ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2024 року
м. Київ
справа № 742/1716/23
провадження № 61-17035сво23
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,
Фаловської І. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді
Бездідька В. М. від 21 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
від 30 жовтня 2023 року.
Сутність правової проблеми у справі
1. Позивачі (дідусь та бабуся дитини) звернулися до суду з позовом до відповідачки (матері їхньої онуки) про зобов`язання не чинити перешкоди у спілкуванні з онукою та встановлення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею.
2. Під час вирішення спору судами було встановлено, що відповідачка у справі не чинить перешкод у спілкуванні діду і бабі з їхньою онукою, однак між сторонами існує неузгодженість щодо порядку і способу участі баби та діда у спілкуванні з онукою.
3. Під час вирішення спору перед Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду постало питання щодо застосування, зокрема, приписів статті 257 Сімейного кодексу України при вирішенні спорів щодо участі баби та діда у вихованні дитини, а саме, чи є відмова у задоволенні позовної вимоги про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (у випадку недоведення таких перешкод) підставою для відмови у визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, якщо між сторонами спору не досягнуто відповідної згоди та існують певні суперечності.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
4. У квітні 2023 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом до
ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про зобов`язання не чинити перешкоди у спілкуванні з онукою та встановлення способу участі у вихованні дитини і спілкуванні з нею.
5. Свої вимоги позивачі мотивували тим, що їхній син - ОСОБА_4 перебував з ОСОБА_3 у шлюбі. Вони мають спільну доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю. Посилалися на те, що ОСОБА_3 чинить перешкоди у спілкуванні з онукою.
6. Позивачі просили зобов`язати ОСОБА_3 не чинити перешкоди їм у спілкуванні з онукою та встановити їм способи участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
- бачитися з онукою щотижнево кожної суботи з 09:00 год до 18:00 год та неділі з 09:00 год до 18:00 год з правом забирати дитину до місця їхнього проживання, відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду у справі у присутності матері, а у подальшому - без супроводу матері;
- у разі неможливості спілкування з дитиною у визначений час, перенести зустріч на наступні дні за домовленістю з матір`ю;
- забирати онуку на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області та України, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 21 червня 2023 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Служба у справах дітей Прилуцької міської ради, про встановлення способу участі у вихованні дитини та порядку побачення з дитиною (онукою) задоволено частково.
8. Встановлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні способи участі у вихованні та спілкуванні з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме:
- бачитися з онукою щотижнево кожної суботи з 09 годин до 18 години та неділі з 09 години до 18 години, з правом забирати дитину до місця проживання позивачів, відвідувати культурно-освітні заклади, кінотеатри, дитячі кафе та інші заклади харчування, у перші два місяці з дня винесення рішення суду по справі у присутності матері, а у подальшому - без супроводу матері;
- у разі неможливості спілкування з дитиною у визначений час, перенести зустріч на наступні дні за домовленістю з матір`ю;
- забирати онуку на відпочинок та оздоровлення з виїздом за межі Чернігівської області та України, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
9. З урахуванням віку та найкращих інтересів дитини, суд першої інстанції вважав за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визначивши спосіб участі баби та діда у спілкуванні з онукою. Перешкод, які б чинила відповідачка у спілкуванні позивачів з дитиною, судом не встановлено, тому у задоволенні вимоги щодо зобов`язання відповідачки не чинити такі перешкоди відмовлено.
Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції
10. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 21 червня 2023 року змінено у частині визначення часу побачень з дитиною.
11. Встановлено наступний порядок та способи участі баби і діда ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, за попередньою домовленістю у відсутності матері: кожні 1 та 3 суботи місяця з
10:00 години до 12:00 години; 2 та 4 суботи місяця з 16:00 години до 18:00 години, враховуючи стан здоров`я дитини та погодні умови.
12. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
13. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкоди у спілкуванні з онукою не оскаржується. При встановленні позивачам способів участі у вихованні та спілкуванні з онукою суд першої інстанції не надав правової оцінки висновку служби у справах дітей від 22 травня 2023 року № 02-16/3415 щодо встановлення часу спілкування позивачів з онукою, не врахував, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Натомість, суд апеляційної інстанції, враховуючи вік дитини (4 роки), вважав за можливе погодитися з висновком опікунської ради щодо участі у вихованні малолітньої ОСОБА_5 в частині визначення часу побачень позивачів з дитиною, який є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. У листопаді 2023 року ОСОБА_3 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області
від 21 червня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду
від 30 жовтня 2023 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
16. При відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції визначив, що підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду
від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (пункт 1 частини другої
статті 389 ЦПК України), а також не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 742/1716/23.
18. У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року справу призначено до розгляду.
20. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 січня 2024 року справу передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
21. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2024 року прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22. Касаційна скарга ОСОБА_3 обґрунтована тим, що матеріали справи не містять доказів створення перешкод спілкуванню діда та баби з онукою. Заявниця вважає, що обов`язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онукою є наявність порушеного права. Недоведеність наявності таких перешкод є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, висловленим у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц.
23. На думку заявниці, під час вирішення спору судами було неправильно застосовано положення статті 257 СК України. Встановивши, що перешкод у спілкуванні з онукою у діда і баби не було створено, суди дійшли неправильного висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24. Батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .
25. Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 .
26. З 08 вересня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 лютого 2023 року у справі № 742/2911/22 було розірвано.
27. Відповідно до висновку органу опіки та піклування Прилуцької міської ради № 02-16/3415 від 22 травня 2023 року рекомендовано встановити порядок побачення позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які мешкають по АДРЕСА_1, з онукою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з матір`ю ОСОБА_3, за адресою: кв. АДРЕСА_2, наступним чином: 1, 3 субота місяця з 10:00 до 12:00 години; 2, 4 субота місяця з 16:00 до 18:00 години (до досягнення дитиною 4-річного віку у присутності матері дитини).
28. Дитина проживає разом з матір`ю. Позивачі та відповідачка не дійшли згоди щодо способів й порядку участі баби та діда у вихованні малолітньої онуки.
Позиція Верховного Суду
29. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступних висновків.
30. Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, таякщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
31. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
32. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Підстави та мотиви передачі справи на розгляд об`єднаної палати
33. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права (статті 257 СК України) у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц.
34. Передаючи справу на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права, тому задоволення вимоги баби та діда про зобов`язання одного з батьків дітей, з яким вони проживають, не чинити перешкоди у спілкуванні з онуками можливе лише за наявності таких перешкод. Водночас відмова у задоволенні позову про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею (зокрема, внаслідок відсутності перешкод чи з інших підстав), з урахуванням того, що приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, не є підставою для відмови судом у визначенні способів участі баби та діда у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування.
35. Подібний по суті висновок зробив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22 (провадження № 61-11704св22).
36. Разом з тим, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18), на яку посилається відповідачка у касаційній скарзі, Верховним Судом залишено без змін постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог діда та баби про усунення перешкод у спілкуванні з онуком і встановлення способу та порядку спілкування з ним, з посиланням на відсутність таких перешкод. У вказаній постанові зроблені висновки про те, що положеннями статті 257 СК України закріплено право баби і діда спілкуватися зі своїми внуками і брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом своїх прав щодо виховання онуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення. Визначено, що обов`язковою передумовою подання дідом/бабою позову про усунення перешкод у спілкуванні з онуком є встановлення перешкод, які чиняться у цьому іншими особами, з якими постійно проживає дитина, тобто наявність порушеного права.
37. За відсутності створення відповідачкою, з якою проживає малолітній син, діду дитини перешкод у спілкуванні з онуком, суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про відмову діду у задоволенні позову.
38. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № 175/5360/13-ц (провадження № 61-37709св18).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
39. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).