ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/2432/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.
за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.
та представників
позивача: Самодурова Н.В. (в режимі відеоконференції),
відповідача-1: Швець О.В.,
відповідача-2: не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023
та рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2023
у справі № 916/2432/21
за позовом Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів"
до:
1) Громадської організації "Одеські водно-моторні причали";
2) Міністерства юстиції України,
про визнання незаконним та скасування наказу, скасування рішень, визнання права власності,
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2021 року Громадська організація "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації "Одеські водно-моторні причали", Міністерства юстиції України про:
- визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.04.2021 № 1564/5 "Про задоволення скарги", яким задоволено скаргу Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" від 25.08.2020 № 60, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.08.2020 № 24354-33-20;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2021 № 57940934, прийнятого державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Бучинським Денисом Дмитровичем, яким скасовано право власності Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" на нежитлову будівлю шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110;
- визнання права власності за Громадською організацією "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" на нежитлову будівлю шкіперської, причалу № 195 "Ярмарочна", загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110 ;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.04.2021 № 57941547, прийнятого державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Бучинським Денисом Дмитровичем, та припинення права власності Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" на нежитлові будівлі адміністрації, загальною площею 104,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що на підставі спірного наказу Міністерства юстиції України прийнято рішення про державну реєстрації права власності Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" на нежитлове приміщення шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться на території причалу № 195 "Ярмарочна" за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110, в той час як будівля є власністю Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.08.2021 позовну заяву та додані до неї документи передано на розгляд Господарського суду міста Києва за правилами виключної підсудності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2023 (суддя Демидов В.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2023 (колегія суддів у складі: Буравльов В.І. - головуючий, Шапран В.В., Корсак В.А.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Судами обох інстанцій встановлено, що 01.08.1977 на підставі наказу Міністерства побутового обслуговування УРСР від 13.07.1977 № 181 та наказу Управління побутового обслуговування населення виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів 22.07.1977 № 235 було створено Одеську водно-моторну пристань.
У 1988 році Одеською водно-моторною пристанню було зведено за рахунок власних коштів нежитлове приміщення шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться на території причалу № 195 "Ярмарочна" за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110.
Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 18.06.1992 № 219 було відведено у тимчасове довгострокове користування Одеській водно-моторній пристані земельні ділянки, фактично займані причалами: № 137 "Маяк", № 133 "Зелений мис", № 122 "Отрада", № 121 "Сухой лиман", № 195 "Ярмарочна".
Рішенням Жовтневого райвиконкому від 20.05.1993 № 762 Одеську водно-моторну пристань було перереєстровано у Державне комунальне підприємство "Одеська водно-моторна пристань".
Рішенням загальних зборів засновників від 10.03.1995 створено Громадську організацію "Одеська водно-моторна пристань", яку у подальшому було перереєстровано у Громадську організацію "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".
Наказом директора Державного комунального підприємства "Одеська водно-моторна пристань" від 03.01.1996 № 1 основні засоби Державного комунального підприємства "Одеська водно-моторна пристань" були передані Громадській організації "Одеська водно-моторна пристань".
Громадська організація "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" є правонаступником Громадської організації "Одеська водно-моторна пристань", зареєстрованої виконавчим комітетом Одеської міської ради народних депутатів 11.04.1995, реєстраційний номер 36, код 23207519 та перереєстрованої управлінням юстиції в Одеській області 27.02.1988.
Громадська організація "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" складається з відокремлених структурних підрозділів - причалів № 114 "Бугово" (вул. Набережна,25, м. Чорноморськ, Одеської обл.), № 133 "Зелений Мис" (вул. Набережна, Дача Ковалеського, Одеської обл.), № 137 "Маяк" (вул. Шкіперська, м. Одеса), № 611 "Хаджибей-2" (Нерубайське, Біляївського р-ну Одеської обл.), № 195 "Ярмарочна" (вул. Чорноморського козацтва,110, м. Одеса).
