ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2024 року
м. Київ
справа № 278/4152/21
провадження № 61-14933св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Глибочицька сільська рада Житомирського району Житомирської області, про скасування рішення органу виконавчої влади, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, зобов`язання вчинити дії
за касаційними скаргами представника ОСОБА_2 - адвоката Литвина Ігоря Олександровича та представника ОСОБА_3 - адвоката Макаренка Івана Яковича на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року у складі судді Василенка Р. О. та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Микитюк О. Ю., Григорусь Н. Й., Борисюка Р. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру) від 26 травня 2021 року № 6-2994/14-21/СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського (Коростишівського) району, за межами населених пунктів Глибочицької (Студеницької) сільської ради, кадастровий номер 1822587300:08:000:0258; визнати недійсним договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки від 09 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 та зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку у власність держави.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що рішенням Глибочицької сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - Глибочицька сільська рада) від 05 вересня 2019 року їй як учаснику бойових дій надано погодження на надання дозволу нарозроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, яка розташована на території Коростишівського району, за межами населених пунктів Глибочицької сільської ради, для ведення особистого селянського господарства. В подальшому вона розробила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та отримала висновок державної експертизи землевпорядної документації від 18 грудня 2020 року № 741-20. Станом на 30 грудня 2020 року земельна ділянка, яка до цього перебувала у державній власності, була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Разом з цим рішенням Глибочицької сільської ради від 05 липня 2021 року залишено без задоволення її заяву про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258 у зв`язку з тим, що, за інформацією з публічної кадастрової карти України, право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за іншими особами.
18 березня 2021 року ГУ Держеокадастру надало ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а 26 травня 2021 року затвердило проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258 у її власність.
У подальшому ОСОБА_2 відчужила земельну ділянку ОСОБА_3, за якою на час пред`явлення позову і зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку. Вважає оспорюваний наказ ГУ Держеокадастру незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки перешкоджає в реалізації її права на отримання у власність земельної ділянки. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Коростишівський районний суд Житомирської області рішенням від 05 квітня 2023 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував наказ ГУ Держгеокадастру від 26 травня 2021 року № 6-2994/14-21/СГ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства на території Житомирського (Коростишівського) району, за межами населених пунктів Глибочицької (Студеницької) сільської ради, кадастровий номер 1822587300:08:000:0258. Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 1822573000:08:000:0258, яка розміщена на території Житомирського (Коростишівського) району, за межами населених пунктів Глибочицької (Студеницької) сільської ради, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. 09 червня 2021 року, реєстровий номер 5551. Скасував рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В. Я. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 09 червня 2021 року за індексним номером 58652442, яким за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 1822573000:08:000:0258 на території Житомирського (Коростишівського) району, за межами населених пунктів Глибочицької (Студеницької) сільської ради. В частині заявлених позовних вимог про повернення земельної ділянки у власність держави відмовив. Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки спірна земельна ділянка була сформована на підставі проекту землеустрою, виготовленого на замовлення ОСОБА_1 . Доказів на підтвердження того, що на ім`я ОСОБА_2 виготовлявся проект землеустрою і що такий проект було подано на затвердження ГУ Держгеокадастру, відповідачі не надали. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що оспорюваним наказом порушено права ОСОБА_1 на безоплатне отримання земельної ділянки, і скасував цей наказ. Набута ОСОБА_2 на підставі наказу земельна ділянка в подальшому була відчужена, тому суд дійшов висновку, що відновлення порушеного права позивачки можливе саме шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09 серпня 2021 року і скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 . Водночас суд відмовив у задоволенні вимог про повернення земельної ділянки у власність держави за безпідставністю, оскільки вказана вимога в розумінні статті 388 ЦК України є витребуванням майна із чужого незаконного володіння, який може бути пред`явлено до добросовісного набувача неволодіючим власником, яким позивачка не є.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Житомирський апеляційний суд постановою від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційних скарг та їх узагальнені аргументи
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_3 - адвокат Макаренко І. Я. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує те, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5736/16, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16, від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16 та постановах Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 607/19806/18, від 27 березня 2018 року у справі № 463/3375/15-а;
та зазначила про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11 листопада 2020 року у справі № 472/1282/17, від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19, від 09 червня 2021 року у справі № 128/1329/18, від 10 січня 2023 року у справі № 607/19806/18, застосованих апеляційним судом, щодо першочергового права на отримання земельної ділянки державної чи комунальної власності у особи, за заявою якої на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність була сформована земельна ділянка.
