ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/23056/21
адміністративне провадження № К/990/1857/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Гімона М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № 640/23056/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2021 (суддя Іщук І.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022 (головуючий суддя Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.),
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі також - відповідач 1, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі також - відповідач 2), в якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у місті Києві щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 19 587 160,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 №Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівька" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078);
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" (Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 грн на банківський рахунок НОМЕР_1 в AT "Укрексімбанк".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило, що має право на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, однак, після звернення позивача із відповідною заявою до контролюючого органу, останній не вчинив належних дій щодо її повернення, що й стало підставою звернення до суду з цим позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2022, позов задоволено частково; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Юзівська" заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 587 160,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 24.01.2013 відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.01.2013 № 23-р "Про підписання Угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська" між державою Україна, компанію "Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В." та ТОВ "Надра Юзівська"" було укладено Угоду про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться в межах ділянки Юзівська (далі також - Угода від 24.01.2013).
У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.03.2017 по справі № 826/19366/16, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2017 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.07.2017, судами встановлено, що 08.09.2015, після виходу Компанії "Шелл Експлорейшн енд Продакшн Юкрейн Інвестментс (IV) Б.В. з Угоди про розподіл вуглеводнів через тривалий форс-мажор та істотну зміну обставин, ТОВ "Надра Юзівська" набуло 100% прав і обов`язків інвестора за Угодою про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах ділянки Юзівська.
17.08.2018 ТОВ "Надра Юзівська" надано свідоцтво за формою 4-УРП про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків.
Згідно з витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами від 01.06.2021, платник податків - Угода про розподіл продукції від 24.01.2013 № Б/Н - інвестор (оператор) ТОВ "Надра Юзівська" 38077614 (індивідуальний податковий номер 592740078), позитивне сальдо становить 19 587 160,00 грн, сума податку на додану вартість яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
16.06.2021 позивач звернувся до контролюючого органу із заявою здійснити бюджетне відшкодування в розмірі 19 587 160, 00 грн з відповідним переліком підтверджуючих документів, однак листом від 20.07.2021 за № 69181/6/26-15-04-07-14 відповідач-1 повідомив, що він не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. На даний час чинним законодавством не передбачено механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до Тимчасового реєстру.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача-1 щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість в розмірі 19 587 160,00 грн, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства протиправною, а також вказуючи, що належним способом захисту прав Товариства буде саме стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на його користь заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган та орган казначейства від виконання обов`язків щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість у передбачені законодавством строки, а відтак, позовні вимоги про стягнення на користь Товариства заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість є обґрунтованими.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про визнання протиправною бездіяльності контролюючого органу щодо неподання до органу Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Товариства, суди ствердили, що відповідач 1 не мав можливості внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки станом на момент звернення позивача із відповідною заявою Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працював.
Також слід зазначити, що у цій справі перед судом першої інстанції поставало питання дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідачами були подані клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском встановленого п.102.5 ст.102 ПК України строку (1095 днів) звернення до суду, оскільки право на повернення суми бюджетного відшкодування виникло у позивача ще у 2014 році.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.10.2021 в задоволенні вказаних клопотань було відмовлено з посиланням на те, що право на бюджетне відшкодування виникло у Товариства з 17.08.2018 (отримання свідоцтва про реєстрацію позивача як інвестора та як платника податків), а відтак, звернувшись до суду з позовом 13.08.2021, позивачем встановлений статтею 102 ПК України строк у 1095 днів не пропущено.
З рішеннями судів про часткове задоволення позовних вимог не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач 1 наголошує на неможливості відшкодування позивачеві заборгованості з податку на додану вартість у зв`язку з відсутністю законодавчого врегулювання дії Тимчасового реєстру, його структури, порядку ведення, механізму відшкодування та фінансового ресурсу забезпечення його діяльності.
Ухвалою від 06.02.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідач 2 надіслав до Верховного Суду письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу контролюючого органу задовольнити; рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Товариство правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористалося, що не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Разом з тим, суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
З огляду на доводи касаційної скарги, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються в частині задоволення позову, а відтак предметом касаційного перегляду є судові рішення у зазначеній частині. В іншій частині судові рішення не переглядаються.
Справа, що розглядається, стосується закріпленого розділом V "Податок на додану вартість" ПК України механізму адміністрування ПДВ, а саме його бюджетного відшкодування. Так, у цій справі незгода позивача обумовлена невиконанням державними органами обов`язку з виплати платнику податків бюджетного відшкодування ПДВ.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.
Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (набрав чинності з 1 січня 2016 року) та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" (набрав чинності з 1 січня 2017 року) внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.
Так, згідно з положеннями пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до підпунктів 200.7.1 та 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Згідно з положеннями пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.