ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 363/1629/22
провадження № 61-130 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: товариство з додатковою відповідальністю "Шахта" Білозерська", державне підприємство "Мирноградвугілля",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня 2023 року у складі судді
Рудюка О. Д. та постанову Київського апеляційного суду від 29 листопада
2023 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц.,
Фінагеєва В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства
з додатковою відповідальністю "Шахта" Білозерська" (далі - ТДВ "Шахта "Білозерська"), державного підприємства "Мирноградвугілля" (далі - ДП "Мирноградвугілля") про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він працював на шахті "Родинська" на посадах: підземного електрослюсаря 4 розряду з 14 березня 1996 року
по 12 серпня 1997 року; підземного машиніста гірничих виїмкових машин
5 розряду з 12 серпня 1997 року по 30 листопада 1997 року, а з 04 грудня 1997 року по 08 жовтня 1998 року він працював у державному відкритому акціонерному товаристві "Шахта "Білозерська" (далі - ДВАТ "Шахта "Білозерська") на посаді підземного машиніста гірничих виїмкових машин 5 розряду.
Згідно з медичним висновком Центральної лікарсько-експертної комісії
про наявність (відсутність) хронічного професійного характеру захворювання (отруєння) від 29 червня 2021 року № 22/699 (далі - висновок від 29 червня
2021 року № 22/699) йому встановлені захворювання професійного характеру,
а саме: хронічна радикулопатія S1 ліворуч в стадії затихаючого загострення
з помірними статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами, рецидивуючий перебіг; хронічний бронхіт II ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмофіброз, ЛНІ-ІІ ст. (першого-другого ступеню). Підставою для визначення професійної категорії захворювань стали дані клінічного обстеження, динаміка захворювань, їх розвиток у період робіт, інформація про умови праці, представлена в інформаційній довідці від 28 грудня 2020 року, за якою він підлягав дії несприятливих виробничих факторів (фізичне навантаження, вимушена робоча поза), параметри яких перевищували допустимі величини, дії пилу, концентрації якого перевищували гранично допустиму концентрацію, стаж у шкідливих умовах праці склав 14 років 11 місяців.
Відповідно до довідки Обласної профпатологічної медико-соціальної експертної комісії серії 12ААВ № 222958 йому безстроково встановлена третя група інвалідності з 27 вересня 2021 року, причиною якої є професійне захворювання.
Згідно з довідкою про результат визначення ступеня втрати професійної придатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги
серії 12 ААА № 106078 ступінь втрати його професійної працездатності первинно становить - 65 % (50 % радикулопатія, 15 % бронхіт), з 27 вересня 2021 року -безстроково.
Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03 серпня 2021 року професійне захворювання, наявне у нього, виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи на різних підприємствах вугільної промисловості України, а саме: шахта "Родинська", шахта "Білозерська",
шахта "Красноармійська-Західна № 1", товариство з обмеженою відповідальністю "Краснолиманське", державне підприємтсво "ВК "Краснолиманська", в умовах дії шкідливих факторів, параметри яких перевищували допустимі норми. Причина виникнення хронічного професійного захворювання: важкість праці: потужність зовнішньої роботи при фізичному динамічному навантаженні (з переважною участю м`язів рук та плечового поясу) - фактична величина 95,6 Вт,
при нормативному значенні 45 Вт; потужність зовнішньої роботи при фізичному динамічному навантаженні (за участі м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 87,3 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; пил, переважно фіброгенної дії, кремнію діоксид кристалічний при вмісті в пилу до 5 % - фактична величина
30,8 мг/м3, при нормативному значенні 10 мг/м3.
Позивач зазначив, що він змушений періодично проходити медикаментозне лікування та обстеження у лікарів, відчуває щоденний фізичний біль, моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, так як професійне захворювання обмежує його життєву активність і вимагає додаткових зусиль
для організації життя. Крім того, йому рекомендовано нагляд у терапевта
та невролога, носіння спеціального корсету, що завдає суттєвих незручностей,
а також вказав, що змушений відмовитися від заняття активними видами спорту, побутових навантажень, що викликає у нього відчуття пригніченості.
Він обмежений у спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб.
У зв`язку з отриманим професійним захворюванням з вини роботодавця йому завдано моральну шкоду.
Зазначав, що з квітня 2003 року ДВАТ "Шахта "Білозерська" реорганізовано
у відокремлений підрозділ "Шахта "Білозерська" державного підприємства "Добропіллявугілля", а ДП "Мирноградвугілля" та ТДВ "Шахта "Білозерська"
є правонаступниками шахти "Родинська" та ДВАТ "Шахта "Білозерська", тому саме вони повинні відшкодувати йому моральну шкоду, завдану внаслідок професійного захворювання.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд стягнути:
- з ТДВ "Шахта "Білозерська" на його користь моральну шкоду у розмірі 150 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів;
- з ДП "Мирноградвугілля" на його користь моральну шкоду у розмірі
100 000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів;
- вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня
2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не доведено,
що під час роботи у ТДВ "Шахта "Білозерська" були встановлені перевищення показників умов праці, як вони вплинули на нього, коли у нього з`явилися
та діагностували перші ознаки професійного захворювання, якими документами підтверджується порушення ТДВ "Шахта "Білозерська" діючого законодавства,
які призвели до його професійного захворювання.
