ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12693/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Губенко Н.М., Студенець В.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 (головуючий суддя - Євсіков О.О., судді: Алданова С.О., Корсак В.А.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 (суддя Пукас А.Ю.) про забезпечення позову
у справі №910/12693/23
за заявою ОСОБА_1
про забезпечення позову до пред`явлення позову,
особи, які можуть набути статусу учасника справи:
позивач ОСОБА_1,
відповідачі 1. Міністерство юстиції України,
2. Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Росава",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватний нотаріус Бобков Олександр Вікторович,
про визнання недійсним та скасування наказу, зобов`язання, вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи та оскаржуваних судових рішень
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову (до пред`явлення позову), відповідно до якої просив суд забезпечити його майбутній позов наступним чином:
- зупинити дію пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України (далі також Мінюст) "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті;
- заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Мінюсту "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022, до вирішення спору по суті.
1.3.В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначає про намір звернутись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Мінюсту та Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" (далі також ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Росава" (далі також ПрАТ "Росава"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача нотаріус Бобков О.В., з вимогами:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Мінюсту "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022;
2) Мінюсту забезпечити новий розгляд скарги ПрАТ "Росава" від 14.01.2022 №14-1-2022-3, зареєстрованої в Мінюсті 17.01.2022 за №СК-218-22, відповідно до чинного законодавства України;
3) Мінюсту усунути порушення прав та інтересів ОСОБА_1 шляхом внесення до ЄДР з 12.01.2022 запису щодо відомостей про ОСОБА_1 як чинного керівника ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", обраного рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформленого протоколом від 28.12.2021.
1.4.Заявник зазначає, що відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ", оформленого протоколом від 28.12.2021 та протоколами про підсумки голосування, заяви ОСОБА_1 як директора Товариства та підписаної ним визначеної законодавством реєстраційної форми, нотаріусом Бобковим О.В., відповідно до відомостей ЄДР, вчинено реєстраційну дію у ЄДР від 12.01.2022 №1003531070035000085 "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу", змінено керівника товариства, а саме включено відомості про ОСОБА_1 як керівника товариства.
1.5.Наказом Мінюсту "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022 задоволено скаргу ПрАТ "Росава" та скасовано реєстраційну дію у ЄДР за №1003531070035000085.
1.6.Заявляючи про необхідність зупинення дії пунктів 1, 2, 4 наказу та заборони відповідним суб`єктам здійснювати в ЄДР реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу до вирішення спору по суті, ОСОБА_1 зазначає, що оскаржуване рішення Мінюсту порушує його корпоративні права та інтереси, є безпідставним та незаконним втручанням у корпоративні відносини між АТ "Білоцерківська ТЕЦ" та ним ( ОСОБА_1 ) як керівником Товариства (директором), якого 28.12.2021 призначено рішенням позачергових загальних зборів акціонерів АТ "Білоцерківська ТЕЦ".
1.7. ОСОБА_1 вважає, що опорюваний наказ Мінюсту фактично призводить до штучного та нічим не виправданого та неправомірного позбавлення його повноважень як голови правління та втручання у його діяльність керівника Товариства без жодних на те підстав, створює йому перешкоди у реалізації права на працю, яке гарантується статтею 43 Конституції України, завдає майнової шкоди у розмірі заробітної плати.
1.8.Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.08.2023 у справі №910/12693/23, яку Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 18.12.2023, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнив частково. Вжив заходи забезпечення позову шляхом заборони до вирішення справи по суті державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Мінюсту "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022 до вирішення спору по суті. В задоволенні іншої частини заяви відмовив.
1.9.Судове рішення місцевого господарського суду мотивоване наступним:
- оскільки ОСОБА_1 має на меті звернутися до суду з немайновими позовними вимогами, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду;
- вимоги позивача фактично зводяться та спрямовані на захист тих корпоративних прав, що виникають з реєстраційної дії щодо внесення змін органу правління ПРАТ "Білоцерківська ТЕЦ", вчиненої відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", на законності якої наполягає позивач та протиправність скасування якої за наказом він заперечує;
- заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". У спорі про скасування наказу Мінюсту, прийнятого за наслідками розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції - щодо реєстраційної дії (відмови у її вчиненні) відповідно до Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вжиття такого заходу забезпечення позову як зупинення дії наказу Міністерства юстиції України не допускається, оскільки цей захід не належить до вичерпного переліку видів заходів забезпечення позову згідно із частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК): прямо не передбачений ні процесуальним законом, ні іншим Законом України (міжнародним договором, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України), як цього вимагають положення пункту 10 частини першої статті 137 ГПК;
- суд дійшов висновку про пов`язаність обраних заявником заходів забезпечення позову з предметом спору (майбутнього позову), ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову та невжиття відповідного заходу забезпечення позову, та вважав за необхідне задовольнити заяву про забезпечення позову частково та заборонити до вирішення справи по суті державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам ЄДР, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в ЄДР реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Мінюсту "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022, в т.ч. скасовувати реєстраційну дію у ЄДР від 12.01.2022 №1003531070035000085, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду;
- існують ризики, що після виконання наказу та до набрання рішенням суду у справі законної сили, ПрАТ "Росава" або іншими зацікавленими особами, відомості про яких буде поновлено в ЄДР як представників Товариства, можуть буди вжиті заборони на проведення реєстраційних дій щодо керівника Товариства, які унеможливлять вчинення в ЄДР реєстраційної дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та внесення відомостей про заявника як керівника Товариства, що також свідчить про те, що невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених, оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, та призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки заявник не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
1.10.Здійснюючи перегляд зазначеної ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що: (1) хоч ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" та Мінюст у поданих апеляційних скаргах просять скасувати оскаржувану ухвалу повністю, однак не наводять доводів щодо порушень, які були допущені судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог заяви про зупинення дії пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022; (2) за таких підстав, з огляду на приписи статті 269 ГПК, апеляційний суд здійснює апеляційний перегляд оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційних скарг, а саме в частині, якою задоволено заяву ОСОБА_1 та заборонено державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Мінюсту та його територіальним органам, комісіям, Офісу протидії рейдерству, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, вчиняти в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань реєстраційні дії на виконання пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України "Про задоволення скарги" №3504/5 від 19.08.2022 до вирішення спору по суті. У вказаній частині вимог суд апеляційної інстанції погодився з наведеними вище висновками місцевого господарського суду.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 у справі №910/12693/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.
