ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2024 року
м. Київ
справа № 697/2663/19
провадження № 61-9504св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,
треті особи за первісним позовом: ОСОБА_4, Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій В`ячеславович,
позивач за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_4 ,
відповідач за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3,
треті особи за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій В`ячеславович,
розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року у складі судді Льон О. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Василенко Л. І., Карпенко О. В.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій В`ячеславович, про визнання заповіту нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину;
за позовом третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_4 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи: Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина Сергій В`ячеславович, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина С. В., у якому просив:
-визнати нікчемним заповіт від 08 квітня 2013 року, серії ВТЕ № 210539, складений ОСОБА_5 на спеціальному бланку нотаріального документу, на якому виготовлено оригінал заповіту, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною С. В., за реєстраційним № 654;
-застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - заповіту від 08 квітня 2013 року, серії ВТЕ № 210539.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5,після смерті якого залишилося спадкове майно.
Він та його рідна сестра - ОСОБА_6 протягом останніх років життя батька опікувалися ним.
З метою оформлення спадщини після смерті батька він разом із сестрою, як спадкоємці першої черги за законом, звернулися до Канівської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини, у зв`язку з чим державний нотаріус завів спадкову справу, зареєстровану 29 червня 2016 року у реєстрі за № 59155770.
Згодом державний нотаріус повідомила, що до неї із заявою про прийняття спадщини також звернулася громадянка ОСОБА_2 в інтересах її малолітнього сина ОСОБА_3, надавши заповіт від 08 квітня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною С. В., оформлений на спеціальному бланку серії ВТЕ № 210539 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 654.
За змістом вказаного заповіту ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не є родичем померлого. Цей заповіт на прохання самого заповідача додатково записано нотаріусом за допомогою технічного засобу, про що міститься відповідний запис у тексті заповіту.
Позивач вказує, що із самого дитинства він мешкав разом із батьком до самої його смерті. Несподівана поява заповіту стала потрясінням для нього та викликала глибоке занепокоєння, оскільки за життя батько постійно наголошував на тому, що єдиними його спадкоємцями є рідні дочка та син.
Із 2010 року внаслідок тяжких життєвих потрясінь, викликаних втратою грошового вкладу у фінансовій установі, ОСОБА_5 схуднув і осунувся, почалися проблеми зі здоров?ям, погіршилася пам?ять.
Вважає, що у цей скрутний час його батько піддався впливу і обману з боку ОСОБА_2, у результаті чого ОСОБА_5 вчинив спірний правочин на користь дитини відповідача.
Крім того, оглянувши оригінал заповіту, який виконано на спеціальному бланку серії ВТЕ № 210539, він виявив наступне:
- на лицевій стороні вказаного бланку, на якому викладено текст заповіту, його верхня частина має пошкодження у вигляді розриву довжиною близько 40 мм;
- на лицевій стороні за текстом заповіту зверху (зліва) і до низу (направо) наявна біла хвиляста смуга шириною від 1,5 до 3 мм та довжиною близько 28 мм, в якій відсутні окремі друковані букви та їх частини, спотворено ідентифікаційні дані спадкодавця та спадкоємця;
- даною хвилястою смугою знебарвлено жовто-зелений колір бланку заповіту по всій його довжині (колір всередині смуги білий, а бланк має жовто-зелений відтінок);
- на лицевій стороні у міжрядкових відступах тексту заповіту міститься не чітке, виведене зображення гербової печатки нотаріуса з рукописним текстом.
- заповіт на прохання та зі слів заповідача записаний нотаріусом за допомогою технічного засобу.
Позивач вважає, що спірний заповіт від імені ОСОБА_5 складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, оскільки нотаріус не здійснював запис на прохання заповідача за допомогою технічного засобу.
У травні 2020 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, треті особи: Виконавчий комітет Канівської міської ради Черкаської області як орган опіки та піклування, приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина С. В., у якому просила визнати недійсним заповіт від 08 квітня 2013 року, серії ВТЕ № 210539, складений ОСОБА_5 на спеціальному бланку нотаріального документу.
Свої вимоги ОСОБА_4 мотивувала тим, що після смерті її батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, вона звернулася до Канівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
У подальшому вона дізналася про те, що із заявою про прийняття спадщини також звернулася громадянка ОСОБА_2 в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3, надавши нотаріально посвідчений заповіт від 08 квітня 2013 року, оформлений на спеціальному бланку серії НОМЕР_1 та зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 654.
За змістом вказаного заповіту, ОСОБА_5 заповів усе своє майно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який не є родичем померлого. Цей заповіт на прохання самого заповідача додатково записано нотаріусом за допомогою технічного засобу, про що міститься відповідний запис у тексті заповіту.
Вказує, що її батько вчинив спірний правочин на користь дитини відповідача, піддавшись впливу і обману з боку ОСОБА_2 . Крім того, нотаріус не міг записати заповіт на прохання заповідача за допомогою технічного засобу.
