ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 904/5514/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Ємця А.А.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енерготрейдинг" (далі - Товариство, відповідач, скаржник)
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 (головуючий - суддя Парусніков Ю.Б., судді Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.) у справі №904/5514/23
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" (далі - ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг", позивач)
до Товариства
про стягнення 64 636 133,94 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до Верховного Суду є відсутність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
1. Короткий зміст позовних вимог, судових рішень та узагальнені доводи клопотання про зупинення провадження у справі
1.1. ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" звернулося до суду з позовною заявою до Товариства про стягнення 64 636 133,94 грн основного боргу.
1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на постачання вугільної продукції від 06.01.2022 №06/01-1ЕТ.
1.3. Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, в якому просив суд зупинити провадження у справі №904/5514/23 до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 у справі №910/739/23.
1.4. Господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від 18.12.2023 у справі №904/5514/23, зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у справі.
1.5. Товариство подало апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі №904/5514/23.
1.6. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.01.2024 у справі №904/5514/23 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №904/5514/23.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги
2.1. Товариство просить Верховний Суд скасувати ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2024 у справі №904/5514/23 та ухвалити нове рішення, яким передати справу №904/5514/23 на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
3.1. У поданій касаційній скарзі (нова редакція) скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправомірно застосував пункт 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та відмовив відповідачу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі №904/5514/23, що узгоджується з абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України.
3.2. Також, Товариство з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що підставою для скасування рішення апеляційної інстанції є обставини, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку та зазначає, що в порушення принципу рівності та змагальності сторін, закріпленого в статті 129 Конституції України, в статті 13 ГПК України, стаття 255 ГПК України не містить приписів щодо права учасників господарського судочинства окремо від рішення суду першої інстанції оскаржити в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції про відмову в зупиненні провадження у справі, що на думку відповідача, вказане викликано тим, що законодавцем не до кінця виконаний правовий принцип "якості закону" при прийнятті статті 255 ГПК України та посилається на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №757/47946/19-ц (провадження №14-37цс23) та рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 05.04.2018 у справі "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC V. CROATIA).
3.3. Товариство також посилається й на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та вказує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 1 частини першої статті 261 та статті 255 ГПК України з точки зору дотримання судами правового принципу "якості закону", закріплених в рішеннях ЄСПЛ, які б були встановлені постановами Верховного Суду, а не його ухвалами.
4. Позиція іншого учасника справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
4.1. ТОВ "Укрдонінвест Трейдинг" у відзиві на касаційну скаргу заперечило проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
5.1. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, вказав, зокрема, таке:
- суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України);
- у даному випадку, суд не вбачає об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №910/739/23.
5.2. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 18.12.2023 Господарським судом Дніпропетровської області, зокрема, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства про зупинення провадження у справі №904/5514/23.
5.3. До Центрального апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства 28.12.2023 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі №904/5514/23.
5.4. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, вказав, зокрема, таке:
- в апеляційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2023 у даній справі та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду;
- оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 ГПК України, окремо від рішення суду не допускається;
- перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України та є вичерпним;
- системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні;
- у вказаному переліку відсутня ухвала про відмову в зупиненні провадження у справі, у зв`язку з чим, така ухвала не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції;
- разом з тим, згідно з частиною третьою статті 255 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду;
- зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки, сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.
6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
6.1. Ухвалою Верховного Суду від 01.03.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі №904/5514/23 за касаційною скаргою Товариства на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України, у порядку письмового провадження без повідомлення/виклику учасників справи.
6.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
6.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
7.1. Предметом касаційного оскарження є ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2023 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі №904/5514/23, яка належить до переліку судових рішень, на які учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки), мають право подати касаційну скаргу (пункт 3 частини першої статті 287 ГПК України).
7.2. Скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції неправомірно застосовано пункт 1 частини першої статті 261 ГПК України.
7.3. Також, Товариство зазначає, що законодавцем не до кінця виконаний правовий принцип "якості закону" при прийнятті статті 255 ГПК України та посилається на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №757/47946/19-ц (провадження №14-37цс23) та рішення Великої Палати ЄСПЛ від 05.04.2018 у справі "ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ" (ZUBAC V. CROATIA).
7.4. Верховний Суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
7.5. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 №11-рп/2007).
7.6. Відповідно до приписів пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з конституційних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
7.7. Згідно із частиною першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
7.8. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 1, 2, 8-11 частини третьої статті 2 ГПК України).
7.9. Відповідно до частини другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
7.10. Частиною першою статті 255 ГПК України передбачено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.