ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 804/6705/17
адміністративне провадження № К/9901/51170/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління на постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2017 (суддя Голобутовський Р.З.) та Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (головуючий суддя -Божко Л.А., судді Лукманова О.М., Дурасова Ю.В.) у справі №804/6705/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" (далі - Товариство, позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління (далі - Офіс, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2016 № 0008494608.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про невмотивованість висновків податкового органу, викладених в акті фактичної перевірки від 20.07.2017 № 493/28-10-46-08-30012937, щодо необхідності збільшення суми акцизного податку з огляду на реалізацію лікеро-горілчаної продукції в умовах збільшення ставок акцизного податку, оскільки Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить прямі норми права, якими передбачено, що у разі якщо суб`єкт господарювання використовує під виробництво алкогольних напоїв спирт етиловий неденатурований, сплата відповідного податку здійснюється саме під час придбання марок акцизного податку.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2017, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0008494608 від 06.09.2017.
Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання, що позивачем було правомірно сплачено акцизний податок за ставками, які діяли на час отримання ним марок акцизного податку.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, а також неповне з`ясування обставин справи, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити; Офіс зазначив, що у разі підвищення розміру ставок акцизного податку виробники лікеро - горілчаної продукції при продажу залишків, які утворились до їх зміни, повинні обчислювати, декларувати та сплачувати податок за ставками, чинними на момент реалізації, а не на час виникнення зобов`язання зі сплати марок акцизного податку; також наголосив, що у вказаному випадку підприємство має здійснити доплату різниці податку шляхом подання відповідної декларації та додатку 3 до неї у терміни, передбачені статею 223 ПК України.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Як встановлено судами, Офісом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у декларації акцизного податку за травень 2017 року, за результатами якої складено акт від 20.07.2017 № 493/28-10-46-08-30012937, яким встановлено заниження суми грошового зобов`язання на 3689007,78 грн.
Такі висновки ґрунтуються на тому, що позивачем було допущено порушення підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213, пункту 216.1 статті 216, пункту 217.1 статті 217 ПК України та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 15 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550, оскільки ним при продажі готової продукції після зміни розміру ставки акцизного податку з 01.03.2017 відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 № 1791-VIII, не проведено доплату податку за ставками, які діяли на момент реалізації товару.
На підставі акта перевірки від 20.07.2017 № 493/28-10-46-08-30012937 прийнято - податкове повідомлення-рішення від 06.09.2017 №0008494608, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем лікеро-горілчана продукція на 5533511,67 грн., у тому числі за основним платежем на 3689007,78 грн. та за штрафними санкціями - 1844503,89 грн.
Не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.
Відповідно до підпунктів 14.1.4, 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Акцизний склад - спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
За правилами пункту 217.1 статті 217 ПК України суми податку, що підлягають сплаті, з підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, а також реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі, визначаються платником податку самостійно, виходячи з об`єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку, що діють на дату виникнення податкових зобов`язань.
Відповідно до підпункту 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 ПК України об`єктами оподаткування є операції з: реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).
Згідно з пунктом 216.1 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Статтею 225 ПК України визначеного особливості оподаткування акцизним податком алкогольних напоїв.
Відповідно до підпунктів 225.1-225.5 статті 225 ПК України суб`єкт господарювання зобов`язаний сплатити податок або подати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на алкогольні напої (крім виноматеріалів та вермутів), податковий вексель, який є забезпеченням виконання зобов`язання такого платника у строк до 90 календарних днів, починаючи з дня видачі податкового векселя, сплатити суму податку, розраховану за ставками для цієї продукції.
Під час отримання спирту етилового неденатурованого підприємство-векселедавець за участю представника контролюючого органу на акцизному складі складає акт про фактично отриману кількість спирту та розрахунок акцизного податку виходячи з фактично отриманої кількості спирту. Цей акт є коригуванням вже сплаченої суми податку або наданого податкового векселя із зазначенням остаточної суми податку, яка підлягає сплаті.