ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 504/2099/18
провадження № 51-5499 км 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючої ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на вирок Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 02 травня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Березівки Березівського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
1. Вироком Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 травня 2021 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, а із застосуванням положень ч. 1 ст. 72 КК призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
2. Одеський апеляційний суд ухвалою від 02 травня 2023 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишив без зміни.
3. За обставин, детально викладених у вироку, 09 червня 2018 року близько 15 год. ОСОБА_6 за місцем тимчасового мешкання на території дачної ділянки по АДРЕСА_2, реалізуючи свій протиправний намір, діючи умисно, із корисливих мотивів та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно викрав залишений ОСОБА_7 мобільний телефон "Samsung Galaxy j5", вартістю 5000 грн, який належав дружині останнього - ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_6 з місця події зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на суму 5000 грн.
4. Таким чином, ОСОБА_6 вчинив дії спрямовані на таємне викрадення чужого майна.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
5. У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить рішення судів попередніх інстанцій змінити та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільнити ОСОБА_6 від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 185 КК у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
6. Обґрунтовуючи свої доводи прокурор зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою той факт, що з урахуванням переривання перебігу строку давності (08 лютого 2019 року) на час ухвалення рішення апеляційним судом (02 травня 2023 року) минуло 3 роки, а тому строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, передбачений ст. 49 КК закінчився.
7. Також прокурор просить виключити із судових рішень посилання на призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК.
Позиції учасників судового провадження
8. Прокурор повністю підтримала доводи касаційної скарги та просила судові рішення щодо ОСОБА_6 змінити.
Мотиви Суду
9.Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
10. Відповідно до положень ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
11. Доводи прокурора про неправильне застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню, є обґрунтованими.
12. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.
13. Згідно з ч. 3 ст. 49 КК перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.