ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 216/5793/22
провадження № 51-6861 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_6,
засудженого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_7,
потерпілої (у режимі відеоконференції) ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги потерпілої ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_6, яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_7, на вирок Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року, а також касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року та вирок Дніпровського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041230001234 від 18 вересня 2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лермонтовка Бікінського району Хабаровського краю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вироком від 18 квітня 2023 року визнав винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Вирішив питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
За обставин, детально викладених у вироку цього суду, ОСОБА_7 17 вересня 2022 року у вечірній час разом зі своїм рідним братом ОСОБА_9 перебували у приміщенні спальної кімнати квартири за місцем свого проживання, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Між братами на ґрунті побутового пияцтва відбулася сварка, яка перейшла в бійку із взаємним заподіянням ударів руками один одному. У процесі бійки в ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на заподіяння братові смерті з мотивів неприязних стосунків. Відразу ж після цього він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_9 в ході сварки з мотивів гострої неприязні до нього, утримуючи в правій руці підшуканий ним складний ніж, приблизно о 21:55 клинком указаного ножа умисно завдав потерпілому ОСОБА_9, який стояв навпроти, одного удару в передню ділянку грудної клітки ліворуч - місце розташування життєво важливого органу - серця. Після цього бійка братів була припинена їхнім батьком ОСОБА_10 . У результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження, які за характером належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, унаслідок яких наступила смерть останнього.
Дніпровський апеляційний суд вироком від 11 жовтня 2023 року апеляційні скарги потерпілої ОСОБА_8, захисника ОСОБА_6, обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року залишив без задоволення. Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_11 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року задовольнив частково.
Вирок Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2023 року скасував у частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Ухвалив новий вирок, яким виключив з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, висновок суду щодо бійки між обвинуваченим та потерпілим із взаємним заподіянням ударів руками один одному. Доповнив мотивувальну частину вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, тим, що обвинувачений завдав потерпілому клинком ножа не менше двох ударів у ділянку обличчя ліворуч. В іншій частині рішення місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просять перекваліфікувати дії ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 119 КК України і зменшити міру покарання.
На обґрунтування доводів поданих касаційних скарг потерпіла ОСОБА_8 та захисник зазначають, що винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не доведено поза розумним сумнівом, оскільки не було встановлено умислу засудженого на вбивство його брата - ОСОБА_9 Суди не взяли до уваги, що конфлікт виник з вини потерпілого, який розбудив засудженого та почав завдавати ударів. Поза увагою судів залишився емоційний стан засудженого, який був викликаний протиправними діями потерпілого. Наголошують, що неприязних стосунків між братами та "побутового пияцтва" не було. Також вказують, що ОСОБА_7 важко переживає скоєне, позитивно характеризується, його батько тяжко хворіє. Наголошує, що судові рішення ухвалені з порушеннями вимог статей 94 та 370 КПК України.
Крім того, потерпіла ОСОБА_8 стверджує, що на обличчі в ОСОБА_9 не було рани.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, просить скасувати оскаржувані судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Засуджений зазначає, що не мав мотиву та умислу на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки не бажав заподіяння смерті братові, що свідчить про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Зауважує, що застосував ніж з метою самозахисту. Крім цього, з братом він мав добрі відносини. Вказує, що показання свідків не підтверджують вчинення ним інкримінованого правопорушення. За його твердженням, суди залишили поза увагою те, що саме ОСОБА_9, який перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння, розпочав бійку. На його думку, судові рішення ухвалені з порушенням статей 94, 370 КПК України.
Заперечень на вказані касаційні скарги до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення касаційних скарг, просила судові рішення залишити без зміни.
Засуджений ОСОБА_7, його захисник ОСОБА_6 та потерпіла ОСОБА_8 підтримали касаційні скарги, просили перекваліфікувати дії засудженого на ч. 1 ст. 119 КК України та зменшити міру покарання.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Також зі свого боку колегія суддів зауважує, що стаття 412 КПК України визначає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо: 1) за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито, крім випадків, коли провадження може бути закрито лише за згодою підозрюваного, обвинуваченого, який проти цього заперечував; 2) судове рішення ухвалено незаконним складом суду; 3) судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чи статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою; 4) судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою; 5) судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; 6) порушено правила підсудності; 7) не виконано вимоги про фіксування судового провадження за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження в суді першої або апеляційної інстанції.
Водночас засуджений у своїй касаційній скарзі відповідних доводів, які б зводились до передбачених ст. 412 КПК України порушень, не наводить. Доводи касаційної скарги засудженого про кваліфікацію вчиненого ним діяння та призначеного покарання є фактично аналогічними доводам його апеляційної скарги та були предметом розгляду суду апеляційної інстанції.
Щодо доводів касаційних скарг про недоведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України; відсутності умислу в засудженого на вбивство ОСОБА_9 та про наявність у діях останнього складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Верховний Суд, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у його скоєнні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.
Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи в цьому контексті означає, що для визнання винуватості доведеною поза розумним сумнівом версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що стосуються події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
З одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.
З іншого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (див. постанови Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, від 08 жовтня 2019 року в справі № 195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року в справі № 754/17019/17, від 16 вересня 2020 року в справі № 760/23459/17 та ін.).
Цей стандарт у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_7, на думку колегії суддів касаційного суду, було дотримано з огляду на таке.
Як убачається із оскаржуваних судових рішень, апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Водночас за результатом апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції скасував вирок місцевого суду в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи. Ухвалив новий вирок, яким виключив із формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, висновок суду щодо бійки між обвинуваченим та потерпілим із взаємним заподіянням ударів руками один одному. Доповнив мотивувальну частину вироку у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, тим, що обвинувачений завдав потерпілому клинком ножа не менше двох ударів у ділянку обличчя ліворуч. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Так, апеляційний суд обґрунтував своє рішення про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, такими доказами:
-показаннями ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та потерпілої ОСОБА_8 ;
- протоколом огляду місця події від 17 вересня 2022 року, а саме квартири АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 11-18);
- постановами про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів від 18 вересня 2022 року (т. 1, а. с 19, 20);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 вересня 2022 року за участю потерпілої ОСОБА_8 разом із диском (т. 1, а. с. 34 - 37);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 26 вересня 2022 року за участю свідка ОСОБА_10 та диском до нього, де збережено відеозапис процесуальної дії (т. 1, а. с. 43-46),
- протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 18 вересня 2022 року (т. 1 а. с. 50, 51);
- висновком медичного огляду ОСОБА_7 від 18 вересня 2022 року (т. 1, а. с. 91);
- протоколом проведення слідчого експерименту проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_7 та диском до нього (т. 1, а. с. 82 - 85);
- висновком експерта КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР від 18 вересня 2022 року № 2273 (т. 1, а. с. 93 - 96);
- висновком експерта КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР від 19 вересня 2022 року № 1336 (т. 1, а. с. 104, 105);
- висновком судово-медичної імунологічної експертизи речових доказів КЗ "Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи" ДОР від 19 вересня 2022 року № 141 (т. 1, а. с. 112);