ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 378/631/22
провадження № 61-18190св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина Сергія Сергійовича, на постанову Київського апеляційного суду
від 11 жовтня 2023 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Музичко С. Г., Березовенко Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У листопаді 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями (далі - ТОВ) "Полковничий хутір" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про відшкодування збитків та упущеної вигоди.
Позов мотивований тим, що 29 грудня 2012 року було укладено договори оренди землі, строком на 10 років, між ТОВ "Полковничий хутір" та власниками земельних ділянок: ОСОБА_1 - земельної ділянки, площею 3,8554 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0020, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області; ОСОБА_2 - земельної ділянки, площею 3,5951 га, кадастровий номер 3224288000:02:006:0019, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області; ОСОБА_3 - земельної ділянки, площею 3,2501 га, кадастровий номер 3224288000:04:002:0006, що знаходиться на території Ясенівської сільської ради Ставищенського району Київської області. Договори оренди землі зареєстровані.
06 квітня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий № 3224288000:02:006:0019 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
06 квітня 2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:02:006:0020 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
01 вересня 2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою кадастровий №3224288000:04:002:0006 для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
Відповідно до відомостей, зазначених в Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, негайно після розірвання вищезазначених договорів емфітевзису були укладені нові договори між тими самими особами, а саме: щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0020, власником якої є ОСОБА_1, 23 червня 2021 року було зареєстровано право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_4 ; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:02:006:0019, власником якої є ОСОБА_2, 23 червня 2021 року було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_4 ; щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, власником якої є ОСОБА_3, 14 вересня 2021 року було зареєстровано нове право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке надано ОСОБА_6 . Такі права зареєстровані в державному реєстрі .
23 квітня 2019 року працівники товариства проводили польові роботи із внесення аміачно-селітрового міндобрива, а невідомі їм особи від імені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перешкоджали згаданим роботам.
18 листопада 2019 року з земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_1, які перебували у законному користуванні ТОВ "Полковничий хутір" та які були підготовлені, засіяні, оброблені силами й за їх рахунок, загальною площею 7,4505 га (кадастрові номери: 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019) ОСОБА_4 було протиправно зібрано врожай кукурудзи, що належав товариству.
У 2020 році ОСОБА_4 засіяв згадані вище земельні ділянки зерном кукурудзи.
06 квітня 2021 року було виявлено проведення польових робіт ОСОБА_4 та іншими особами на спірних земельних ділянках, загальною площею 7,4505 га.
Позивач зазначав, що він поніс витрати у 2018-2019 роках на підготовку ґрунту до посіву кукурудзи, безпосередньо її посіяв, на обробку майбутнього врожаю.
ОСОБА_4, порушуючи права товариства та переслідуючи протиправні особисті інтереси, за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зібрав належний товариству врожай кукурудзи.
Позивач зазначав, що у випадку відсутності протиправних дій вищевказаних осіб, що полягало в укладенні договорів емфітевзису, у перешкоджанні посівній кампанії, у перешкоджанні збору врожаю та у протиправному зборі належного їм врожаю кукурудзи ОСОБА_4, міг і повинен був отримати відповідні доходи як у 2019 році (збитки), так і протягом 2020-2021 років (упущена вигода).
Розміри завданих позивачу збитків у 2019 році та упущеної вигоди у 2020-2021 роках встановлені в межах проведеної судово-економічної експертизи від 23 вересня 2022 року, а саме: розмір збитків, які понесло товариство у 2019 році внаслідок неправомірних дій відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зі збирання належного позивачу врожаю на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019, загальною площею 7,4505 га, становить 316442,00 грн.; розмір упущеної вигоди товариства у результаті непроведення позивачем у 2020-2021 роках господарської діяльності з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи у 2020 році та соняшника у 2021 році) на земельних ділянках з кадастровими номерами 3224288000:02:006:0020 та 3224288000:02:006:0019, загальною площею 7,4505 га, становить 136 881,07 грн. (вирощування та збір врожаю проводив ОСОБА_4 ).
Позивач зазначав, що у 2021 році не зміг використовувати у своїй господарській діяльності також земельну ділянку з кадастровим номером 3224288000:04:002:0006, площею 3,2501 га, через перешкоджання засіванню цієї земельної ділянки з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Внаслідок цих дій ТОВ "Полковничий хутір" не змігло отримати у 2021 році доходи, на які розраховував (упущена вигода), у розмірі 121 010,90 грн.
Відповідачами взаємопов`язаними та спільними діями було завдано шкоду товариству, яка виникла в розрізі трьох земельних ділянок, у зв`язку з чим за збитками (упущеною вигодою), по кожній з земельних ділянок відповідачі мають нести солідарну відповідальність. Крім того, позивач зазначив, що з відповідачів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України підлягає стягненню інфляційні втрати та 3 проценти річних.
ТОВ "Полковничий хутір" з урахуванням уточнених позовних вимог просило суд:
- стягнути на їх користь солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 збитки у розмірі 163 748, 81 грн., упущену вигоду в розмірі 70 831,66 грн., інфляційні втрати - 71 921,77 грн. та 3 проценти річних - 14 710,48 грн.;
- стягнути на їх користь солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 збитки в розмірі 152 693,19 грн., упущену вигоду в розмірі 66 049,41 грн., інфляційні втрати - 67 065,92 грн. та 3 проценти річних - 13 717,29 грн.;
- стягнути на їх користь солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 упущену вигоду в розмірі 121 010,90 грн.
- вирішити питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області у складі судді Скороход Т. Н. від 17 липня 2023 року позов ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" задоволено частково.
Стягнуто солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" упущену вигоду в розмірі 121 010,90 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення на користь ТОВ "Полковничий хутір" солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_5 упущеної вигоди в розмірі 121 010,90 грн. є обґрунтованими та доведеними, а позовні вимоги про стягнення на користь ТОВ "Полковничий хутір" солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 збитків та упущеної вигоди позивачем не доведені належними доказами.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав обґрунтованого розрахунку ні комісії з визначення розміру збитків, ні завданих ТОВ "Полковничий хутір" ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 збитків та упущеної вигоди. Щодо вимог про стягнення на користь ТОВ "Полковничий хутір" солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 інфляційних втрат у розмірі 71 921,77 грн. та 3 процентів річних у розмірі 14 710,48 грн., а солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 інфляційних втрат у розмірі 67 065,92 грн. та 3 процентів річних у розмірі 13 717,29 грн., то районний суд вважав за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки ці вимоги є похідними від основних про стягнення збитків та упущеної вигоди.
Додатковим рішенням Ставищенського районного суду Київської області
від 22 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволено.
Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
Стягнуто із ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" на користь ОСОБА_4 витрати на правничу допомогу в розмірі 18 000,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5 463,85 грн.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5 463,85 грн.
Ухвалюючи додаткове судове рішення, районний суд виходив із обґрунтованості заяв відповідачів та доведеності понесених ними витрат на правничу допомогу.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня
2023 року в частині незадоволених позовних вимог ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_4 на корить ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" збитки у розмірі 163 748,81 грн, упущену вигоду у розмірі 70 831,66 грн, інфляційні втрати у розмірі 71 921,77 грн, 3 проценти річних
у розмірі 14 710,48 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" збитки у розмірі 152 693,19 грн, упущену вигоду у розмірі 66 049,41 грн, інфляційні втрати у розмірі 67 065,92 грн, 3 проценти річних у розмірі 13 717,29 грн.
Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня
2023 року в частині задоволених позовних вимог ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий хутір" залишено без змін.
Додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області
від 22 серпня 2023 року скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволення заяви представника відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвоката Кочина С. С., відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд не в повній мірі надав правильну правову оцінку наданим сторонами доказів, у тому числі висновку судово-економічної експертизи від 23 вересня 2022 року, в якому суд не мав повноважень усувати помилки експерта, так як це не рішення суду, слід було допитати експерта. Апеляційний суд усунув неведені розбіжності, допитавши експерта в судовому засіданні.
Апеляційний суд зазначив, що позивач довів неодержані ним доходи (упущену вигоду), які не є абстрактними, а є реальними і обґрунтованими і були б ним отримані, якщо б відповідачі не порушили їх прав, не вчинили неправомірних дій. Суд навів відповідні розрахунки й послався на релевантну практику Верховного Суду. Як наслідок, апеляційний суд задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідачів на підставі частини другої статті 625 ЦК України сум інфляційних втрат і 3 процентів річних.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2023 року представник ОСОБА_4 - адвокат Кочин С. С., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 11 жовтня
2023 року, у змісті якої просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 28 грудня 2023 року клопотання представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина С. С., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.
Поновлено представнику ОСОБА_4 - адвокату Кочину С. С., строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду від 11 жовтня
2023 року.
Касаційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина С. С., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк представник ОСОБА_4 - адвокат Кочин С. С., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28 грудня 2023 року,
а саме надав докази сплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина С. С., витребувано матеріали цивільної справи № 378/631/22 зі Ставищенського районного суду Київської області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу. У задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскарженої постанови апеляційного суду відмовлено.
У лютому 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина С. С., мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Зазначається, що апеляційний суд безпідставно надав оцінку висновку судово-економічної експертизи від 23 вересня 2022 року, в якому наявні суттєві розбіжності та неточності щодо упущеної вигоди, при цьому позивач не просив про проведення повторної чи додаткової відповідної експертизи.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Полковничий хутір" зазначає, що висновки апеляційного суду відповідають як вимогам матеріального права, так і дотримано вимоги процесуального права. Просить касаційну скаргу відхилити.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження судового рішення зазначено неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) Застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Апеляційним судом належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) Суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_4 - адвоката Кочина С. С., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Судом встановлено, що рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 378/1454/19, яке набрало законної сили після апеляційного перегляду, позов ТОВ "Полковничий хутір" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельними ділянками, визнання протиправними та скасування рішень реєстратора, скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно задоволено.
Указаним рішенням суду визнано недійсним договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою, загальною площею 3,8554 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0020) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Визнано недійсним договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою. загальною площею 3,5951 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:02:006:0019) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 06 квітня 2018 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Визнано недійсним договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою, загальною площею 3,2501 га, розташована на території Ясенівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, кадастровий номер: 3224288000:04:002:0006) для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 01 вересня 2018 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора КП "Перевага" від 27 червня 2018 року про відповідні права, а також скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відповідні право користування спірною земельною ділянкою.
Рішенням Ставищенського районного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 378/1454/19 встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
29 грудня 2012 року між ТОВ "Полковничий хутір" (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_1 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,8554 га, у тому числі ріллі 3,8554 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.
29 грудня 2012 року між ТОВ "Полковничий хутір" (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_2 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,5951 га, у тому числі ріллі 3,5951 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.
29 грудня 2012 року між ТОВ "Полковничий хутір" (орендар) та власником земельної ділянки ОСОБА_3 (орендодавець) терміном на 10 років укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 3,2501 га, у тому числі ріллі 3,2501 га, який в цей же день було зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області. Орендодавець передав в строкове платне користування земельну ділянку орендарю, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки.
06 квітня 2018 року між власником земельної ділянкикадастровий № 3224288000:02:006:0019 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
06 квітня 2018 року між власником земельної ділянкикадастровий № 3224288000:02:006:0020 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
01 вересня 2018 року між власником земельної ділянкикадастровий № 3224288000:04:002:0006 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису).
01 вересня 2021 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
22 червня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали договір про розірвання договору № 1 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.
22 червня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали договір про розірвання договору № 2 про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), що підтверджується копією вказаного договору та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.