постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНи
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 367/5790/21
провадження № 51-4490км23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 25 травня 2023 року у кримінальному провадженні № 12020110040001848 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва та мешканки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 07 лютого 2023 року у підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання захисника ОСОБА_7 та закрито кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
2. При перегляді цього рішення за апеляційною скаргою прокурора Київський апеляційний суд ухвалою від 25 травня 2023 року залишив його без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
3. У касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, який брав участь у розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції, просить скасувати оскаржувані судові рішення через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт скеровано до суду після закінчення строку досудового розслідування не ґрунтується на вимогах закону.
Зокрема вказує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду той факт, що день повідомлення про завершення досудового розслідування та день фактичного надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування можуть не співпадати не свідчить про те, що строк ознайомлення такої сторони з матеріалами досудового розслідування необхідно рахувати із дня фактичного надання їй доступу до цих матеріалів.
З огляду на це вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК ухвалені без додержання вимог статей 370, 372, 419 КПК і підлягають скасуванню.
4. У поданих письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Позиція учасників в суді касаційної інстанції
5. У судовому засіданні прокурор підтримала вимоги касаційної скарги.
Мотиви Суду
6. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, дійшла висновку про таке.
7. За правилами ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
8. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
9. Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є таке порушення вимог цього Кодексу, яке перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
10. Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
11. Згідно зі ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
12. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу (ч. 2 ст. 113 КПК).
13. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
14. У зв`язку з цим початок строк досудового розслідування у кримінальному провадженні передбачений у ст. 219 КПК обчислюється з моменту вчинення першої зазначеної процесуальної дії і до виконання однієї з перелічених альтернативних процесуальних дій. У частині другій цієї норми встановлено строки досудового розслідування починаючи із моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і до дня повідомлення особі про підозру залежно від ступеню тяжкості злочину, а у частині третій - строки закінчення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
15. Відповідно до ст. 283 КПК прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.