ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 185/3696/23
провадження № 51-7761 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_8 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 вересня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023040000000095, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Рязані Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Суд у вироку частково задовольнив цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 та постановив стягнути з ОСОБА_7 на її користь 300 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Також суд у вироку прийняв рішення про розподіл процесуальних витрат, заходи забезпечення кримінального провадження та долю речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за те, що він 20 січня 2023 року близько 17:51, у темний час доби, керуючи технічно справним автомобілем "Citroen С4 Picasso" (д. н. з. НОМЕР_1 ), рухаючись зі швидкістю 50-55 км/год по неосвітлений ділянці в крайній лівій смузі руху проїзної частини вул. Дніпровської в м. Павлограді Дніпропетровської області, від м. Дніпра в напрямку м. Донецька, під`їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу в районі перехрестя з вул. Д. Яворницького, проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки, легковажно розраховуючи на відвернення суспільно небезпечних наслідків, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) вчасно не зменшив швидкість руху та не зупинив керований ним автомобіль, в результаті чого навпроти буд. № 243-А здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_9, який рухався по нерегульованому пішохідному переходу справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких настала його смерть.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 20 вересня 2023 року змінив вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання, призначеного судом першої інстанції, з іспитовим строком тривалістю 3 роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених пунктами 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що цей суд безпідставно застосував положення ст. 75 КК України, та, звільняючи ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, не навів належних мотивів свого рішення, натомість послався переважно на обставини, які враховані під час визначення розміру покарання, наближеного до мінімального. На переконання потерпілої, матеріали справи не містять достатніх підтверджень щирого каяття ОСОБА_7, тому апеляційний суд необґрунтовано визнав цю обставину такою, що пом`якшує покарання, та водночас не врахував тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його незворотних наслідків. Крім того, потерпіла зазначає, що апеляційний суд дослідив та врахував документи щодо поштового переказу грошових коштів на відшкодування частини заподіяної їй шкоди, тоді як відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України підстави для його дослідження були відсутні, адже цей доказ був отриманий після ухвалення вироку.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченнях на касаційну скаргу потерпілої захисник ОСОБА_6 просить залишити ухвалу апеляційного суду без змін як законну, а касаційну скаргу - без задоволення як необґрунтовану.
Під час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_10 і його захисник ОСОБА_6 дотримувалися такої ж позиції.
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційну скаргу потерпілої необхідно задовольнити.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2 ст. 286 КК України в касаційній скарзі не оспорюються.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 порушує питання про недотримання судами попередніх інстанцій визначених законом вимог, які стосуються призначення покарання, і пов`язані із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.