ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2024 року
м. Київ
справа № 120/8642/22
провадження № К/990/22587/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Міністерства оборони України
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023 (суддя Мультян М.Б.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 (головуючий суддя Курко О.П., судді Шидловський В.Б., Боровицький О. А.)
у справі №120/8642/22
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України
про визнання протиправним та скасування пункту з протоколу, зобов`язання вчинити дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166 у частині відмови позивачеві у виплаті одноразової грошової допомоги;
- зобов`язати відповідача у місячний строк після набрання рішенням законної сили, призначити та виплатити позивачеві одноразову грошову допомогу на підставі пункту 4 частини другої статті 16 Закону України "Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2020.
2. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023, позов задоволено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти постанову про відмову у задоволенні позову.
4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу у Збройних Силах України.
6. Наказом командира ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.04.2019 за №39-РС відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" розірвано контракт про проходження військової служби з старшим матросом ОСОБА_1 і переведено його на строкову військову службу.
7. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2019 за №80 з позивачем розірвано контракт про проходження військової служби та переведено на строкову військову службу, переміщено за службовою необхідністю для подальшого проходження військової служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 ).
8. Відповідно до витягу з протоколу засідання 11 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку від 31.08.2020 №558 захворювання ОСОБА_1, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.
9. Довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №242647 встановлено III групу інвалідності; причина інвалідності: захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини; дата огляду 05.11.2020.
10. 24.02.2021 позивач звернувся до Міністерства оборони України із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому III групи інвалідності.
11. Листом від 03.09.2021 №4/1059 ОСОБА_1 повідомлено про те, що згідно з протоколом від 15.04.2021 №59 комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, прийняте рішення про відмову в призначення йому одноразової грошової допомоги. Відмова обґрунтована тим, що заявнику інвалідність встановлена понад 3-місячний термін, встановлений пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII та підпунктом 3 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
12. З вказаною відмовою позивач не погодився та оскаржив її до суду.
13. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
14. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.02.2022 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправним та скасовано пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який проходив військову службу за контрактом. Зобов`язано Міністерство оборони України у місячний строк після набрання рішенням законної сили та з урахуванням зроблених судом висновків, повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю, який отримав поранення під час проходження військової служби за контрактом.
15. На виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2022 у справі №120/13778/21-а, комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум скасувала пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15.04.2021 №59 та відмовила ОСОБА_1 у призначені одноразової грошової допомоги.
16. В обґрунтування відмови зазначено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 27.06.2019 №129, старшого матроса ОСОБА_1 звільнено з строкової військової служби. Тобто на момент визнання ОСОБА_1 особою з інвалідністю ІІІ групи і виникнення з цього часу права на одержання одноразової грошової допомоги, зазначений громадянин мав статус особи, звільненої зі строкової військової служби.
Вказано, що заявник не має права на одержання одноразової грошової допомоги, оскільки згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII, а також підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975, одноразова грошова допомога призначається особам, звільненим з строкової служби, якщо інвалідність настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення з служби внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження служби (пункт 3 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04.08.2022 №166).
17. З вказаною відмовою позивач не погодився, вважає її протиправною, тому звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
18. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що встановлення ОСОБА_1 інвалідності ІІІ групи відбулося саме за наслідком отриманої травми під час проходження військової служби в Збройних Силах за контрактом. Тому при призначені позивачу одноразової грошової допомоги підлягають застосуванню положення пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
19. В обґрунтування касаційної скарги Міністерство оборони України зазначає про відсутність у позивача права на одноразову грошову допомогу через те, що позивач 27.06.2019 звільнений зі строкової військової служби, тому є військовослужбовцем строкової військової служби. За таких обставин, на думку особи, яка подала касаційну скаргу, граничний термін отримання інвалідності, яка б давала підстави для виплати позивачу одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 6 частини другої статті 16 Закону України № 2011-XII, сплинув після закінчення трьох місяців з моменту звільнення зі служби.
20. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин положення пункту 6 частини другої статті 16 Закону №2011-ХІІ, тоді як до обставин цієї справи слід застосувати пункт 4 частини другої статті 16 цього Закону.
21. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає про те, що з буквального аналізу пункту 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ вбачається, що для виникнення у військовослужбовця строкової служби права на одноразову грошову допомогу за пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-ХІІ його інвалідність має настати внаслідок травми, що мала місце саме в період проходження строкової військової служби. У цій справі такі обставини відсутні. При цьому, військовослужбовці строкової служби (на відміну від військовослужбовців контрактної служби) мають право на виплату такої допомоги лише у разі, якщо інвалідність настала в період військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
23. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (за текстом - Закон №2011-XII).
24. Згідно із статтею 1 Закону №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
25. Статтею 1-2 Закону №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
26. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
27. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІІ).