ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
Справа № 206/785/15-к
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/803/26/23
Провадження № 51 - 5165 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013040030000075 від 16 січня 2013 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 286 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою ОСОБА_6 на вирок Самарського районного суду
м. Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2020 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю
3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілої ОСОБА_7 18 515 гривень 82 копійки на відшкодування матеріальної шкоди та 200 000 гривень моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він
03 січня 2011 року приблизно о 19 годині 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки "Mitsubishi L300" з державним номерним знаком НОМЕР_1, рухався по вул. Іларіонівській з боку вул. Ладозької в напрямку вул. Буковинської в м. Дніпрі і у районі будинку № 25 порушив вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожніх обставин та їх зміни, не переконавшись в безпеці свого руху, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_8, який перетинав проїзну частину зліва направо по ходу руху автомобіля, не прийняв заходів до негайного зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода. У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_8 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть. Порушення ОСОБА_6 вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху знаходиться у причинному зв`язку з наслідками, що настали.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 червня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а зазначений вирок суду першої інстанції щодо
ОСОБА_6 за апеляційною скаргою прокурора змінено, на підставі ст. 49,
ст. 74 ч. 5 КК України ОСОБА_6 звільнено від покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
У решті вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо нього, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з недоведеністю його винуватості. Зазначає про незаконність і необґрунтованість вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо нього, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій застосовано закон, який не підлягав застосуванню. Указує на те, що судами нижчих інстанцій неправильно застосовано п. 12.3 Правил дорожнього руху, оскільки неправильно приведено зміст цього пункту, а саме щодо перешкоди для руху водія, яку він спроможний виявити, не заначено слово "об`єктивно", що призвело до неконкретності обвинувачення та порушення його прав. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено, коли він об`єктивно спроможний був виявити перешкоду для руху. Звертає увагу на те, що порушення інших пунктів Правил дорожнього руху, окрім п. 12.3, йому інкриміновано не було, а тому, на його думку, це свідчить про недоведеність його винуватості.
У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_10 просить залишити її без задоволення через необґрунтованість наведених в ній доводів.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу ОСОБА_6 не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу ОСОБА_6 необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на такі докази.
Сам ОСОБА_6 у суді не заперечував, що 03 січня 2011 року за його участю сталася дорожнього-транспортна пригода, в ході якої постраждала людина.
Потерпіла ОСОБА_7, свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надали суду показання про відомі їм обставини щодо дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вироку: - на дані, які містяться в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 січня 2011 року з план-схемою та фототаблицею до нього, в ході якого проведено огляд місця дорожньо-транспортної пригоди, здійснено необхідні виміри та фотографування, у тому числі були отримані параметри видимості пішоходу; - на дані, які містяться в акті обстеження місця дорожньо-транспортної пригоди від 03 січня 2011 року; - на дані, які містяться в довідці ДП "Придніпровська залізниця" ВСП "Дистанція електропостачання Нижньодніпровськ-Вузол" від 08 лютого 2011 року про наявність освітлення на місці дорожньо-транспортної пригоди; - на дані, які містяться в протоколі огляду та перевірки стану транспортного засобу від
03 січня 2011 року, щодо стану автомобіля марки "Mitsubishi L300" з державним номерним знаком НОМЕР_1 ; - на дані, які містяться в протоколах відтворення обстановки і обставин події з фототаблицями та план-схемами до них від