УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 1-655/11
провадження № 51- 3755км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
прокурора ОСОБА_4,
захисника в режимі відеоконференції ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Остапівки Варвинського району Чернігівської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1, раніше судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених пунктами 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115, п.п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ), ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 289 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за касаційною скаргою прокурора ОСОБА_7, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на ухвалу Одеського апеляційного суду від 2 травня 2023 року стосовно ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11 липня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочинів передбачених п. п. 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, п. п. 6, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 1 ст. 263 (в редакції від 5 квітня 2001 року Закону №2341-ІІІ), ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі за:
- пунктами 4, 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 15 років із конфіскацією майна;
- ч. 2 ст. 15 пунктами 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 10 років із конфіскацією майна;
- пунктами. 6, 13 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 12 років із конфіскацією майна;
-ч. 2 ст. 146 КК - на строк 5 років;
-ч. 2 ст. 187 КК - на строк 8 років із конфіскацією майна;
-ч. 4 ст. 187 КК - на строк 13 років із конфіскацією майна;
-ч. 3 ст. 262 КК - на строк 12 років із конфіскацією майна;
-ч. 1 ст. 263 КК (в ред. Закону № 2341-ІІІ від 05квітня 2001 року) - на строк 5 років;
-ч. 3 ст. 289 КК - на строк 13 років із конфіскацією майна;
-ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 289 КК - на строк 10 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 5 ст. 74, п. 3 ч. 1 ст. 49 КК ОСОБА_6 звільнено від покарання за ч. 2 ст. 146 КК та ч. 1 ст. 263 (в ред. Закону від 5 квітня 2001 року № 2341-ІІІ) у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 74, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК ОСОБА_6 звільнено від покарання за ч. 2 ст. 187 КК у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
На підставі ч. 5 ст. 74, п. 5 ч. 1 ст. 49 КК ОСОБА_6 звільнено від покарання за вчинення злочинів, передбачених у епізодах № 2, 3, 4 та 7 за ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 262, ч. 3 ст. 289 КК у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності.
За ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією усього належного йому майна.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Одеської області від 23 червня 2010 року, з наступними змінами, більш суворим ОСОБА_6 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років із конфіскацією майна.
На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, ОСОБА_6 зараховано відбуте покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 28 серпня 2007 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК (в редакції Закону № 838-VIIІ) ОСОБА_6 у строк відбуття покарання зараховано строк його утримання в Одеській установі виконання покарань у період з 28 серпня 2007 року до 2 лютого 2010 року та з 4 липня 2015 року до 11 липня 2022 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_6, скасовано у зв`язку з відбуттям покарання, та звільнено його з-під варти у залі суду.
За обставин, детально викладених у вироку, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 14 та 15 червня 2007 року, діючи у співучасті з особою, кримінальна справа стосовно якої закрита у зв`язку зі смертю, прибули до будинку АДРЕСА_2, де вчинили розбійний напад і умисне вбивство потерпілого ОСОБА_8 . Крім того, незаконно заволоділи вибуховими речовинами (порохом) та мисливською рушницею марки "ІЖ 54", які знаходилися у сейфі в одній з кімнат указаного будинку.
Після розбійного нападу та вбивства потерпілого ОСОБА_8 . ОСОБА_6 й інша особа заволоділи автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1, що належав ОСОБА_8, вартістю 7191 грн. Втікаючи на цьому автомобілі від працівників міліції, ОСОБА_9 не впорався з керуванням і вчинив наїзд на колію навпроти будинку АДРЕСА_3, в результаті чого автомобілю було спричинено механічні пошкодження. Розбійним нападом на ОСОБА_8 було заподіяно матеріальної шкоди на загальну суму 23722 грн.
Крім того, ОСОБА_6 разом з іншою особою, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, 15 червня 2007 року в м. Краматорську Донецької області вчинили розбійний напад на водія таксі ОСОБА_10, під час якого незаконно заволоділи автомобілем ZAZ-DAEWOO, д.н.з. НОМЕР_2, вартістю 25 423 грн, що належав ВАТ "Краматорське АТП-11410", і майном потерпілого на суму 590 грн.
20 червня 2007 року ОСОБА_6 неподалік селища Комишуваха Донецької області умисно за допомогою пили з полотном для різки металу переробив з мисливської рушниці марки ІЖ-54 обріз та виготовив мисливські набої, котрі носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Крім того, 21 липня 2007 року об 11:00 на вул. Шахтарській у м. Дружківка ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_11, групою осіб із використанням обріза рушниці здійснили розбійний напад на водія автомобіля ВАЗ-21112, д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_12, під час чого заволоділи майном останнього на загальнусуму 680 грн та згаданим автомобілем, вартістю 42 000 грн.