Також вважає, що складений від імені її батька заповіт скасований, так як на бланку, на якому він виготовлений, присутні відповідні відмітки, які визначено для скасованих заповітів.
Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2020 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у межах цієї справи позовну заяву ОСОБА_4 як третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року у задоволенні позовів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не довели обставин, на які вони посилалися як на підставу своїх вимог.
У цьому випадку оспорюваний заповіт підписаний особисто заповідачем, що підтверджено наявним у справі висновком почеркознавчої експертизи, цей правочин складений у письмовій формі із зазначенням місця і часу його складання та посвідчений приватним нотаріусом, який встановив особу заповідача, перевірив його дієздатність і з`ясував дійсну волю щодо розпорядження майном на випадок своєї смерті.
Дефект у вигляді хвилястої смуги, утвореної внаслідок залому у друкарському пристрої аркуша спеціального нотаріального бланку серії ВТЕ № 210539, не може слугувати підставою для визнання заповіту недійсним, оскільки не є тим порушенням, яке впливає на форму та посвідчення заповіту.
Крім того, у наявному у матеріалах справи другому примірнику оспорюваного заповіту відсутні дефекти і у сторін спору не виникало будь-яких сумнівів щодо його чинності.
Посилання сторони позивачів на те, що заповідач скасував оспорюваний заповіт суд вважав припущеннями, вказавши, що такі доводи не підтвердженні належними доказами.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року - без змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що висновки суду першої інстанції в частині вирішення позову ОСОБА_1 про визнання заповіту нікчемним та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів також вказала, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору не оскаржувалося, а тому в силу положень частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) апеляційний судом не переглядалося.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 14 березня 2023 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31 травня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким вимоги його позову задовольнити повністю.
На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2424цс16, у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17, від 13 березня 2023 року у справі № 398/1796/20 та у постановах Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі № 761/12692/17, від 21 грудня 2021 року у справі № 148/2112/19, від 08 лютого 2023 року у справі № 359/12165/14-ц.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 мотивовано тим, що оспорюваний заповіт від імені ОСОБА_5 складено з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.
Для виготовлення тексту заповіту приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Стеблина С. В. використав пошкоджений, а отже, недійсний, спеціальний бланк нотаріального документу серії ВТЕ № 210539.
За наявності вказаного дефекту не можна вважати, що виготовлений на спеціальному бланку заповіт є комплектним і має усі необхідні символи тексту для того, щоб можна було чітко і вільно розуміти його зміст.
Такі дії свідчать про порушення приватним нотаріусом визначених статтею 5 Закону України "Про нотаріат" обов`язків щодо порядку посвідчення документів, що слугує підставою для визнання спірного заповіту нікчемним, адже заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В. від 18 липня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Канівського міськрайонного суду Черкаської області.
28 липня 2023 року справа № 697/2663/19 надійшла до Верховного Суду.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду від 11 січня 2024 року у зв`язку з обранням судді ОСОБА_7 до Великої Палати Верховного Суду призначений повторний автоматизований розподіл цієї справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 січня 2024 року справу № 697/2663/19 передано судді-доповідачу Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 і ОСОБА_4 - ОСОБА_5, після смерті якого залишилося спадкове майно.
За життя, а саме 08 квітня 2013 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, заповів усе своє майно та майнові права, де б воно не було та з чого воно б не складалося, і взагалі все те, що належатиме йому на день смерті і на що за законом він буде мати право, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його заповіт посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною С. В.та зареєстрований у реєстрі за № 54.
У вказаному заповіті зазначено, що цей заповіт, на прохання заповідача та з його слів, записаний нотаріусом з допомогою технічного запису, прочитаний ним, заповідачем, вголос. Заповіт складено у двох примірниках, один із яких призначений для зберігання у справах приватного нотаріуса Стеблини С. В., а інший, викладений на спеціальному нотаріальному бланку, - для заповідача. Також у заповіті міститься рукописний напис заповідача про те, що він прочитав заповіт вголос та особисто підписав (том 1 а. с. 15-17).
Матеріалами спадкової справи № 297-2016, заведеної 29 червня 2016 року Канівською державною нотаріальною конторою, підтверджується, що після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, спадщину за заповітом прийняв ОСОБА_3, а за законом - ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (том 1 а. с. 146-204).
У висновку судової почеркознавчої експертизи від 29 березня 2018 року № 1/2872, складеному експертом Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Кононенком В. М., зазначено, що рукописні написи: "Заповіт мною прочитано вголос та особисто підписаний" у першому примірнику заповіту, який зберігається у приватного нотаріуса Стеблини С. В., виконані ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підписи від імені ОСОБА_5 у графах "Підпис" першого примірнику заповіту від 08 квітня 2013 року та його другого примірнику виконані самим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рукописні написи " ОСОБА_5" у графах "Підпис" першого примірнику заповіту від 08 квітня 2013 року та його другого примірника, виконані самим ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рукописні написи "Заповіт мною прочитано вголос та особисто підписаний" та " ОСОБА_5" у двох примірниках заповіту містять незначні ознаки порушення письма, що мають постійний характер, причиною яких може бути дія на письмо природних внутрішніх збиваючих факторів, які не пов`язані з навмисною зміною почерку (скоріш за все вікові зміни організму) (том 1 а. с. 223-232).
