УХВАЛА
20 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 756/3328/20
Провадження № 14-20цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О. С.,
суддів: Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.
перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс", державного реєстратора філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченка Сергія Олександровича, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служба у справа дітей Оболонського району м. Києва, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Іванова Лідія Миколаївна, про скасування рішення державного реєстратора, за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2020 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом, в якому просили скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу)від 04 квітня 2018 року індексний номер 40473843, прийняте державним реєстратором філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченком С. О.
26 листопада 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсальний банк розвитку та партнерства", яке перейменоване на Відкрите акціонерне товариство "БГ Банк" (далі - ВАТ "Універсальний банк розвитку та партнерства", ВАТ "БГ Банк", банк) і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір на суму 110 000,00 дол. США.
На забезпечення виконання умов цього договору банк уклав із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір іпотеки, предметом якого є належна їм квартира АДРЕСА_1 (далі - квартира).
В подальшому їм стало відомо, що 04 квітня 2018 року новий іпотекодержатель - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" (далі - ТОВ "Вердикт Фінанс"), яке перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит-Фінанс" (далі - ТОВ "Кредит-Фінанс"), зареєструвало за собою право власності на вказану квартиру.
Позивачі вважають, що реєстрація права власності на їхню квартиру за іпотекодержателем порушує права їхніх дітей, оскільки проведена без дозволу органу опіки та піклування.
Крім того, позивачі вказували на те, що на час переходу права власності за рішенням державного реєстратора діяв мораторій на відчуження майна громадян, яке забезпечене за валютним кредитом. У зв`язку з цим просили позов задовольнити.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 24 листопада 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Київський апеляційний суд від 06 вересня 2022 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задоволено. Скасовано рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства "Добробут" Литвинівської сільської ради у м. Києві Демченка С. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Касаційний цивільний суду складі Верховного Суду постановою від 03 травня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 06 вересня 2022 року скасував і направив справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Київський апеляційний суд ухвалою від 15 серпня 2023 року рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24 листопада 2021 року скасував та передав справу на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 березня 2023 року відкрито провадження у справі № 910/12956/22 про банкрутство ТОВ "Кредит-Фінанс". У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просили скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням апеляційним судом того, що рішення судом першої інстанції у цій справі ухвалено до порушення господарським судом справи про банкрутство відповідача, тому підстав для скасування цього рішення немає.
Крім того, заявники посилались на неврахування апеляційним судом підстав передачі справи на новий розгляд, зазначених судом касаційної інстанції, та на безпідставне застосування абзацу 2 частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Касаційний цивільний суду складі Верховного Суду ухвалою від 30 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 лютого 2024 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав наявності виключної правової проблеми, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Касаційний цивільний суд посилається на те, що у суду касаційної інстанції існує два підходи щодо передачі на розгляд господарського суду спорів, рішення в яких ухвалено до порушення справи про банкрутство однієї із сторін.
Так, у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 904/7234/15 та від 17 червня 2020 року у справі № 921/490/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виснував, що скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення справи про банкрутство (через 8 місяців після ухвалення рішення судом першої інстанції), яке жодним чином не вплинуло та не могло вплинути на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму.
Схожого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Судуу постановах від 13 травня 2021 року у справі № 465/5402/16-ц (провадження № 61-17041св20) та від 30 листопада 2022 року у справі № 752/3410/20 (провадження № 61-9243св22).
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 26 вересня 2023 року у справі № 916/470/22, досліджуючи питання про наявність в апеляційного суду повноважень на скасування судового рішення місцевого суду і направлення справи для розгляду до іншого суду, вказав, що норми статті 7 КУзПБ, статті 31 ГПК України регулюють питання передачі справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, ще на стадії розгляду справи у суді першої інстанції та до ухвалення рішення суду по суті заявлених вимог. Таке питання не вирішується в суді апеляційної інстанції, який має право направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю виключно у випадку, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності) і учасник справи заявляв про це при розгляді справи".
Натомість Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі № 200/12041/17 (провадження № 61-12507св19), від 16 грудня 2020 року у справі № 750/8669/17 (провадження № 61-10623св18), від 23 грудня 2020 року у справі № 750/7344/18(провадження № 61-5354св19), від 08 червня 2022 року у справі № 711/8269/17 (провадження № 61-18187св20) та від 03 серпня 2022 року у справі № 520/98/17 (провадження № 61-4579св20) дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, а подекуди й суду апеляційної інстанції, для направлення справи до господарського суду, в якому розглядається справа про банкрутство, порушена після ухвалення таких судових рішень.
Враховуючи наведене Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду прийшов до висновку, що справа містить виключну правову проблему, яка полягає в питанні, чи має апеляційний суд (суд касаційної інстанції) повноваження на скасування рішення місцевого суду (апеляційного суду) та передачу справи господарському суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, за обставин, коли рішення та/або постанова були ухвалені до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.