ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2024 року
м. Київ
справа № 521/2792/21
провадження № 61-6762св23
Верховний Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Інвестбанк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп",
треті особи: Державне підприємство "Прозорро.Продажі", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Прозорро.Продажі", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Інвестбанк" з ринку на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року під головуванням судді Мурзенка М. В. та постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року, складі колегії суддів Сегеди С. М., Громіка Р. Д., Драгомерецького М. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "Інвестбанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп", треті особи: Державне підприємство "Прозорро.Продажі", Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання недійсними результатів відкритих торгів, протоколу відкритих торгів, договору купівлі-продажу майнових прав,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просила суд:
- визнати недійсними результати відкритих торгів (аукціону) № UA-EA-2020-07-02-000005-b за лотом GL18N618742 в частині реалізації Публічним акціонерним товариством "Комерційним банком "Інвестбанк" (далі - ПАТ "КБ "Інвестбанк"), в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд, ФГВФО) майнових прав на нежитлові споруди АДРЕСА_1;
- визнати недійсним протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-07-02-000005-b від 24 липня 2020 року в частині реалізації майнових прав на зазначене майно;
- визнати недійсним договір № 3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності від 14 серпня 2020 року, укладений між ПАТ "КБ "Інвестбанк", в особі уповноваженої особи ФГВФО та Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Фінвест Груп" (далі -ТОВ "ФК "Фінвест Груп") за результатами відкритих торгів (аукціону), оформленого протоколом № UA-EA-2020-07-02-000005-b від 24 липня 2020 року.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 квітня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А. М., належать на праві власності нежитлові споруди АДРЕСА_1 . Право власності позивача зареєстровано у встановленому законом порядку, на момент проведення публічних торгів та укладення оспорюваного договору купівлі-продажу майнових прав у відповідача ПАТ "КБ "Інвестбанк" були відсутні будь-які права на об`єкт нерухомості, належний позивачу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 26 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив частково.
Визнав недійсним договір № 3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, укладений 14 серпня 2020 року між ПАТ "КБ "Інвестбанк" та ТОВ "ФК "Фінвест груп", предметом якого є відчуження майнових прав щодо нерухомого майна: нежитлових споруд АДРЕСА_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовив.
Вирішив питання розподілу судових витрат.
Одеський апеляційний суд апеляційну скаргу представника Фонду з питань безпосереднього виведення ПАТ "КБ "Інвестбанк" з ринку ОСОБА_2 залишив без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року залишив без змін.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що можуть свідчити про нікчемність укладеного між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Інвестбанк" договором купівлі-продажу від 28 квітня 2016 року, а тому ПАТ "КБ "Інвестбанк" не могло відчужувати належні позивачеві майнові права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року представник Фонду з питань безпосереднього виведення ПАТ "КБ "Інвестбанк" з ринку - адвокат Линник Я. В. подав касаційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2023 року в якій просить оскаржені судові рішення в частині задоволеної позовної вимоги скасувати, а у справі у цій частині ухвалити нове, яким у її задоволенні відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
У поданій касаційній скарзі представник заявника вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 15 листопада 2022 року у справі № 910/2705/20 та від 15 вересня
2022 року у справі № 910/12525/20.
Представник заявника зазначає, що оспорюваний правочин було укладено правомірно, адже проведеною перевірною було встановлено, що договір купівлі-продажу, який був укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Інвестбанк" містить ознаки нікчемності, оскільки майно було відчужене за оціночною вартістю в розмірі 5 837 375 грн, а на балансі банку станом на 28 квітня 2016 року воно обліковувалось за балансовою вартістю 6 760 045,27 грн.
Аргументом касаційної скарги також є те, що на думку представника заявника позивач обрав неефективний спосіб захисту, адже визнання недійсним спірного договору не призведе до захисту прав позивача.
