ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 287/749/20
провадження № 51-5414км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_10, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2023 року щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Застугна Васильківського району Київської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 ), жителя АДРЕСА_2 ), в силу ст. 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК та
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 04 листопада 2022 року ОСОБА_6 засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк 2 роки, за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк 9 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі на строк 9 років.
Початок строку відбування ОСОБА_6 покарання вирішено рахувати з 15 січня 2020 року (з урахуванням ухвали від 07 грудня 2022 року про виправлення описки).
Цим же вироком ОСОБА_7 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК зараховано у строк відбуття покарання ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 17 січня 2020 року по 27 січня 2022 року та вирішено вважати призначене покарання відбутим.
Вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат та речових доказів.
За встановлених фактичних обставин судом першої інстанції та детально викладених у вироку, 07 січня 2020 року ОСОБА_6 перебував за місцем свого проживання в приміщенні будинку АДРЕСА_2, де в приміщенні кухні розпивав алкогольні напої з ОСОБА_7 . Того ж дня близько 20:00 до будинку ОСОБА_6 прийшов ОСОБА_11, щоб запропонувати придбати в нього монети та медалі. ОСОБА_7 погодився та придбав у ОСОБА_11 монети за 30 грн та медалі за 1800 грн, які передав останньому. Під час обговорення вартості медалей, між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник конфлікт, який продовжився під час того, як ОСОБА_11 залишив приміщення будинку родини Куроченків, а ОСОБА_6 супроводжував його. Залишаючи будинок ОСОБА_6, ОСОБА_11 висловив погрозу, яка була сприйнята ОСОБА_6 як погроза фізичної розправи з ним знайомими ОСОБА_11 за його попередню поведінку. Вказана висловлена ОСОБА_11 погроза призвела до того, що у ОСОБА_6 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин виник умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_11, реалізовуючи який ОСОБА_6 у веранді свого будинку взяв металевий цвяходер, наздогнав ОСОБА_11 за порогом будинку та вказаним цвяходером наніс один удар в потилицю ОСОБА_11, внаслідок якого останній не втримався на ногах та впав на землю обличчям донизу. Після цього ОСОБА_6 перевернув ОСОБА_11 на спину та наніс ще декілька ударів вказаним металевим цвяходером в лобну частину голови ОСОБА_11, вважаючи, що вбив останнього. В цей момент з приміщення веранди будинку на вулицю вийшов ОСОБА_7, який став очевидцем того, як ОСОБА_6 завдає ударів металевим цвяходером в голову ОСОБА_11, не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_6 щодо вбивства ОСОБА_11 . Після вчинення дій, які ОСОБА_6 вважав достатніми для спричинення ОСОБА_11 смерті, з метою приховання тіла потерпілого від сторонніх осіб, ОСОБА_6 почав відтягувати тіло ОСОБА_11 до господарського приміщення сараю, яке знаходиться на території вказаного домоволодіння, та звернувся до ОСОБА_7 з проханням надати йому допомогу в транспортуванні тіла потерпілого. ОСОБА_7, не будучи обізнаним про намір ОСОБА_6 щодо вбивства ОСОБА_11, заздалегідь не пообіцявши тому приховати сліди вчиненого кримінального правопорушення або іншим чином його приховати, надав ОСОБА_6 допомогу в переміщенні тіла ОСОБА_11 до приміщення сараю як місця, де воно не мало бути виявлено сторонніми особами, після чого повернувся до будинку. Залишаючись біля тіла потерпілого, ОСОБА_6 виявив, що ОСОБА_11 подає ознаки життя, тому з метою доведення свого злочинного наміру, спрямованого на вбивство до кінця, пішов до приміщення веранди, де взяв викрутку, повернувшись до підсобного приміщення приклав викрутку до грудної клітини ОСОБА_11 в ділянку серця та здійснив декілька ударів рукою по руків`ю викрутки таким чином, що металева частина викрутки проникла в грудну клітину останнього, після чого дістав викрутку з грудної клітини потерпілого та завдав одного удару в ліве око з метою ушкодження головного мозку для остаточного позбавлення життя ОСОБА_11 та умисно вбив його. Після вбивства ОСОБА_11, ОСОБА_6 обшукав одяг потерпілого, де виявив в його кишенях грошові кошти в сумі 1830 грн, якими таємно заволодів та в подальшому розпорядився на власний розсуд. Далі ОСОБА_6 з метою приховання події злочину та слідів його вчинення змив кров потерпілого, яка залишались на покритті подвір`я домоволодіння, та разом з ОСОБА_7 в наступні три доби після вбивства в приміщенні сараю по черзі копали яму, в якій захоронили труп ОСОБА_11, приховавши подію та сліди вчинення злочину.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2023 року вирок суду першої інстанції залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у цьому суді.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог
ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) не надав обґрунтованих відповідей на доводи апеляційної скарги сторони обвинувачення та безпідставно погодився з кваліфікацією дій засуджених, обмежившись переліченням доказів, при цьому не проаналізував їх у контексті з доводами апеляційної скарги сторони обвинувачення.
На думку прокурора, зібрані докази у справі свідчать про доведеність органом досудового розслідування наявності корисливого мотиву в діях засуджених та конклюдентних дій ОСОБА_7, що виразилися у попередній мовчазній злочинній змові з ОСОБА_6, направленої на розбій та умисне вбивство ОСОБА_11 з корисливих мотивів.
Додає, що апеляційний суд, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про дослідження відеозаписів слідчих експериментів за участі підозрюваних та свідка, фактично дослідив лише відеозаписи слідчих дій лише за участі підозрюваного ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_12, а відеозапис за участі підозрюваного ОСОБА_7 не досліджувався взагалі, що, на думку прокурора, є істотним порушенням.
Крім іншого, вказує на розбіжності в показаннях вищезазначених осіб під час слідчих експериментів за їх участю та безпосередньо в судовому засіданні щодо наявності корисливого мотиву в діях засуджених, чим фактично заперечує встановлені фактичні обставини справи.
Підсумовуючи, зазначає, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам прокурора щодо неправильної кваліфікації судом дій ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 396 КК та ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК, що, як наслідок, призвело до призначення засудженим надто м`якого покарання.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу заперечень не надходило.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала доводи, наведені в касаційній скарзі та просила її задовольнити, засуджені ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 заперечили проти задоволення касаційної скарги і просили оскаржуване судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
За приписами ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Він є судом права, а не факту і під часперевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є: істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення щодо неповноти та однобічності судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Оспорювання прокурором установлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії подій, зводиться до тверджень про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неповноту судового розгляду, що, враховуючи вимоги ст. 438 КПК, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Натомість зазначені обставини, на які, зокрема, посилається у своїй касаційній скарзі прокурор, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції. Під час перегляду судових рішень колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Під час перевірки матеріалів провадження встановлено, що висновки суду щодо зміни кваліфікації дій ОСОБА_6 з ч.5 ст.27, п. п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК на ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 185 КК та ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 396 КК, суд належним чином вмотивував дослідженими під час судового розгляду доказами, які було оцінено в їх сукупності відповідно до закону та дійшов обґрунтованого висновку, що стороною обвинувачення не здобуто і не надано жодних переконливих доказів, які б підтвердили наявність попередньої змови та корисливого мотиву в засуджених на вчинення вбивства.