Крім того, у ніч з 31 липня на 1 серпня 2007 року більш точного часу не встановлено, у районі ринку "Малиновський" у м. Одесі ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_11, групою осіб, повторно, зупинили автомобіль ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_13, та, вдаючи із себе подружжя, за грошову винагороду домовилися поїхати в селище Чорноморка. Надалі ОСОБА_6 і ОСОБА_11 на АДРЕСА_4, діючи за заздалегідь розробленим планом, використовуючи обріз мисливської рушниці, здійснили розбійний напад на потерпілого ОСОБА_13, внаслідок чого незаконно заволоділи його майном на загальну суму 190 грн, а також згаданим автомобілем, вартістю 8640 грн, чим спричинили потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на цю суму.Також обвинувачені незаконно позбавили волі потерпілого ОСОБА_13, а саме, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, змусили його залызти у багажник автомобіля.
Надалі 1 серпня 2007 року приблизно о 16:50 на польовій дорозі поблизу лісосмуги автодороги Київ - Одеса біля с. Червонознам`янка Іванівського району Одеської області ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_11, групою осіб, повторно, використовуючи обріз мисливської зброї, вчинили розбійний напад на потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_16, чим заподіяли матеріальні збитки ОСОБА_16 на загальну суму 3095,17 грн та ОСОБА_15 на загальну суму 9062,60 грн. При цьому ОСОБА_6, виходячи за межі домовленості, намагався позбавити життя потерпілого ОСОБА_15, але не зміг довести свого злочинну наміру до кінця, оскільки потерпілий втік. Надалі нападники намагалися заволодіти автомобілем ОСОБА_15 Ауді А- 4, д.н.з НОМЕР_5, вартістю 7 700 дол. США, що згідно з курсом НБУ станом на 1 серпня 2007 року становило 38 692,5 грн, але не змогли цього зробити з причин, які не залежали від їхньої волі.
ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 03:00на вул. Катерининській у м. Одесі ОСОБА_11 за попередньою змовою з ОСОБА_6 здійснили розбійний напад та вбивство потерпілого ОСОБА_17, заволоділи його грошима на суму 1 500 грн та транспортним засобом "Тойота "Кемрі", який належав ТОВ "УНСК", вартістю 84 290,24 грн.
Одеський апеляційний суд ухвалоювід 2 травня 2023 року вирок щодо ОСОБА_6 скасував, звільнив його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК, а кримінальне провадження щодо нього закрив на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінально-процесуального кодексу України (1960 року) та неправильне застосування кримінального закону, просить скасувати ухвалу щодо ОСОБА_6 на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року і направити справу на новий апеляційний розгляд.
Обґрунтовуючи свої доводи, прокурор посилається на те, щосуд апеляційної інстанції:
- закриваючи справу щодо ОСОБА_6, мав керуватися вимогами статей 7, 7- 1, 11- 1, 376 КПК 1960 року, однак керувався КПК 2012 року, який набув чинності вже після надходження кримінальної справи до суду. У резолютивній частині ухвали також є посилання на п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК 2012 року;
- не роз`яснив ОСОБА_6 наслідків закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав та його право заперечувати проти закриття кримінальної справи за ч. 1 ст. 49 КК;
- належним чином не обґрунтував застосування до ОСОБА_6 положень ст. 49 КК, не мотивував свого рішення з огляду на його особу останнього, тяжкість вчинених ним злочинів та їх наслідків, а саме смерть двох осіб, чим допустив застосування закону, який не підлягав застосуванню;
- усупереч вимогам ст. 12 КПК 1960 року не з`ясував думку потерпілого щодо закриття справи на підставі ст. 49 КК, не повідомив про таке рішення потерпілого і його представника;
- не дотримався приписів ст. 365, п. 1 ч. 1 ст. 366, ст. 377 КПК 1960 року, не навів жодних підстав, з яких апеляцію прокурора визнано необґрунтованою, та взагалі не прийняв рішення за апеляцією прокурора, а скасував вирок суду першої інстанції лише за клопотанням сторони захисту.
З урахуванням наведеного, на переконання прокурора, рішення апеляційного суду стосовно ОСОБА_6 не може вважатися таким, що постановлено з додержанням вимог статей 370, 371 КПК 1960 року, а тому на підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 398 цього Кодексу підлягає скасуванню.