ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 160/8290/23
адміністративне провадження № К/990/38279/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року (головуючий суддя - Семененко Я.В., судді: Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.)
у справі №160/8290/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1, Військової частини НОМЕР_2
про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії
I. ПРОЦЕДУРА
1. У квітні 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення остаточного розрахунку до 28 лютого 2017 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати з 29 січня 2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не проведення остаточного розрахунку до 02 лютого 2022 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 26 вересня 20016 року по 28 лютого 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити належне грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб", з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб", з врахуванням раніше виплачених сум;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року та грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року по день фактично виплачених сум такої заборгованості.
2. Також просив поновити строк звернення до суду.
3. У обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що у період з 26 вересня 2016 року по 02 лютого 2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2, проте індексація грошового забезпечення була проведена не в повному обсязі, навіть незважаючи на письмові звернення з цього приводу. У період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року він має право на проведення індексації грошових доходів, виходячи з базового місяця січень 2008 року, а з 01 березня 2018 року - з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
Також вважає дії військової частини НОМЕР_2 щодо обчислення та виплати у заниженому розмірі з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у 2020-2022 роках протиправними.
У зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення та належного грошового забезпечення у нього виникло право на компенсацію втрати частини грошових доходів.
4. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 28 лютого 2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо нарахування та виплати позивачу з 29 січня 2020 року грошового забезпечення, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 02 лютого 2022 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року (щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення), з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року та Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року на відповідний тарифний коефіцієнт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за невчасно виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2017 року та грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року по день фактично виплачених сум такої заборгованості.
5. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо:
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 28 лютого 2017 року;
визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_2 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку до 02 лютого 2022 року;
зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належне грошове забезпечення з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року;
зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу для оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та 2021 роки, з урахуванням розрахункової величин - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2021 року - скасовано та в цій частині заявлених вимог прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
6. Позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права в частині відмови у задоволенні позову, просить скасувати судове рішення в цій частині та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
7. Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України, з 26 вересня 2016 року по 02 лютого 2022 року у військовій частині НОМЕР_2 .
9. У період з 26 вересня 2016 року по 31 березня 2017 року позивач перебував на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1, а з 01 квітня 2017 року по 02 лютого 2022 року - у військовій частині НОМЕР_2 та відповідно отримував грошове забезпечення.
10. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02 лютого 2022 року №24 позивача з 02 лютого 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.
11. 01 березня 2023 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 31 березня 2017 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року, на що відповіді не отримав.
12. Також 01 березня 2023 року звернувся до військової частини НОМЕР_2 із заявою щодо виплати невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01 квітня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року, зробити перерахунок належного грошового забезпечення з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року та її виплату. На це звернення 14 квітня 2023 року надано відповідь про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації, а також грошового забезпечення за попередні роки.
13. Не погодившись із такою бездіяльністю відповідачів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
ІII. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначав про те, що невиплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 26 вересня 2016 року по 28 лютого 2018 року свідчить про порушення відповідачами вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а тому визнав протиправною бездіяльність відповідача за вказаний період.
15. Оскільки відповідачами не заперечувалося проведення обчислення індексації грошового забезпечення без урахуванням місяця, наступного за місяцем підвищення тарифно ставки (окладу) військовослужбовця (базового місяця січень 2008 року), то позовні вимоги в цій частині також визнані обґрунтованими. Базовий місяць для індексації визначається нормативно і відповідач не наділений повноваженнями діяти на свій розсуд, обираючи інакший місяць базовим.
16. У зв`язку з відновленням з 29 січня 2020 року дії пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького кладу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704) у редакції, яка для визначення розміру посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу застосовувала показник розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, суд визнав позовні вимоги з 29 січня 2020 року по 02 лютого 2022 року обґрунтованими. Відповідно, дії військової частини щодо розрахунку грошового забезпечення позивача, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року - неправомірними.
17. Індексація є складовою грошового забезпечення/заробітної плати та у разі несвоєчасної її виплати проводиться їх компенсація. Право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
18. З огляду на те, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати і у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому індексації, в межах строків, визначених частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України.
19. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, та ухвалюючи в цій частині нове рішення про відмову, вказував на те, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" визначав лише розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не містив застережень щодо застосування такої розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення. У той же час статті 7 Законів України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та "Про Державний бюджет України на 2022 рік" містять застереження щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, який з 1 січня визначений у розмірі 2 102 грн.
20. Починаючи з 01 січня 2021 року розрахункова величина, що застосовується для визначення посадових окладів осіб, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, є незмінною.
21. Таким чином, суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для перерахунку грошового забезпечення позивачу виходячи з розрахункової величини - прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01 січня 2021 року та 01 січня 2022 року.
22. Також визнав правильним висновок суду першої інстанції про покладання обов`язку здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення як на Військову частину НОМЕР_1, так і на Військову частину НОМЕР_2, залежно від періоду виплати.
23. У той же час не погодився з висновком про визнання протиправною бездіяльності, з огляду на те, що сам факт неправильного нарахування індексації та грошового забезпечення не може бути підставою для висновку про бездіяльність відповідачів в питаннях остаточного розрахунку, оскільки такі суми позивачу нараховані не були, з огляду на позицію відповідача, а отже не могли бути і виплачені позивачу.
24. З рештою висновків суду першої інстанції про задоволення частини позовних вимог суд апеляційної інстанції погодився.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
25. Позивач у обґрунтування касаційної скарги вказував на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні частини позовних вимог є необґрунтованим та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
26. Суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 420/6572/22 та від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21.