ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2024 року
м. Київ
справа № 314/2313/18
провадження № 61-3311св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючої - Фаловської І. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Сердюка В. В.
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Неткалом Олександром Олександровичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2023 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У 2018 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до ОСОБА_3 з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на житловий будинок у рівних частинах.
Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня матиОСОБА_4 .
Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок з надвірними спорудами та земельна ділянка на АДРЕСА_1 .
1/2 частину цього будинку мати отримала в дарунок від відповідача згідно з договором дарування від 07 жовтня 1993 року № 1425, іншу 1/2 частину - ОСОБА_3 також подарував матері, але угода не посвідчена нотаріально.
ОСОБА_3 відмовився від його частки у спадщині після померлої ОСОБА_4 на їхню користь.
Після звернення до нотаріуса їм рекомендовано визнати право власності на майно померлої матері в судовому порядку.
Просили визнати в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_4 право власності у рівних частках (по 1/2 частині за кожним) на житловий будинок АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року позов задоволено.
Визнано право власності за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_4 у рівних частках (по 1/2 частині за кожним) на житловий будинок АДРЕСА_2 (враховуючи всі надвірні та господарські будівлі і споруди).
Суд першої інстанції виходив з того, що діти спадкодавця є спадкоємцями першої черги за законом. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцю з часу її відкриття.
Суд вказав, що відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, проте надав заяву про визнання позову та про розгляд справи без його участі.
Суд дійшов висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує прав та охоронюваних інтересів інших осіб.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2022 року клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року задоволено.
Поновлено ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року.
Поновивши строк на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційна скарга подана з додержанням вимог, встановлених статтями 354, 356 ЦПК України.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з огляду на те, що на час розгляду справи був відсутній спір про право між особами, які були залучені до участі у справі.
Спадкодавець була власником 1/2 частини будинку, а суд першої інстанції не з`ясував, хто є власником іншої частини будинку, і цю особу суд не залучив до участі у справі. Відсутні будь-які правовстановлюючі документи на спірний будинок.
Суд апеляційної інстанції врахував, що ОСОБА_2 категорично заперечувала, що вона заявляла будь-який позов та брала участь у судовому засіданні. У матеріалах відсутній не лише диск судового засідання, а й зазначення у протоколі судового засідання посилання на його номер, що унеможливило перевірку цих обставин.
На час розгляду справи в суді першої інстанції ані коло спадкоємців, ані коло власників будинку на час відкриття спадщини не з`ясоване, а власником частини будинку є інша особа, яка не може бути залучена до участі у справі на стадії апеляційного розгляду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року ОСОБА_1 через адвоката Неткала О. О. засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 31 січня 2023 року, просив її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу заявник мотивував тим, що суд апеляційної інстанції відмовив у клопотанні про витребування доказів у справі; суд апеляційної інстанції безпідставно поновив ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 14 листопада 2018 року.
З огляду на ухвалу суду першої інстанції у цій справі від 11 грудня 2020 року ОСОБА_2 вже тоді було достовірно відомо про рішення суду від 14 листопада 2018 року.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу дублює мотиви оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 березня 2024 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права: суд апеляційної інстанції відмовив у клопотанні про витребування доказів у справі; суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просили визнати за ними в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_4 право власності у рівних частинах (по 1/2 частині за кожним) на житловий будинок АДРЕСА_2 .
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали позов, просили його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, надав заяву про визнання позову та про розгляд справи за його відсутності.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Заявник оскаржує постанову суду апеляційної інстанції разом із ухвалою суду апеляційної інстанції про поновлення ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що відповідає вимогам частини другої статті 406 ЦПК України.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Установлено, що рішення Вільнянського районного суду Запорізької області у цій справі ухвалено 14 листопада 2018 року.
Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (частина друга статті 354 ЦПК України).