Касаційна скарга мотивована неврахування судами того, що ОСОБА_1 спочатку зволікала з розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, а після його розроблення протягом семи місяців взагалі не подавала його на затвердження. За таких обставин саме позивачка допустила бездіяльність шляхом зволікання з реалізацією свого права на отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, і цілком закономірним є те, що земельна ділянка була передана іншій особі. Суди помилково посилалися на відсутність у ГУ Держгеокадастру проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2, а також не навели достатніх правових обґрунтувань в частині задоволення вимог позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 .
У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Литвин І. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 05 квітня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень вказує необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 травня 2021 року у справі № 450/2477/19, від 01 липня 2022 року у справі № 700/309/20, від 10 січня 2023 року у справі № 607/19806/18,застосованих апеляційним судом, щодо першочергового права на отримання земельної ділянки державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі особи, на підставі проекту землеустрою якої сформовано відповідну ділянку.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки діям позивачки як особи, що виявила намір отримати безоплатно земельну ділянку комунальної власності у власність. Суди не врахували, що позивачка проявила нерозумну і недобросовісну поведінку при реалізації права на безоплатне передання спірної земельної ділянки у її власність, зволікала із поданням на затвердження проекту землеустрою до відповідного органу влади, що призвело до того, що в період її бездіяльності інша особа скористалася своїм законним правом на безоплатне одержання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації та реалізувала його в передбаченому законом порядку.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_3 - адвоката Макаренка І. Я. та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Литвина І. О.
29 листопада 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Глибочицької сільської ради від 05 серпня 2019 року № 52 ОСОБА_1 надано погодження на надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Глибочицької сільської ради за межами села Студениця Житомирського району Житомирської області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 04 лютого 2020 року № 6-1119/14-20-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Коростишівського району, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
За замовленням ОСОБА_1 фізична особа - підприємець ОСОБА_4 розробив проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га із земель державної власності на території Студеницької сільської ради Коростишівського району Житомирської області.
18 грудня 2020 року ГУ Держгеокадастру склало висновок № 741-20 державної експертизи землевпорядної документації.
З витягу з Державного земельного кадастру від 30 грудня 2020 року № НВ-1814641152020 про земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258, для ведення особистого селянського господарства, відомо, що державна реєстрація цієї земельної ділянки здійснена на підставі проекту землеустрою від 19 жовтня 2020 року, розробленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 .
Наказом ГУ Держгеокадастру від 18 березня 2021 року № 6-1119/14-21-СГ ОСОБА_2 було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої на території Житомирського (Коростишівського) району, за межами населених пунктів Глибочицької (Студеницької) сільської ради, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Наказом ГУ Держгеокадастру від 26 травня 2021 року № 6-2994/14-21-СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_2 та надано у її власність земельну ділянку з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258.
Рішенням Глибочицької сільської ради від 05 липня 2021 року № 57 залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про затвердження розробленого фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2,00 га, з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258, для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з тим, що на цю земельну ділянку зареєстровано право власності інших осіб.
На підставі договору купівлі-продажу від 09 червня 2021 року ОСОБА_2 продала ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером № 1822573000:08:000:0258.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна власником земельної ділянки з кадастровим номером 1822587300:08:000:0258 є ОСОБА_3 .
Згідно з листом начальника відділу № 1 Управління надання адміністративних послуг від 05 вересня 2022 року № 557/459-22 проєкт землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки до Державного земельного фонду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.