пенсійна справа на ім`я ОСОБА_1 не значиться, на обліку в Головному управлінні не перебувала та пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не отримувала. Враховуючи надані документи, не вистачає архівної справи, згідно якої була призначена та виплачувалась пенсія.
Також було проінформовано позивача, що для поновлення пенсії необхідно надати трудову книжку та довідку про заробітну плату.
9. 02.07.2020 представники позивача подали заяву до відповідача, в якій звертали увагу на те, що всі необхідні документи для прийняття рішення щодо поновлення пенсії позивача відповідачу були надані 04.03.2020 та просили прийняти рішення за результатом розгляду поданих документів.
10. Листом № 200-0331-8/82280 від 23.10.2020 відповідач знов повідомив про відсутність пенсійної справи позивача та необхідність надати трудову книжку позивача.
11. 12.11.2020 представники позивача направили лист відповідачу, в якому зазначили, що трудова книжка була надана 04.03.2020 разом із заявою про поновлення виплати пенсії та іншими необхідними для розгляду документами. У разі недостатності документів для прийняття рішення, запропоновано самостійно здійснити відповідні запити, направлені на отримання відомостей та документів, необхідних для прийняття рішення за результатом розгляду заяви позивача про поновлення.
12. 17.11.2020 відповідач прийняв рішення про відмову у поновленні виплати пенсії у зв`язку з відсутністю архівної справи, на підставі якої ОСОБА_1 була призначена та виплачувалась пенсія. Пенсійна справа на ім`я ОСОБА_1 відповідно до перевірених баз даних, які відносяться до ПФ України у Харківській області, не значиться.
13. Про вказане рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 01.12.2020 за №2000-0227-8/98079 (вх. №15366/Л-200-20 від 17.11.2020).
14. Вважаючи зазначені дії та рішення Пенсійного органу протиправними, позивач звернулася до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
15. Позивач зазначає, що після досягнення пенсійного віку та наявності 18 років страхового стажу їй було призначено пенсію за віком, яка виплачувалась їй до виїзду за кордон.
Позивач вважає, що має право на відновлення пенсії з 07.10.2009, з дня ухвалення Рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009. Твердження відповідача про неможливість поновлення пенсії з огляду на відсутність пенсійної справи є неправомірним, оскільки відповідач має усі дані стосовно пенсійного забезпечення позивача, як у фізичному вигляді, так і в електронному.
16. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на правомірність прийнятого рішення.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.08.2022, у задоволенні позову відмовлено.
18. Суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсія за віком, станом на 1993 рік призначається конкретній особі на підставі 20 років стажу роботи та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та відповідно до відрахувань до спеціального фонду.
Пенсія за віком призначається особі один раз та виплачується державою протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом. Пенсія стає "нарахованою" в момент призначення пенсії і залишається такою ("нарахованою") до її чергової зміни.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 у 1993 році зверталася до відповідних органів із заявою про призначення пенсії, а відповідний орган приймав рішення про призначення їй пенсії, проводив її виплату, та згодом призупинив виплату пенсії.
ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю у 1995 році, коли Пенсійний фонд України ще не був створений як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню. Раніше пенсія виплачувалася органами соціального захисту населення.
В архівних справах, переданих управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Немишлянського району до Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №26 управління застосування пенсійного законодавства, пенсійна справа ОСОБА_1 не значиться.
Суд відхилив посилання позивача на те, що доказом призначення їй пенсії є відбиток штампу "Пенсія призначена 23.07.1993" на першій сторінці її трудової книжки, оскільки такий документ не є належним та допустимим доказом призначення пенсії за віком та її виплати. Вказаний відбиток не містить зазначення особи, що його проставила.
Відповідно до законодавства, що діяло на 1993 рік (час досягнення позивачкою пенсійного віку), особа, що набула право на отримання пенсії, мала вчинити певні дії для його реалізації, зокрема подати відповідну заяву до повноважних органів про призначення пенсії, за наслідками якої приймалося рішення про призначення пенсії та видавалося пенсійне посвідчення.
Доказів вчинення таких дій позивачем, зокрема отримання нею пенсійного посвідчення, а також прийняття відповідного рішення про призначення та призупинення повноважним пенсійним органом, судом не встановлено.
З огляду на це, суди дійшли висновку про відсутність підстав для скасування спірного рішення відповідача про відмову в поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 .
Колегія суддів вважала неприйнятними доводи апелянта про те, що право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом та відсутні чинні положення пенсійного законодавства, які б забороняли виплату пенсій при виїзді на місце постійного проживання за кордон, оскільки в даному випадку позивач не позбавлений права на призначення йому пенсії за віком та права повторно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії з наданням відповідних підтверджуючих документів.
Відсутність в архіві пенсійної справи не впливає на право позивача щодо поновлення раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена, тому дана обставина не може бути підставою для відмови позивачу в поновленні пенсії. Пенсійна справа може бути відновлена відповідно до вимог чинного законодавства України у зв`язку з її втратою чи знищенням. Проте в даному випадку судом не встановлено факту призначення позивачу пенсії та припинення її виплати, як і факту втрати або знищення пенсійної справи.
Враховуючи наведене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
19. У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
20. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування норм права, висловлених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18, постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 308/3864/17, від 21.02.2019 у справі № 428/13508/16-а, від 16.10.2019 у справі № 404/1811/17, від 03.03.2018 у справі № 754/14898/15-а та від 21.12.2020 у справі № 229/4165/17.
21. Суди попередніх інстанцій поклали на позивачку обов`язок збереження і здобуття її пенсійної справи, що їй не видавалася, та перевірки відомостей трудової книжки. Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління ПФ України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1) не покладається на пенсіонера обов`язку здійснювати розшук своєї пенсійної справи. Справа для позивачки має виняткове значення, оскільки відмовою у задоволення позову вона позбавляється права на отримання пенсії, що суперечить змісту і цілям Конституції України.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження для перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій Порядку № 22-1 у подібних правовідносинах у питанні підстав та документів, необхідних для поновлення виплати пенсії.
23. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 27.10.2022.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.
25. Згідно ч. 1 ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Ключовим питанням у цій справі є можливість поновлення позивачу пенсії, як особі, яка виїхала до Ізраїлю на постійне місце проживання, у зв`язку із відсутністю її пенсійної справи і, відповідно, доказів призначення пенсії.
27. За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
28. Пенсійні правовідносини регулюються Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058- IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
29. Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.
30. Статтею 5 Закону №1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.
31. Відповідно до пункту другого частини першої статті 49 Закону №1058-ІV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
32. Згідно зі статтею 51 Закону № 1058-IV у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.