ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
cправа № 920/89/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульський Г. М. - головуючий, Могил С. К., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 (колегія суддів: Коробенко Г. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Козир Т. П.) та рішення Господарського суду Сумської області від 15.06.2023 (суддя Заєць С. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер"
про стягнення грошових коштів,
за участю: відповідача Бонтлаб В.В. (адвокат)
ВСТАНОВИВ:
1 Короткий зміст позовних вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Франдеса Україна" (далі - ТОВ "Франдеса Україна") звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохім-Партнер" (далі - ТОВ "Агрохім-Партнер") про стягнення 2 178 821,77 грн заборгованості, з якої 1 445 421,35 грн - основний борг, 21 780,32 грн - пеня, 279 429,75 грн - штраф та 432 190,35 грн - доплата скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 04.11.2021 № ФУ11-22/СВВ-49 (далі - Договір поставки) щодо повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.
2 Короткий зміст судових рішень
2.1 Рішенням Господарського суду Сумської області від 15.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 1 445 421,35 грн, пеню в розмірі 10 890,16 грн, штраф у розмірі 139 714,87 грн та доплату скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті в сумі 432 190 грн; в решті позову відмовлено.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі в обумовлені договором строки. При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, частково задовольнив клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу (на 50 %).
3 Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1 У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вищевказані судові рішення в частині задоволених вимог та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
3.2 Скарга з посиланням на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального і порушенням норм процесуального права, без урахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду.
3.3 ТОВ "Агрохім-Партнер" вважає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах "щодо порядку та умов грошового виконання однією стороною договірних зобов`язань коли засновники та керівники іншої сторони договору були громадянами республіки білорусь, котра підтримує російську федерацію - державу, яка здійснює збройну агресію проти України".
3.4 Касаційна скарга також подана на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 8 частини 1 статті 310 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві Цимбалюка Мирона Дмитровича та ОСОБА_1 у якості третіх осіб, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору.
3.5 Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
4 Мотивувальна частина
4.1 Суди встановили, що між ТОВ "Франдеса Україна" (постачальник) та ТОВ "Агрохім-Партнер" (покупець) укладено Договір поставки, за умовами якого:
постачальник у порядку та на умовах, передбачених Договором, зобов`язався поставити засоби захисту рослин (далі - товар), а відповідач - прийняти товар та оплатити його вартість згідно зі специфікаціями та/або додатками до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.1);
сума Договору дорівнює сумарній вартості товару, що поставляється згідно видаткових накладних до цього договору (пункт 1.3);
моментом постачання і переходу права власності на товар, а також усі пов`язані з ним ризики, переходять від позивача до відповідача в момент приймання-передачі товару, про що свідчить факт підписання сторонами видаткової накладної на передачу товару (пункт 3.3);
платіж за поставлений товар здійснюється відповідачем безготівковим перерахуванням суми платежу на рахунок позивача згідно специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною цього Договору (пункти 5.1, 5.2);
у разі порушення строків і порядку виконання зобов`язання по оплаті (часткової оплати/передоплати) товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період нарахування пені, від простроченої суми за кожний день прострочення платежу (пункт 6.5);
у разі порушення строків і порядку виконання зобов`язання по оплаті (часткової оплати) товару більш ніж на 5 робочих днів відповідач зобов`язується додатково сплатити позивачу штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченої партії товару за кожне порушення, а також відшкодувати всі збитки, які позивач зазнав у зв`язку із несвоєчасною оплатою покупцем вартості товару за даним Договором (пункт 6.6).
4.2 Також суди встановили, що відповідно до пункту 2.1 специфікацій № 2, № 5, № 7 до Договору поставки ціна товару встановлена за домовленістю сторін в гривнях, також сторони визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті - долар США по курсу продажу долара США за гривню на міжбанківському валютному ринку на дату підписання специфікації за даними сайту: http://minfin.com.ua/currency/mb/, а в разі неможливості вільного використання ресурсу - в інший спосіб підтвердити курс продажу долару США до гривні на міжбанківському валютному ринку України. Оплата товару (виконання зобов`язання) передбачено у гривні згідно з пунктом 2.3 Специфікацій.
4.3 Згідно з пунктом 2.3 цих специфікацій до Договору поставки, зважаючи на те, що товар є імпортованим, сторони домовились у разі збільшення курсу долара США до моменту оплати товару (внесення чергового платежу) в порівнянні з курсом на момент підписання специфікації, сума, що підлягає оплаті за товар, визначається безпосередньо на момент оплати і збільшується пропорційно збільшенню зазначеного валютного курсу.
4.4 При цьому суди встановили, що матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на виконання умов Договору та згідно із специфікаціями.
4.5 Так, відповідно до специфікацій до Договору поставки та видаткових накладних загальна (сумарна) вартість поставленого позивачем відповідачу товару за Договором складає 6 208 061,40 грн.
4.6 Водночас відповідач частково погасив заборгованість за Договором поставки, а саме: 11.11.2021 на суму 1 242 952,13 грн; 30.11.2021 на суму 2 900 221,63 грн; 03.12.2021 на суму 18 750,96 грн; 21.01.2022 на суму 478 958,40 грн; 28.01.2022 на суму 85 214,05 грн; 31.01.2022 на суму 36 542,88 грн.
4.7 Станом на 08.12.2022 заборгованість за поставлений товар в загальному розмірі складає 1 445 421,35 грн, у тому числі ПДВ, а саме по специфікаціям: № 2 від 30.11.2021 на загальну суму 43 752,24 грн, у тому числі ПДВ; № 5 від 21.01.2022 на загальну суму 1 117 569,60 грн, у тому числі ПДВ; № 6 від 27.01.2022 на загальну суму 198 832,79 грн, у тому числі ПДВ; № 7 від 28.01.2022, на загальну суму 85 266,72 грн, в тому числі ПДВ.
4.8 За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
4.9 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.10 Причиною спору зі справи стало питання про наявність чи відсутність підстав для стягнення заборгованості за Договором поставки та зменшення пені і штрафу.
4.11 Задовольняючи позовні вимоги в частині основного боргу та доплати скоригованої загальної вартості поставленого товару у гривневому еквіваленті, суд першої інстанції виходив з доведеності факту поставки товару наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, тоді як відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати поставленого товару у повному обсязі в обумовлені Договором строки.
4.12 При цьому суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, частково задовольнивши клопотання відповідача про зменшення розміру пені та штрафу, зменшив їх на 50 %.
4.13 Відповідач підставу касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, обґрунтував тим, що суди при зменшенні пені та штрафу на 50 % (а не на 95 %, як просив відповідач) не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 903/545/17, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 01.08.2019 у справі № 922/2932/18, від 08.10.2019 у справі № 922/2930/18, від 08.10.2019 у справі № 923/142/19, від 09.10.2019 у справі № 904/4083/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та у постанові Верховного Суду України від 08.11.2010 у справі № 3-12г10, щодо застосування статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.14 Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки судом поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення.
4.15 Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
4.16 Верховний Суд вже неодноразово наголошував у своїх постановах, що реалізуючи свої повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання; ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін; дії/бездіяльність кредитора, тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 910/8396/20 та в інших постановах).
4.17 Аналіз висновків, зроблених в оскаржуваних судових рішеннях у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, оскільки зазначені висновки (щодо наявності підстав для зменшення розміру штрафних санкцій) не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами попередніх інстанцій у кожній справі, які формують зміст спірних правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.