2.2.ПрАТ "Білоцерківська ТЕЦ" підставою касаційного оскарження зазначає порушення судами попередніх інстанцій статей 86, 236 ГПК. Скаржник вказує таке:
- обґрунтовуючи свою позицію, апеляційний суд вказує, що на підставі наказу №3504/5 від 19.08.2022 буде скасовано реєстраційну дію від 18.01.2022 №1003531070038000085, хоча даний наказ взагалі не стосується цієї реєстраційної дії, адже ним скасовується інша реєстраційна дія - від 12.01.2022 №1003531070035000085;
- ОСОБА_1 був керівником ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на підставі рішення позачергових зборів акціонерів товариства від 28.12.2021 дуже короткий час - з 28.12.2021 по 18.01.2022. З 18.01.2022 його повноваження керівника, обраного на підставі рішення від 28.12.2021, були припинені. А це означає, що обґрунтовуючи свою заяву, ОСОБА_1 вводить суд в оману та вказує про порушення своїх прав, які існували дуже короткий строк та припинилися задовго до винесення наказу Мінюстом. Виконувати повноваження керівника ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на підставі протоколу від 28.12.2021, виконувати трудову функцію на його підставі та, відповідно, отримувати заробітну плату, ОСОБА_1 не може не через винесення/існування/виконання наказу, а через те, що його повноваження були припинені рішенням загальних зборів акціонерів від 18.01.2022;
- виконання наказу Мінюсту №3504/22 від 19.08.2022 ніяк не може вплинути на права ОСОБА_1 як керівника ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", призначеного на посаду рішенням акціонерів від 28.12.2021, оскільки його повноваження були припинені наступним рішенням акціонерів;
- ОСОБА_1, звернувшись із заявою про забезпечення позову у справі №910/12693/23, здійснив зловживання правами, оскільки вже звертався з аналогічною заявою у межах справи №910/12335/23. Заяви ОСОБА_1 у справі №910/12335/23 та у цій справі №910/12693/23 є аналогічними. Єдина відмінність між заявою, за якою постановлено оскаржувану ухвалу, та заявою у справі №910/12335/23 є те, що в заяві в справі №910/12693/23 ОСОБА_1 було визначено інший суб`єктний склад майбутнього позову - до списку майбутніх відповідачів додано ПрАТ "Білоцерківська теплоелектроцентраль", однак фактично, не зазначено до цього товариства жодних вимог.
2.3.Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
3.Позиція Верховного Суду
3.1.Згідно зі статтею 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
3.2.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
3.3.Стаття 137 ГПК містить перелік заходів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до частини першої вказаної статті позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
3.4.Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (частина третя статті 137 ГПК).
3.5.Відповідно до частини четвертої статті 137 ГПК заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
3.6.Необхідно розрізняти види (способи) забезпечення позову, які можуть застосовуватись до позовів майнового характеру, а які - для забезпечення немайнових позовних вимог, тобто фактично заходи забезпечення позову можна поділити на майнові та немайнові. Майнові заходи забезпечення мають застосовуватись для забезпечення позовних вимог майнового характеру, тобто таких, де матеріальна позовна вимога виражена саме в грошовій формі в ціні позову в розумінні статті 163 ГПК.
3.7.Метою застосування заходів забезпечення позову майнового характеру є обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача, на момент пред`явлення прозову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
3.8.Заходи забезпечення немайнового характеру спрямовані на покладення на відповідача чи інших осіб обов`язку вчинити активні дії чи утриматись від їх вчинення, не пов`язаних з передачею грошових сум чи майна. Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі №907/268/22.
3.9.При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову судом оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
3.10.Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
3.11.Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 15.04.2022 у справі №904/7930/21).
3.12.Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням майнових наслідків заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії.
3.13.Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Висновок Верховного Суду у постанові від 21.08.2020 у справі №904/2357/20.