ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 760/10717/22
провадження № 61-12720св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Петрова Є. В.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Пророка В. В., Ситнік О. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа - Солом`янський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П., у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Солом`янський відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просив встановити, що він є тією особою, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, про що було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08 травня 1991 року.
Заяву мотивовано тим, що свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 08 травня 1991 року та листами Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 15 квітня 2021 року № 106-2779, від 26 квітня 2021 року № 106-3017 підтверджується, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві та в період з 08 травня 1991 року до 13 квітня 1993 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті його матері ОСОБА_3 на підставі розпорядження Представника Президента України у Подільському районі міста Києва Подільської районної державної адміністрації міста Києва від 10 вересня 1992 року № 646 над ним було встановлено опікунство та призначено його опікуном діда, громадянина України ОСОБА_4 .
У 1993 році він разом із опікуном виїхав на постійне місце проживання в Ізраїль, де у подальшому отримав громадянство та паспорт цієї держави.
У 2021 році він звернувся до Солом`янського відділу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - Солом`янський відділ ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області) із заявою про оформлення паспорта громадянина України, за результатом розгляду якої надано відповідь про неможливість встановити особу заявника та підтвердити його громадянство. Також йому роз`яснено право повторного звернення до будь-якого територіального підрозділу ДМС для проведення процедури встановлення особи з необхідністю залучення двох свідків (членів сім`ї, родичів або сусідів).
Вказує, що через тривале проживання у Державі Ізраїль він не має в Україні таких осіб, які б могли бути свідками в процедурі встановлення органами ДМС його особи.
Отже, встановлення у судовому порядку особи заявника необхідне йому для подальшого звернення до міграційної служби з метою встановлення належності до громадянства України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року у складі судді Коробенка С. В. заяву ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено особу заявника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва, про що видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08 травня 1991 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наявні у матеріалах справи докази у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують доводи заявника щодо встановлення факту, що має юридичне значення, а саме щодо його особи - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року апеляційну скаргу Солом`янського відділу ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області задоволено.
Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що надані заявником паспорт громадянина Держави Ізраїль, свідоцтво про народження, а також показання свідків не підтверджують його особу, а саме, що він є ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві.
Зокрема, хоча паспорт громадянина Держави Ізраїль посвідчує факт народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в Україні, однак цей документ не встановлює, що його власник має по батькові ОСОБА_6 та був народжений саме у місті Києві, як і те, що паспорт видано на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08 травня 1991 року.
Поряд із цим, допитані під час розгляду справи свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили лише особу ОСОБА_1, проте не володіли інформацією щодо народження заявника та належності йому вказаного свідоцтва про народження. У той же час інші обставини свідки зазначали лише зі слів самого ОСОБА_1, відтак такі дані не були підтверджені належним чином.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1, через представника ОСОБА_2, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, з урахуванням подальших уточнень, просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, а рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 10 лютого 2023 року залишити в силі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник зазначив, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 315 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у взаємозв`язку із положеннями статті 89 ЦПК України у випадку, коли відсутні особи (члени сім`ї, родичі або сусіди), які б могли бути належними свідками в процедурі встановлення особи заявника (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Уточнену касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивував тим, що апеляційний суд не спростував належним чином обставин, встановлених судом першої інстанції, тобто фактично необґрунтовано переоцінив докази, які були оцінені з урахуванням обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень.
У своїй заяві до суду він вказав, який факт просить встановити та з якою метою, пославшись на докази, що підтверджують цей факт (показання свідків, біографічні дані та інші документи, які надають можливість перевірити інформацію щодо його особи).
Вказує, що суд апеляційної інстанції вибірково оцінив наявні у матеріалах справи докази, обмежившись лише дослідженням свідоцтва про народження, паспорта громадянина Держави Ізраїль та показань свідків.
Таким чином, висновки апеляційного суду не ґрунтувалися на встановлених обставинах та правильному застосуванні норм права, що мало наслідком неправильне вирішення питання про встановлення особи заявника.
Аргументи інших учасників справи
У листопаді 2023 року Солом`янський відділ ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити цю скаргу без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи. Наведені у скарзі доводи були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який перевірив їх та спростував відповідними висновками.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Солом`янського районного суду міста Києва.
13 листопада 2023 року справа № 760/10717/22 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 08 травня 1991 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, про що 08 травня 1991 року складено відповідний актовий запис № 435, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а. с. 27).
Листами Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 15 квітня 2021 року № 106-2779 та від 26 квітня 2021 року № 106-3017 підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, значився зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1, з 08 травня 1991 року до 13 квітня 1993 року . Мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, значилась зареєстрованою за вказаною адресою з 21 березня 1989 року та була знята з реєстраційного обліку 11 серпня 1992 року у зв`язку зі смертю (а. с. 23, 89).
Розпорядженням Представника Президента України у Подільському районі міста Києва Подільської районної державної адміністрації міста Києва від 10 вересня 1992 року № 646 громадянина України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, призначено опікуном над неповнолітнім онуком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у зв`язку із тим, що мати дитини - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а. с. 22).
У 1996 році ОСОБА_4 разом зі своїм онуком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виїхали на постійне місце проживання до Держави Ізраїль. Відомості про малолітню дитину ОСОБА_1 були внесені до паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2, виданого на ім`я ОСОБА_4 (а. с. 79-80, 84-87).
У матеріалах справи знаходиться фотокопія паспорта громадянина Держави Ізраїль № НОМЕР_3, виданий 29 жовтня 2020 на ім`я ОСОБА_1, який містить фотографію заявника у цій справі та дані про місце та дату його народження: Україна, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 14-18).
У 2021 році ОСОБА_1 звертався до Солом`янського відділу ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області із заявою про оформлення документа, що підтверджує громадянство України, а саме паспорта громадянина України, за результатом розгляду якої надано відповідь від 29 липня 2022 року № 8034.18-1882/8034.3-22 про неможливість встановити особу заявника та підтвердити його громадянство. Також ОСОБА_1 роз`яснено право повторного звернення до будь-якого територіального підрозділу ДМС для проведення процедури встановлення особи з необхідністю залучення двох свідків, якими згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 01 вересня 2021 року № 1109 можуть бути лише члени сім`ї, родичі або сусіди (а. с. 13).
Допитаний у суді першої інстанції як свідок ОСОБА_7 підтвердив, що заявник, який знаходився у залі судових засідань, є ОСОБА_1 . Вони познайомилися у спортивному клубі міста Тель-Авів Держави Ізраїль, заявник представився як ОСОБА_1 . Крім того, він був присутній при реєстрації заявника у цьому спортивному клубі, в ході якої заявником був пред`явлений паспорт громадянина Держави Ізраїль на ім`я ОСОБА_1 .
Допитаний як свідок ОСОБА_8 також підтвердив, що заявник, який знаходиться у залі судового засідання, є ОСОБА_1 . Вони разом їздили на спортивні збори до Республіки Білорусь і на паспортному контролі при перетині кордону заявником був пред`явлений паспорт громадянина Держави Ізраїль на ім`я ОСОБА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 3, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 367, частини першої статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.