ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 120/9169/22
провадження № К/990/19065/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.12.2022 (суддя - Чернюк А.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Є.В. Чаку., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.)
у справі №120/9169/22
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, Територіальний центр), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100;
- зобов`язати відповідача виготовити оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100 з урахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад - з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020, 01.01.2021 та з 01.01.2022 - 69366,00 грн; оклад за військове звання підполковник юстиції - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35%; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність-15%, надбавка за виконання особливо важливої роботи- 50%, щомісячної премії - 26% та надбавки за кваліфікаційний клас судді) за 24 місяці.
2. Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2022, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023, позов задовольнив, визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100, зобов`язав відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління ДСА України в Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100 з врахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020, 01.01.2021 та з 01.01.2022 - 69366,00 грн; оклад за військове звання підполковник юстиції - 1410,00 грн, процентна надбавка за вислугу років 35%; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення (надбавка за таємність - 15%, надбавка за виконання особливо важливої роботи - 50%, щомісячної премії - 26% та надбавки за кваліфікаційний клас судді) за 24 місяці.
3. Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами попередніх інстанцій встановлено, позивач з січня 2003 року по 11.02.2009 проходив службу в Збройних силах України на посаді судді, а з 16.05.2006 на посаді заступника голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону у військовому званні підполковник юстиції та у подальшому, наказом заступника Міністра оборони України від 09.02.2009 №16 його звільнено з військової служби в запас за станом здоров`я.
6. 11.02.2009 наказом голови військового місцевого суду Хмельницького гарнізону №10-к позивача було виключено із списків особового складу суду та направлено на облік до Хмельницького міського військкомату, а з 27.01.2011 прийнято на облік відповідачем.
7. З лютого 2009 року позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ) та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що складалася з наступних видів грошового забезпечення: оклад за посадою заступника голови військового місцевого суду, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
8. У грудні 2008 року Указом Президента України позивача переведено на посаду судді Ленінського районного суду міста Вінниці, у лютому 2011 року переведено на посаду судді Вінницького апеляційного адміністративного суду, а у вересні 2018 року переведено на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду.
9. 30.11.2012 Вінницький міський суд Вінницької області задовольнив позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 і зобов`язав відповідача підготувати і подати до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області довідку про розмір грошового забезпечення позивача враховуючи розмір посадового окладу встановлений Законом України "Про судоустрій і статус суддів" для перерахунку пенсії.
10. 10.07.2013 Вінницький міський суд Вінницької області своєю ухвалою роз`яснив, що на виконання вищезазначеного судового рішення необхідно надавати довідку про розмір грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії враховуючи зміну розміру посадового окладу встановленого Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
11. 03.10.2022 ТУ ДСА України у Вінницькій області, на звернення позивача, виготовило довідку №04-28/2100 у якій зазначено, що посадовий оклад заступника голови місцевого суду згідно штатних розписів становить: з 01.01.2018 - 17620,00 грн, з 01.01.2019 - 28815,00 грн, з 01.01.2020 по 01.01.2022 - 69366,00 грн.
12. У жовтні 2022 року позивач звернувся до відповідача з вимогою надати інформацію, вказану у довідці від 03.10.2022 №04-28/2100 до Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області, як підставу для зміни грошового забезпечення з метою подальшого перерахунку призначеної пенсії.
13. Листом від 18.10.2022 №952/9/3881 відповідач повідомив позивача, що підстав для складання нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії немає.
14. На думку позивача бездіяльність відповідача щодо не виготовлення та не направлення на адресу пенсійного органу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом є протиправною, що стало підставою його звернення до суду.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Задовольняючи позовні вимоги, суди керувалися тим, що відповідач при оформленні довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії останнього зобов`язаний був врахувати розмір посадового окладу судді місцевого суду, визначений у зазначеній вище довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області, однак протиправно не склав і не скерував до Головного управління Пенсійного фонду України довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з урахуванням складових наведених у довідці ТУ ДСА України у Вінницькій області.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 3 частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди вирішили спір без урахування висновків, сформульованих у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №700/668/16-а щодо застосування суб`єктом владних повноважень під час розгляду питання, пов`язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, закону або іншого нормативно-правового акту, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
18. Відповідач посилається на неврахування судами статті 63 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.
19. Скаржник доводить, що в нього відсутні правові підстави для оформлення та видачі оновленої довідки позивачу про розмір грошового забезпечення з урахуванням посадових окладів, встановлених заступнику голови місцевого суду зазначених в листі ТУ ДСА України у Вінницькій області від 03.10.2022 №04-28/2100.
20. 13. 20.06.2023 від відповідача надійшло клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України.
21. У клопотанні позивач послався на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, в яких Суд дійшов до таких висновків: позивач повинен був дізнатись про порушення свого права на перерахунок пенсії, в тому числі і відсутності сформованої довідки, як складової в алгоритмі перерахунку, 1 січня відповідного року; отримання листа відповідача у відповідь на заяву позивача, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення своїх прави, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду; незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
22. У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи, викладені у клопотанні про залишення адміністративного позову без розгляду з підстав пропущення позивачем строку звернення до суду, дійшов до таких висновків.
24. Згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
25. Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
26. Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
28. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
29. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
30. Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28.03.2018 у справі №809/1087/17, від 22.11.2018 у справі №815/91/18, від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
31. Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
32. Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:
"…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.".
33. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що відповідач під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій не порушував питання пропущення позивачем строку звернення до суду.
Частиною п`ятою статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
34. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.