Згідно з висновком судово-технічної експертизи документів від 29 березня 2018 року № 1/2871, складеним експертом Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Кононенком В. М., будь-яких ознак, які б свідчили про внесення змін у бланк першого примірника заповіту від 08 квітня 2013 року, що знаходиться у Канівській державній нотаріальній конторі, у бланк двох примірників витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі та у другий примірник заповіту від 08 квітня 2013 року, який знаходиться у приватного нотаріуса Стеблини С. В. (враховуючи захисні елементи бланків), та в їх реквізити (друковані та рукописні написи, відтиски печаток, підписи) не виявлено (том 4 а. с. 137-139).
У висновку судового експерта Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Возного В. С. від 11 вересня 2018 року № 3422/18-21, складеному за результатами проведення додаткової судово-технічної експертизи, вказано, що:
- надати відповідь на питання щодо визначення абсолютного часу внесення (друкування) тексту на спеціальному нотаріальному бланку першого примірника заповіту серії ВТЕ № 210539 від 08 квітня 2013 року та на другому екземплярі заповіту від 08 квітня 2013 року не виявляється можливим;
- визначення абсолютного часу утворення смуги на лицевій стороні спеціального нотаріального бланку першого примірника заповіту серії ВТЕ № 210539 від 08 квітня 2013 року виходить за межі компетенції експерта, який проводив дослідження;
- на спеціальному нотаріальному бланку серії ВТЕ № 210539 першого примірника заповіту від 08 квітня 2013 року хвиляста смуга шириною від 1,5 до 3 мм та довжиною приблизно 28 см, у якій відсутні окремі друковані букви та їх частини (сторінка 4 висновку експерта від 29 березня 2018 року № 1/2871) утворена внаслідок залому аркуша бланку серії ВТЕ № 210539, що виник внаслідок нештатної ситуації у роботі друкарського пристрою, при "порожньому" прогоні (без синтезу тексту) аркуша через друкарський пристрій у період часу до виконання (синтезу) тексту заповіту від 08 квітня 2013 року на наданому на дослідження бланку серії ВТЕ № 210539;
- у межах смуги волокна паперу бланка серії ВТЕ № 210539 не перебували в безпосередньому контакті з поверхнею барабана друкарського пристрою, внаслідок чого синтезовані на барабані знаки тексту не перенеслися на поверхню документу (не вступили у контакт з волокнами паперу і відповідно не відобразилися);
- будь-яких ознак, які свідчили б про зумисне стороннє втручання у документ і внесення змін у бланк першого примірника заповіту від 08 квітня 2013 року та в його реквізити (друковані та рукописні записи, відтиск печатки, підписи), не виявлено;
- дзеркальний слабко видимий відтиск печатки на першій сторінці заповіту виконаний з якогось відтиску Гербової печатки ОСОБА_9 . приватного нотаріуса Канівського міського нотаріального округу, що мав у знаках надлишкову кількість барвної речовини у проміжок часу до висихання та просочення у папір барвника і був виконаний на якомусь іншому документі, при контакті цих документів, внаслідок чого надлишки барвника з відтиску печатки на іншому документі у дзеркальному вигляді перекопіювалися на наданий на дослідження заповіт від 08 квітня 2013 року (том 4 а. с. 131-134).
Згідно з висновком додаткової судово-технічної експертизи документів від 16 серпня 2021 року № 10790, складеним експертом Національного наукового центру "Інститут судових експертиз Ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса" Семко М. Ю., на лицьовій стороні наданого для дослідження спеціального нотаріального бланку серії ВТЕ № 210539 заповіту від 08 квітня 2013 року є хвиляста смуга шириною від 1,5 до 3 мм та довжиною приблизно 28 см, яка утворилася внаслідок залому аркуша паперу бланка документа під час його руху у паперопровідній системі. У наданому на дослідженні заповіті від 08 квітня 2013 року від імені ОСОБА_5 у друкований та рукописний текст зміни (підчистка, дописка, травлення) у первинний зміст тексту не вносилися. Встановити зміст фрагмента відтиску печатки на лицьовій стороні наданого для дослідження заповіту серії ВТЕ № 210539 не вдається можливим, з причин, що наведені у дослідницькій частині висновку. Частина питання щодо встановлення, кому належить печатка, не вирішувалася, оскільки не відноситься до компетенції експерта (том 3 а. с. 5-10).
Під час розгляду справи у суді першої інстанції були допитані судові експертиОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які повністю підтримали складені ними висновки судових експертиз.
У другому примірнику спірного заповіту, який зберігався у справах приватного нотаріуса Стеблини С. В., відсутні будь-які дефекти (том 1 а. с. 160).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пункту 1 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
За змістом касаційної скарги рішення судів попередніх інстанцій у частині відмови в задоволенні позову третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору не оскаржуються, а тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не переглядаються.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.