ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12277/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Рогач Л. І., Краснова Є. В.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 (колегія суддів: Андрієнко В. В. - головуючий, Шапран В. В., Буравльов С. І.) та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 (суддя Балац С. В.)
за позовом Корпорації "ТСМ ГРУП"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Корпорація "ТСМ ГРУП" (далі - Корпорація) звернулася із позовом до суду до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство) у якому, просила стягнути з відповідача 1 489 488, 64 грн інфляційних втрат та 218 007,75 грн трьох відсотків річних з 01.08.2021 по 31.01.2023.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання за договором, у зв`язку з чим були нараховані інфляційні втрати та три проценти річних.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача 216 419,35 грн трьох процентів річних та 1 489 321,20 грн інфляційних втрат, в іншій частині позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що відповідач порушив грошове зобов`язання за договором, тому вимоги позивача є частково обґрунтованими, оскільки здійснений ним розрахунок є арифметично невірним.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі заявник просить скасувати вищевказані судові рішення в частині задоволення позову щодо стягнення трьох процентів річних та в цій частині прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
3.2 На обґрунтування касаційної скарги скаржник посилався на те, що судові рішення в оскаржуваній частині прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правового висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (щодо зменшення 3% річних, нарахованих на підставі статті 625 Цивільного кодексу України).
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що 25.10.2018 сторонами зі справи укладено договір на виконання комплексу робіт № 17/18, відповідно до умов пункту 1.1 якого відповідач зобов`язується оплатити, а позивач виконати роботи з теми: "Технічне переоснащення комплексу інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту північної частини периметра Южно-Української АЕС". Розробка робочої документації.
4.2 При цьому встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2021 у справі № 910/12285/21 (далі - Рішення), яке набрало законної сили 17.02.2022, стягнуто з Підприємства на користь Корпорації 4 831 380,00 грн основного боргу, 245 203,08 грн три проценти річних (з 02.08.2019 по 26.07.2021), 568 976,15 грн інфляційних втрат (з 02.08.2019 по 30.06.2021), 84 683, 40 грн витрат по сплаті судового збору, яке тривалий час відповідач не виконував.
4.3 Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.4 Предметом касаційного оскарження є судові рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних.
4.5 Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
4.6 Встановивши, що Рішення фактично виконане 27.01.2023, що підтверджується довідкою від 19.05.2023 № 01-42180, суди дійшли висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних підлягає задоволенню частково, з урахуванням дати виконання Рішення, а саме з 01.08.2021 по 26.01.2023.
4.7 Обґрунтовуючи виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що суди ухвалили рішення в оскаржуваній частині без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.