Все майно та права, у тому числі й спірні будівлі, які належали або повинні були належати Державному комунальному підприємству "Одеська водно-моторна пристань", на теперішній час належать Громадській організації "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів". Вказані обставини встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 14.04.2010 у справі № 26/46-10-1166.
Позивач вказує, що зведене 1988 року нежитлове приміщення шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться на території причалу № 195 "Ярмарочна" за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110, є власністю Громадської організації "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів".
В подальшому, директором відокремленого підрозділу Громадської організації "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" причал №195 "Ярмарочна" Овчаренком Р.А. було зареєстровано Громадську організацію "Одеські водно-моторні причали" та вчинено дії, направлені з внесення відомостей щодо права власності на нежитлове приміщення шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, що знаходиться на території причалу № 195 "Ярмарочна" за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 110.
04.09.2019 державним реєстратором Дачненської сільської ради Біляївського району Одеської області Буран А.В. було зареєстровано право власності на нежитлові будівлі адміністрації, загальною площею 104,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 100, за Громадською організацією "Одеські водно-моторні причали", про що у Державному реєстрі прав державним реєстратором вчинений запис № 33122240.
В подальшому, рішенням державного реєстратора відділу державної реєстрації Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І. № 53621259 від 14.08.2020 скасовано запис про право власності/ внесений запис про скасування державної реєстрації за № 33122240 розділу Державного реєстру прав.
14.08.2020 Державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. було прийняте рішення № 53624675, яким зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - шкіперську загальною площею 75,2 кв.м, що розташована за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110, за Громадською організацією "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів", про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором Турецьким О.С. було вчинено запис № 377775483.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.04.2021 № 1564/5 задоволено скаргу Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" від 25.08.2020 № 60. Скасовано рішення від 14.08.2020 № 53621259 та № 53621425, прийняті державним реєстратором Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І., від 14.08.2020 та № 53624675, прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С. Анульовано доступ державному реєстратору Бахмутської районної державної адміністрації Донецької області Чинник Ю.І., державному реєстратору Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецькому О.С. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
29.04.2021 на виконання вказаного наказу державним реєстратором Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Бучинським Д.Д. було прийнято рішення від 29.04.2021 № 57940934, яким припинено право власності Громадської організації "Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" на нежитлову будівлю шкіперської за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110. Також прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57941547, на підставі якого державним реєстратором було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 41769777 за Громадською організацією "Одеські водно-моторні причали" на нежитлові будівлі адміністрації, загальною площею 104,7 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110.
Звертаючись до суду з позовом у даній справі позивач зазначав, що не погоджується з вказаним наказом Міністерства юстиції України від 29.04.2021 №1564/5 та прийнятими на підставі нього рішеннями державного реєстратора, вважав їх такими, що порушують право власності позивача. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що Міністерством юстиції України, на думку позивача, було безпідставно прийнято до розгляду скаргу Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" в частині оскарження рішення від 14.08.2020 № 53624675, яке прийняте державним реєстратором Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецьким О.С., оскільки вчинена ним реєстрація права власності за Громадською організацією "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" стосується іншого об`єкта нерухомості, а саме нежитлової будівлі шкіперської, загальною площею 75,2 кв.м, яка є відмінною від нежитлової будівлі адміністрації, загальною площею 104,7 кв.м, реєстрацію права власності на яку за Громадською організацією "Водно-моторне, спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів" було припинено державним реєстратором Чинник Ю.І., про що свідчать ідентифікаційні показники даних об`єктів нерухомості, а саме: тип та їх площа.
Відмовляючи у задоволенні позову місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що наказ Міністерства юстиції України від 29.04.2021 №1564/5 винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а позивач не довів перед судом відповідними засобами доказування наявності законних підстав для скасування наказу Міністерства юстиції України від 29.04.2021 №1564/5. Оскільки інші позовні вимоги є похідними від вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України, тому в задоволенні позову в цій частині вимог також відмовлено.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позов задовольнити.