Крім того, позивач перебував у трудових відносинах із ТДВ "Шахта "Білозерська"
з 04 грудня 1997 року по 08 жовтня 1998 року, тобто 10 місяців. При укладанні трудового договору він був придатний до роботи, протипоказань за станом здоров`я не мав. Із 20 вересня 1999 року по 04 грудня 2016 року, тобто більше
16 років, він працював на інших підприємствах, а не у відповідачів.
Районний суд надав оцінку поданим сторонами доказам і вказав, що позивачем
не надано належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди саме відповідачами, що вказує на відсутність підстав для задоволення його позовних вимог.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 29 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 липня 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що районний суд зробив вірні висновки по суті вирішення спору, так як із наданих позивачем доказів
не можливо з`ясувати, чи були встановлені перевищення показників умов праці
саме на ТДВ "Шахта "Білозерська", як вони на нього вплинули, коли у нього з`явилися та діагностували перші ознаки професійного захворювання та інші необхідні обставини. Позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок
між діями відповідачів та завданою йому моральною шкоду у зв`язку
з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання.
При цьому позивач перебував у трудових відносинах із ТДВ "Шахта "Білозерська" всього 10 місяців, при укладанні трудового договору був придатний до роботи, протипоказань за станом здоров`я не мав, а більше 16 років він працював на інших підприємствах.
Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23 березня 2023 року у справі № 363/2659/22 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до державного підприємства "Вугільної компанії" "Краснолиманська" (далі - ДП "ВК "Краснолиманська") про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання й стягнуто з ДП "ВК "Краснолиманська" на користь позивача, зокрема в рахунок відшкодування моральної шкоди 150 000,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду
від 05 вересня 2023 року у цій справі, яка набрала законної сили, вищевказане рішення районного суду змінено й зменшено суму, яка підлягала стягненню
з ДП "ВК" "Краснолиманська" на користь ОСОБА_1, з 150 000,00 грн
до 100 000,00 грн.
У зазначеній судовій справі судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій було встановлено факт того, що саме відповідач у цій справі -
ДП "ВК" "Краснолиманська", на якому позивач працював протягом значного проміжку часу, не дотримався вимог закону щодо забезпечення ОСОБА_1 належних умов праці, що призвело до виникнення у останнього професійного захворювання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до Верховного Суду
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції,
в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення та ухвали нове рішення про задоволення його позову.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах; судами не досліджено докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 3, 4 частини другої статті 389
ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 січня 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній малозначній справі, так як касаційна скарга містить посилання
на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389
ЦПК України, за наявності якого судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню. Витребувано із районного суду вищевказану цивільну справу. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих
до неї документів, роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу, надано строк для його подання.
У січні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій зробили помилкові висновки по суті вирішення спору, не надали оцінку поданим сторонам доказам. При цьому вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Зазначає, що факт відсутності у нього протипоказань за станом здоров`я
при укладанні трудового договору з ТДВ "Шахта "Білозерська" не свідчить
про відсутність вини товариства у завданні йому моральної шкоди внаслідок ушкодження здоров`я через професійне захворювання. Вказана обставина
не звільняє роботодавця від обов`язку створення належних умов праці.
Не спростовує вину ТДВ "Шахта "Білозерська" і факт його працевлаштування
на товаристві всього протягом 10 місяців. Професійне захворювання
не набувається раптово, воно є результатом тривалого шкідливого впливу обставин та факторів, пов`язаних з роботою.
Посилаючись на втрату професійної працездатності, підтверджену відповідною довідкою, та акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03 серпня 2021 року вважає, що ним доведено факт тривалого періоду роботи в умовах дії шкідливих факторів і, як наслідок, причинний зв`язок між діями відповідачів і завдоною йому моральною шкодою.
Професійне захворювання, отримане ним з вини роботодавця, обмежує його життєву активність і вимагає додаткових зусиль для організації життя, завдає суттєвих незручностей.
Крім того, судами не враховано преюдиційний факт, що він працював
зі шкідливими умовами праці не лише в ДП "ВК "Краснолиманська" (справа
№ 363/2659/22).
Посилається також на відповідну судову практику Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,
на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні
та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася
до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду
за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю,
що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.
Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника
або уповноважений ним орган.
Згідно з частинами першою та третьою статті 13 Закону України "Про охорону праці" роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,
а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників
у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність
за порушення зазначених вимог.
У статті 173 КЗпП України закріплено право працівника на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.
Частиною першою статті 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні