Постанова суду № 420/7376/20 від 27.03.2024 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 420/7376/20

адміністративне провадження № К/9901/42490/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши у попереднього судового засідання у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/7376/20

за позовом Української незалежної морської профспілки до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Міністерства у справах ветеранів України та Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, третя особа - Центральне управління Служби безпеки України, про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Української незалежної морської профспілки на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року (прийняте у складі головуючого судді Цховребової М.Г.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року (ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Бітова А.І., суддів: Ступакової І.Г., Шляхтицького О.І.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2020 року Українська незалежна морська профспілка (далі - УНМП) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до 1) Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України (далі - Міжвідомча комісія), 2) Міністерства у справах ветеранів України (далі Мінветеранів), 3) Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі Мінреінтеграції), третя особа Центральне управління Служби безпеки України (далі - ЦУ СБУ), в якому просила:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Мінреінтеграції, Мінветеранів та Міжвідомчої комісії з невиконання та неналежного виконання вимог п.п.6, 8, 12, 13, 15 Порядку здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1122 (далі Порядок №1122) та ч.ч.1, 3, 5 ст. 19, ст. 23, ч.1 ст. 28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року №1045-ХIV, які полягали у незабезпеченні або неналежному забезпеченні передачі на розгляд, не розгляді та/або неналежному розгляді Міжвідомчою комісією згідно п.п.6, 13 вказаного Порядку заяв (звернень) членів УНМП, а саме заяви (звернення) ОСОБА_1 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_3 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_4 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_5 від 03 січня 2020 року та заяви (звернення) ОСОБА_6 від 03 січня 2020 року, спрямованих згідно зазначеного Порядку та Закону листами позивача, вихідний №10/20-л від 16 січня 2020 року (стосовно вказаних заяв ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_2 ) та вихідний №41/20-л від 14 березня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_6 ) відповідно та зареєстрованих у відповідному Міністерстві як вхідні від 07 лютого 2020 року №С-148, №О-147, №Б-146, №К-149 (щодо листа позивача вихідний №10/20-л та спрямованих цим листом заяв) та як вхідні від 10 лютого 2020 року №887/20-ПД (щодо листа позивача вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року), а також у неналежному розгляді та ненаданні вчасної та належної відповіді на самі ці листи позивача вихідний №10/20-л від 16 січня 2020 року, вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року та вихідний №41/20-л від 14 березня 2020 року відповідно;

- зобов`язати Мінреінтеграції та Міжвідомчу комісію невідкладно забезпечити належний розгляд та задоволення, згідно вимог абз.абз.1, 2 п.6, п.13 Порядку №1122 та ч.ч.1, 3, 5 ст. 19, ст. 23, ч.1 ст. 28 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 року №1045-XIV, заяв (звернень) членів Української незалежної морської профспілки, а саме вищевказаних заяви (звернення) ОСОБА_1 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_3 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_4 від 03 січня 2020 року, заяви (звернення) ОСОБА_5 від 03 січня 2020 року та заяви (звернення) ОСОБА_6 від 03 січня 2020 року, спрямованих згідно зазначеного Порядку листами позивача, вихідний №10/20-л від 16 січня 2020 року (стосовно вказаних заяв ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_2 ) та вихідний №41/20-л від 14 березня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_6 ) відповідно та зареєстрованих у відповідному Міністерстві як вхідні від 07 лютого 2020 року №С-148, №О-147, №Б-146, №К-149 (щодо листа позивача вихідний №10/20-л та спрямованих цим листом заяв) та як вхідні від 10 лютого 2020 року №887/20-ПД (щодо листа позивача вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року) й надання на них належних відповідей, а також належних відповідей на самі листи позивача вихідний №10/20-л від 16 січня 2020 року (стосовно вказаних заяв ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний №15/20-л від 29 січня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_2 ) та вихідний №41/20-л від 14 березня 2020 року (стосовно вказаної заяви ОСОБА_6 ) за підсумками їх належного розгляду по суті.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Мінреінтеграції як належний суб`єкт владних повноважень та відповідно правонаступник Мінветеранів визнав отримання від УНМП листів та доданих до них заяв рибалок, визнав потребу розгляду цих заяв Комісією та факт роботи цієї Комісії в межах повноважень Мінреінтеграції. Також Мінреінтеграції не заперечувало права УНМП представляти інтереси рибалок у Мінреінтеграції з питань матеріальної допомоги згідно Порядку №1122.

Відповідачі, до компетенції яких входять питання тимчасово окупованих територій та захист прав осіб на цих територіях, захист прав жертв агресії та окупації, так само як і СБУ в якості третьої особи, ніяким чином не заперечують основні факти справи - викрадання окупаційною "адміністрацією" Російської Федерації рибалок ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 з акваторій українського моря під час виконання ними правомірної трудової діяльності та наступного силового утримання цих рибалок у місцях несвободи в Криму, разом із висуванням Росією політичних вимог щодо їх звільнення.

Отже, рибалки отримали право звернутися до Міжвідомчої комісії із тим, щоб їх справи було розглянуто саме цією, уповноваженою комісією, щоб саме цей уповноважений орган визначив чи є вони заручниками, звільненими особами, особами, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України. Будь-який інший орган в Україні не може ані визнати за рибалками вказаний статус, ані вжити заходів із надання їм компенсаційних заходів, зокрема матеріальних. А отже, право рибалок на розгляд їх заяв саме Міжвідомчою комісією згідно Порядку гарантоване ст.ст.14, 16, 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст.ст. 6, 8 та 13 Конвенції 1950 року та ст. 1 Першого протоколу до неї. Наразі ж Мінреінтеграції протиправно позбавило рибалок цього права, а Мінветеранів та Міжвідомча комісія від забезпечення реалізації цього права рибалок самоусунулися.

Оголошені відповідачем підстави відмови рибалкам у реалізації їх прав через нібито потребу повторного надання їх заяв з урахуванням зміни назви міністерства є незаконними.

Відмова рибалкам через те, що їх нібито немає у "сформованому СБУ переліку звільнених осіб, такою, що була позбавлена свободи внаслідок збройної агресії проти України" заслуговує на окрему оцінку. Це випливає із законодавства та наданих позивачем доказів, ніякого "переліку звільнених осіб" насправді не існує. Адже законодавство України не передбачає повноважень СБУ із його складання. Та більш того, законодавство не встановлює будь-якого порядку формування такого "переліку";

При цьому, рибалки об`єктивно є звільненими особами та заручниками. Доказів зворотного у цій справі не надано та їх і не може бути надане. А тому відмова рибалкам не тільки у визнанні їх заручниками, але й у розгляді питання щодо їх визнання заручниками грубо порушує положення Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Конвенції 1950 року та статті першої Першого протоколу до неї.

Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяви ОСОБА_3 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_4 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_5 від 3 січня 2020 року та заяви ОСОБА_6 від 3 січня 2020 року, поданих з листами Української незалежної морської профспілки, вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року (щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року (щодо ОСОБА_2 ) та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року (щодо ОСОБА_6 ) та щодо ненадання відповіді на листи Української незалежної морської профспілки вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року, вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року.

Зобов`язано Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 3 січня 2020 року, заяву ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяву ОСОБА_3 від 3 січня 2020 року, заяву ОСОБА_4 від 3 січня 2020 року, заяву ОСОБА_5 від 3 січня 2020 року та заяву ОСОБА_6 від 3 січня 2020 року, подані з листами Української незалежної морської профспілки, вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року (щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року (щодо ОСОБА_2 ) та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року (щодо ОСОБА_6 ), з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернулись заявники, наданої судом у рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Української незалежної морської профспілки суму судового збору в розмірі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні нуль копійок).

У встановленні судового контролю за виконанням судового рішення відмовлено.

4. Судові рішення обґрунтовані тим, що Мінреінтеграції отримавши спірні заяви від Мінветеранів, розглянув їх, надавши заявникам листи-відповіді на ці заяви, чим визнав свої повноваження (компетенцію) щодо з розгляду питань, порушених у заявах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_6 .

На виконання вимог частини першох статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивачем доведені обставини, на яких ґрунтуються його вимоги до Мінреінтеграції щодо оскарженої бездіяльності, та сукупністю досліджених судом доказів - доведено обставини, на яких ґрунтуються ці вимоги.

Щодо позовних вимог в частині вимог до Мінветеранів та Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, - суди зазначили, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у зазначеній вимозі позивача, не припустимий, тому вимоги позивача у вищезазначеній частині, - є передчасними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 22 листопада 2021 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Української незалежної морської профспілки.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, в частині їх мотивувів, якими обгрунтовано повне відхилення позовних вимог УНМП до Міжвідомчої комісії та здійснення заходів, спрямованих на їх соціальний захист; змінити мотивувальну частину цього рішення із наданням судом оцінки встановленим судом фактичним обставинам, пов`язаним із викраданням рибалок та їх утриманням, як заручників у місцях несвободи, із підставами для прийняття рішень за поданими заявами рибалок, в тому числі щодо бездіяльності вказаної Міжвідомчої комісії за заявами рибалок та листами профспілки;

- змінити резолютивну частину цієї постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року усправі № 420/7376/20 із вказівкою про задоволення апеляційної скарги Української незалежної морської профспілки, а також змінити резолютивну частину цього рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 420/7376/20 та викласти її у такому вигляді по суті:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міжвідомчої комісії з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної аґресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяви ОСОБА_3 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_4, заяви ОСОБА_12 від 3 січня 2020 року та заяви ОСОБА_6 від 3 січня 2020 року, поданих з листами Української незалежної морської профспілки, вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року (щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року (щодо ОСОБА_2 ) та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року (щодо ОСОБА_6 ) та щодо ненадання відповіді на листи Української незалежної морської профспілки вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року, вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року;

- зобов`язати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та Міжвідомчу комісію з розгляду питань, пов`язаних з визнанням осіб такими, що були позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, та здійсненням заходів, спрямованих на їх соціальний захист розглянути заяву ОСОБА_1 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, заяви ОСОБА_3 від 3 січня 2020 року, заяви ОСОБА_4, заяви ОСОБА_5 від 3 січня 2020 року та заяву ОСОБА_6 від 3 січня 2020 року, подані з листами Української незалежної морської профспілки, вихідний № 10/20-л від 16 січня 2020 року (щодо ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), вихідний № 15/20-л від 29 січня 2020 року (щодо ОСОБА_2 ) та вихідний № 41/20-л від 14 березня 2020 року (щодо ОСОБА_6 ), з урахуванням правової оцінки питання, щодо якого звернулись заявники, наданої судом у рішенні.

Касаційна скарга обґрунтована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог до Міжвідомчої комісії, а також тези щодо відмови аналізувати фактичні обставини, які пов`язані із викраденням рибалок та з підставами для прийняття рішень за поданими заявами рибалок такими, що винесені без повного урахування усіх обставин справи та їз порушенням судом норм матеріального права у вимірі міжнародних правових стандартів щодо прав людини, з міждержавних конфліктів, з морського права, та законодавства України щодо діяльності Мінреінтеграції, та з відповідним недотриманням судом окремих норм процесуального права у цій частині.

Скаржник вважає, що нормами діючого права саме на Міжвідомчу комісію покладено обов`язок розглядати вимоги заяв. Які подані рибалками, а тому позовні вимоги до комісії мають бути задоволені.

Підставою для відкриття касаційного провадженя зазначено відсутність висновку Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 листопада 2021 року сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_13., суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за цією скаргою.

24 грудня 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на касаційну скаргу, в якому воно просить залишити без задоволення касаційну скаргу, а оскаржувані рішення без змін.

6. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 13 червня 2023 року, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 08 червня 2023 року № 622/0/15-23 "Про звільнення ОСОБА_13 з посади судді Верховного Суду у зв`язку із поданням заяви про відставку", згідно з наказом Голови Верховного Суду від 08 червня 2023 року № 1723-к (№1723/0/5-23) "Про відрахування судді ОСОБА_13 зі штату Верховного Суду", проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючої судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

Верховний Суд ухвалою від 26 березня 2024 року прийняв справу та призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні на 27 березня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Українська незалежна морська профспілка звернулася до Мінветеранів з листами "Щодо реалізації вимог постанови Уряду України від 11 грудня 2019 року №1122 у вимірі захисту прав звільнених з полону українських рибалок":

- вих. №10/20-л від 16 січня 2020 року, вх. №Б-146 від 07 лютого 2020 року;

- вих. №15/20-л від 29 січня 2020 року, вх. №887/20 від 10 лютого 2020 року;

- вих. №41/20-л від 14 березня 2020 року, вх. №1846/20 від 17 березня 2020 року.