Доводи скаржника зводяться до того, що розгляд Міністерством юстиції України скарги в частині, що стосувалася оскарження рішення державного реєстратора Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області Турецького О.С. від 14.08.2020 № 53624675, з урахуванням вищевикладених обставин виходило за межі компетенції Міністерства юстиції України та, як наслідок, призвело до позбавлення позивача права власності на належний йому об`єкт нерухомого майна. Приймаючи оскаржуваний наказ Міністерство юстиції України фактично вирішило спір про право, який виник між двома юридичними особами, що суперечить практиці Верховного Суду. Крім цього, скаржник вказує на помилковість висновків судів обох інстанцій, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у позивача відсутні будь-які засоби зв`язку, а також ці відомості не були зазначені в скарзі та не повідомлені заінтересованими особами, а відтак здійснити повідомлення позивача додатковим способом було неможливо.
Скаржником умотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме - судами було неправильно застосовано ст.ст. 316, 317, 319 та 321 ЦК України, ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не враховано правових висновків, зроблених Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 15.12.2021 у справі № 910/15946/20, від 14.06.2023 у справі № 910/5635/22, від 09.08.2023 у справі № 910/14060/21 щодо застосування даних норм права у подібних правовідносинах; п.п. 10-12 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, (в редакції чинній станом на день розгляду скарги ГО "ОВМП") та не враховано правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.02.2022 у справі № 640/843/21 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2023 у справі № 761/37884/19 щодо їх застосування у подібних правовідносинах; ст.ст. 9, 20, 38, 39 Правил адвокатської етики України та не враховано правових висновків, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 818/1718/17 щодо застосування даних норм права у подібних правовідносинах; ст.ст. 15, 16, 182, 317, 319, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 2, 24, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також з порушенням вимог ст.ст. 20, 173 ГПК України та без урахування правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 06.03.2023 у справі № 761/37884//19, від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17 щодо застосування даних норм права у подібних правовідносинах.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2024 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено останню до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.03.2024 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 08.03.2024.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 11.03.2024 від Міністерства юстиції України надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 07.03.2024, у якому відповідач зазначає, що наказ від 29.04.2021 №1564/5 є правомірним, прийнятий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України та просить оскаржені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 12.03.2024 від Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" надійшов відзив на касаційну скаргу, поданий 05.03.2024, у якому відповідач просить закрити касаційне провадження, посилаючись на те, що постанови Верховного Суду, визначені скаржником в якості підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, прийняті у неподібних правовідносинах.
У зв`язку із запланованою відпусткою судді Случа О.В. 22.03.2024 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/2432/21, за результатами якого для розгляду справи призначено колегію суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Краснов Є.В.
Також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.03.2024 від Громадської організації "Одеські водно-моторні причали" надійшли письмові пояснення на відзив на касаційну скаргу.
Крім цього, 26.03.2024 від Міністерства юстиції України надійшло клопотання про перенесення розгляду справи, мотивоване тим, що через великий обсяг справ, у яких беруть участь головні та провідні спеціалісти Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, останнє з об`єктивних причин не може забезпечити участь представника в судове засідання у справі № 916/2432/21. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки явка представника не визнавалася обов`язковою, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. До того ж Верховний Суд, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, і відповідач протягом строку з дати відкриття касаційного провадження та по дату судового засідання подав відзив на касаційну скаргу та не був позбавлений можливості надавати Суду інші пояснення стосовно заперечень на касаційну скаргу.
Переглянувши постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень визначено застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Суд враховує, що судовими рішеннями в подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є (1) предмети спору, (2) підстави позову, (3) зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце (4) однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц).
Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи ((див. постанови Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі № 925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 року у справі № 910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі № 243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі № 372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 22) і № 522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі № 706/1272/14-ц (пункт 22)).)
При цьому колегія суддів враховує позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження №14-16цс20), відповідно до якої у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Водночас колегія суддів зазначає, що слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Так, ст.ст. 316, 317 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття спірного наказу) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.