ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 640/38995/21
касаційне провадження № К/990/8249/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві
на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року (головуючий суддя - Бояринцева М.А.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мельничук В.П.; судді - Лічевецький І.О., Оксененко О.М.)
у справі № 640/38995/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтаюр"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтаюр" (далі - ТОВ "Алтаюр"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 березня 2021 року № 00181950704 та від 09 березня 2021 року № 00182010704.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 05 вересня 2022 року позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08 грудня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
ГУ ДПС у м. Києві звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 вересня 2022 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.
Верховний Суд ухвалою від 26 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві.
26 червня 2023 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами з`ясовано, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Алтаюр" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року, за результатами якої складено акт від 16 лютого 2021 року № 12695/26-15-07-04-02/37210479.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарно-матеріальних цінностей (комп`ютерного обладнання та приладдя) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес Інтерпрайм" з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених господарських операцій.
Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС у м. Києві посилалося на: ненадання для здійснення контрольного заходу транспортної документації; відсутність у контрагента платника в достатній кількості трудових ресурсів, основних та виробничих засобів, необхідних для виконання спірних поставок; непідтвердження придбання товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу постачання.
На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 09 березня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00181950704, згідно з яким відмовлено в отриманні бюджетного відшкодування за листопад 2020 року та врахуванні такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника в банку в розмірі 2010915,00 грн; № 00182010704, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за листопад 2020 року на 2226523,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
За правилами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.