ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 686/23636/13-к
провадження № 51-2357 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
засудженої ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2022 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 вересня 2014 року ОСОБА_7 засуджено за п.п. 1, 2, 4, 6, 9, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, крім житла.
Цим же вироком засуджено до довічного позбавлення волі ОСОБА_8 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 вересня 2022 року відмовлено в задоволенні заяви засудженої ОСОБА_7 про перегляд вищезазначеного вироку за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені нею в заяві обставини відповідно до ст. 459 КПК України не є нововиявленими.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 та засудженої ОСОБА_7 залишені без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Апеляційний суд зазначив, що місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність обставин, які б відповідно до ст. 459 КПК України були нововиявленими та слугували підставами для перегляду вироку щодо засудженої. Крім того, суд не встановив порушень права ОСОБА_7 на захист під час розгляду в суді першої інстанції її заяви.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає про порушення її права на захист під час розгляду її заяви про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами, оскільки вона не мала можливості брати безпосередню участь у розгляді в приміщенні суду та категорично заперечувала проти проведення судового засідання в режимі відеоконференції. Рішення суду не вмотивоване. Крім того, апеляційний розгляд також був проведений в режимі відеоконференції, без надання їй можливості спілкування із захисником, що є порушенням її права на захист.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджена та її захисник у судовому засіданні підтримали скаргу та просили її задовольнити.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечував проти задоволення скарги та просив залишити судові рішення без зміни.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
За приписами ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 КПК України кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Слід зазначити, що проведення судового засідання у режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі, яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.