ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 601/315/23
провадження № 51-6749км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
представника потерпілої ОСОБА_6,
потерпілої ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілої ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022211010000503, за обвинуваченням
ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Озерна Зборівського району Тернопільської області, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Вступ
ОСОБА_8 у період з 26 лютого по жовтень 2022 року, в умовах воєнного стану, перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_7, частинами викрав належні їй гроші всього на загальну суму 3000 доларів та 3500 євро, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на 22 жовтня 2022 року становило 210 971 грн.
Вироком районного суду ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Ухвалою апеляційного суду вирок районного суду залишено без зміни.
Представник потерпілої звернувся в суд касаційної інстанції зі скаргою, в якій поставив питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
За вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 08 червня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вирішено цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 та питання щодо процесуальних витрат.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року вирок районного суду залишено без змін.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
ОСОБА_8 визнано винним у тому, що він у період з 28 лютого по 26 жовтня 2022 року, перебуваючи в будинку ОСОБА_7, розташованому на АДРЕСА_2, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно - небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, умисно, таємно частинами здійснив крадіжку грошових коштів потерпілої ОСОБА_7 на загальну суму 3000 євро та 3500 доларів США, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют станом на 22 жовтня 2022 року становило 210 971 грн. Зазначеними діями спричинив потерпілій шкоду на вказану суму.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілої, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій засудженого, не погоджується із судовими рішеннями у зв`язку з неправильним застосуванням закон України про кримінальну відповідальність і невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Стверджує, що суди неправильно застосували закону України про кримінальну відповідальність, зокрема ст. 75 КК України, що призвело до м`якості покарання, призначеного ОСОБА_8 . При цьому посилається на те, що суди безпідставно визнали обставинами, які пом`якшують покарання: визнання засудженим вини та щире каяття у вчиненому, оскільки дій на виправлення своєї поведінки у виді відшкодування завданої шкоди в повному обсязі він не вчинив.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні потерпіла та представник потерпілої підтримали подану касаційну скаргу, прокурор частково підтримала подану скаргу.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження в касаційному суді
Відповідно до положень ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та правильність кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК України в касаційній скарзі не оспорюються, судовий розгляд було проведено в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Мотиви Суду
Щодо доводів представника потерпілої про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_8 покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого через м`якість.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Положеннями ст. 75 КК України передбачено, що в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, урахувавши тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Питання стосовно призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.