Узагальнені доводи інших учасників справи
У поданих у жовтні 2023 року письмових поясненнях на касаційну скаргу представник АТ "Прозорро.Продажі" - адвокат Нагребельний А. В. вказував, що при розгляді касаційної скарги Фонду покладається на розсуд суду. Розгляд касаційної скарги просить проводити без участі представника АТ "Прозорро.Продажі".
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 05 липня 2023 року відкрив провадження та витребував справу № 521/2792/21 з Малиновського районного суду м. Одеси.
Справа № 521/2792/21 надійшла до Верховного Суду 09 серпня 2023 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 28 квітня
2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Таранською А. М. за № 2271, належать на праві власності нежитлові споруди АДРЕСА_1, що підтверджується копією вказаного договору
(а. с. 12, 13 том 1).
Право власності позивача зареєстроване у встановленому законом порядку, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10 лютого 2021 року (а. с. 121, 122 том 1).
Позивач провела повний розрахунок за придбане майно, що підтверджується копіями платіжних доручень № № 1, 2 від 28 квітня 2016 року (а. с. 14 том 1), меморіальним ордером № 492 від 28 квітня 2016 року (а. с. 15 том 1).
15 грудня 2016 року виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 2856 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Інвестбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", відповідно до якого було розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Інвестбанк" з ринку, шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць: з 16 грудня 2016 року по 15 січня 2017 року (включно) та призначено уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "КБ "Інвестбанк" ОСОБА_3 .
На підставі рішення Правління Національного банку України від 11 січня 2017 року "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк", виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 86 від 12 січня 2017 року про запровадження процедури ліквідації ПАТ "КБ "Інвестбанк" з 13 січня 2017 року
по 12 січня 2019 року включно та призначено Уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ "КБ "Інвестбанк" Красюка І. І.
Відсутність ознак нікчемного правочину щодо укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу встановлено рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 28 вересня 2020 року у справі № 521/15574/17 за позовом ПАТ "КБ "Інвестбанк" до ОСОБА_1, третя особа - ФГВФО, про застосування наслідків нікчемного правочину, та за зустрічним позовом
ОСОБА_1 до ПАТ "КБ "Інвестбанк", державного реєстратора Шинкаренка Ю. В. про визнання правочину дійсним, яке набрало законної сили 28 жовтня 2020 року
(а. с. 26-43 том 1).
За замовленням ПАТ "КБ "Інвестбанк" 24 липня 2020 року в системі "Прозорро.Продажі" було проведено відкриті електронні торги (аукціон) з продажу пулу активів, в тому числі майнові права на нежитлові споруди АДРЕСА_1 . Переможцем електронних торгів було визнано - ТОВ "ФК "Фінвест груп", що підтверджується витягом із електронної системи торгів (а. с. 44-46 том 1) та протоколом електронного аукціону (а. с. 59-61 том 1).
14 серпня 2020 року відповідачі уклали договір № 3 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, предметом якого є відчуження ПАТ "КБ "Інвестбанк" на користь ТОВ "ФК "Фінвест груп" майнових прав щодо вказаного нерухомого майна, перелік яких наведений в п. 1.1. вказаного договору, в т.ч. визнання права власності на вказане нерухоме майно, вчинення інших дій на захист права власності, інші майнові права, які пов`язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно: витребування майна з чужого незаконного володіння, оскарження в судовому порядку недійсності правочину, за яким продавець набув права власності на майно або припинено право власності на нього, набуття у власність нерухомого майна, пред`явлення позову про визнання права власності з подальшою реєстрацією права власності на майно (а. с. 86-90 том 1).
У п. 1.1. договору міститься посилання на рішення Малиновського районного суду
м. Одеси у справі № 521/15574/17, проте на момент укладення договору справа перебувала на стадії розгляду, рішення було ухвалене лише 28 вересня 2020 року, а заочне рішення у цій справі від 05 грудня 2017 року (а. с. 18-21 том 1) було скасовано ухвалою суду від 23 січня 2019 року (а. с. 22-25 том 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.