Відповідно до змісту вказаних листів, у них зазначено, зокрема:

- УНМП, як легалізована згідно чинного законодавства всеукраїнська фахова професійна спілка та учасниця Української національної платформи морських профспілок, на виконання п.13 Порядку №1122 надсилає до Мінветеранів та водночас до Міжвідомчій комісії, яка має бути утвореною Міністерством на виконання зазначеної постанови від 11 грудня 2019 року №1122, передбачені п.13 Порядку заяви українських рибалок, членів УНМП (далі Заявники);

- згоду Заявників на обробку, використання, поширення доступ до їх персональних даних з метою захисту їх прав та законних інтересів згідно Порядку УНМП отримано. До заяв Заявників додано копії сторінок їх паспортів громадян України, довідок про присвоєння номеру платника податків, а також копії документів, які підтверджують незаконне позбавлення особистої свободи Заявників з явною та (з окремих питань) прихованою метою примушування України, міжнародних організацій до дій на користь Російської Федерації, зокрема у частині звільнення Україною низки осіб, які мали повернутися на тимчасово окуповану територію, таких як екіпаж риболовного судна "Норд" з міста Керч; наругу над людською гідністю під час позбавлення свободи Заявників з боку представників Російської Федерації. Звернуто увагу на те що Заявники є заручниками у розумінні ст. 4 Порядку та відповідно звільненими особами в розумінні ст. 12 Порядку, й на те, що незаконне позбавлення особистої свободи Заявників у 2018-2019 роках носило загальновідомий та висвітлений медійний характер.

У зазначених листах-зверненнях позивач також просив про результати розгляду заяв Заявників невідкладно повідомити як Заявників, так й УНМП, як профспілку, що має гарантовані законодавством права щодо представництва та захисту прав та інтересів власних членів у державних органах, як на вказану поштову адресу УНМП (Україна, Одеса, а/с 208, 65023) так й на емейл uimtu@ukr.net.

До листа, вих. №10/20-л від 16 січня 2020 року, додано заяви:

- ОСОБА_1 із доданими згідно Порядку додатками, на 28 арк.;

- ОСОБА_3 із доданими згідно Порядку додатками, на 31 арк.;

- ОСОБА_4 із доданими згідно Порядку додатками, на 25 арк.;

- ОСОБА_5 із доданими згідно Порядку додатками, на 27 арк.;

До листа, вих. № 15/20-л від 29 січня 2020 року, додана заява ОСОБА_2 із доданими згідно Порядку додатками, на 34 арк.

До листа, вих. № 41/20-л від 14 березня 2020 року, додана заява:

- ОСОБА_6 із доданими згідно Порядку додатками, на 17 арк.

У вищезазначених заявах до Мінветеранів на виконання п.13 Порядку №1122, заявники просили, зокрема:

- керуючись ст.ст. 12, 13 Порядку№1122, виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тис. гривень за рахунок та в межах коштів, передбачених за програмою "Заходи щодо захисту і забезпечення прав та свобод осіб, які позбавлені (були позбавлені) особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації з політичних мотивів, а також у зв`язку з громадською, політичною або професійною діяльністю вказаних осіб, підтримки зазначених осіб та членів їхніх сімей, заходи з реінтеграції населення тимчасово окупованих територій, виплати державних стипендій імені Левка Лук`яненка ";

- за умов не створення передбаченої ст. 6 Порядку міжвідомчої комісії станом на час отримання цих заяв розглянути заяву невідкладно після утворення (сформування) цієї міжвідомчої комісії;

- про результати розгляду заяви повідомити заявника на вказану поштову адресу, а також на емейл ІНФОРМАЦІЯ_1 Української незалежної морської профспілки, що обіймається захистом прав заявника як рибалки.

Відповідно до змісту заяв ОСОБА_1 від 03 січня 2020 року, вх. №Б-146 від 07 лютого 2020 року, ОСОБА_3 від 03 січня 2020 року, вх. № О-147 від 07 лютого 2020 року, ОСОБА_4 від 03 січня 2020 року, вх. № С-143 від 07 лютого 2020 року, ОСОБА_2 від 24 січня 2020 року, їх подано з таких підстав, зокрема:

- заявник був насильницькі захоплений 04 травня 2018 року в акваторії Чорного моря разом із іншими членами екіпажу риболовного судна НОМЕР_1 під прапором України кораблем Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації, насильницькі доставлений після цього на тимчасово окуповану територію України в Криму (м. Севастополь) та після цього перебував тривалий час у місцях несвободи та тимчасово окупованій території України, зокрема на території військової частини та під домашнім арештом під контролем представників силових служб Російської Федерації. Під час його перебування в місцях несвободи на тимчасово окупованій території України владою Російської Федерації висувалися політичні вимоги владі України щодо його звільнення. Через ймовірне виконання владою України відповідних політичних вимог його було звільнене шляхом передачі заявника 30 жовтня 2018 року на контрольному пункті в`їзду-виїзду "Каланчак" представниками Російської Федерації на підконтрольну територію України;

- обставини перебування заявника в місцях несвободи на тимчасово окупованої території України докладно відображалися у відповідній діяльності та документах Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представництва Президента в Автономній Республіці Крим та колишнього Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі - Міністерство). При цьому Міністерством та відповідно утвореною Міністерством комісією з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей у 2018 році заявнику було відмовлено у наданні будь-яких бюджетних коштів на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 328 та наказу Міністерства від 18 жовтня 2018 року №106 виключно через те, що заявник не надав Міністерству та відповідній комісії документів або відомостей, які підтверджували б його громадську або політичну діяльність;

- Постановою Уряду України від 11 грудня 2019 року №1122 було затверджено Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення (далі - Порядок), який визначає перелік та послідовність здійснення заходів, спрямованих на соціальний захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення, та регулює питання системної, безперервної та ефективної взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування під час надання допомоги таким особам. За ст. 4 Порядку до осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, віднесено заручників тобто громадян України, які не беруть участі в бойових діях, перебувають під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни та позбавлені свободи внаслідок збройної агресії проти України, з явною або прихованою метою примушування України, інших держав, міжнародних організацій до дій або утримання від вчинення дій для заволодіння майном таких осіб та вчинення насильства над їх життям і особистістю, наругою над людською гідністю. Порядок не передбачає умови здійснення особою громадської чи політичної діяльності для визнання її заручником;

- з травня по жовтень 2018 року заявник як особа що не брала участі в бойових діях, перебував на окупованих морських просторах та в окупованому Криму під захистом Конвенції про захист цивільного населення під час війни та був позбавлений свободи саме внаслідок збройної агресії проти України, зокрема через тимчасову окупацію Криму та виключної морської економічної зони навколо Криму. Заявник був позбавлений свободи з явною та (з окремих питань) прихованою метою примушування України, міжнародних організацій до дій на користь Російської Федерації, зокрема у частині звільнення Україною низки осіб, які мали повернутися на тимчасово окуповану територію, таких як екіпаж риболовного судна "Норд" з міста Керч; під час позбавлення свободи представники Російської Федерації здійснювали наругу над людською гідністю заявника. Отже він безумовно є заручником у розумінні ст. 4 Порядку та відповідно звільненою особою в розумінні ст. 12 Порядку.

Відповідно до змісту заяв ОСОБА_5 від 03 січня 2020 року, вх. №К-149 від 07 лютого 2020 року та ОСОБА_6 від 03 січня 2020 року, їх подано з таких підстав, зокрема:

- заявник був насильницькі захоплений 10 вересня 2018 року в акваторії затоки Сиваш Азовського моря разом із, відповідно ОСОБА_6 / ОСОБА_5 на риболовному маломірному судні з реєстрацією України військовослужбовцями Прикордонної служби Федеральної служби безпеки Російської Федерації, насильницькі доставлений після цього на тимчасово окуповану територію України в Криму та після цього перебував тривалий час у місцях несвободи та тимчасово окупованій території України, зокрема в слідчому ізоляторі та під домашнім арештом під контролем представників силових служб Російської Федерації. Під час перебування заявника в місцях несвободи на тимчасово окупованій території України владою Російської Федерації висувалися політичні вимоги владі України щодо його звільнення. Через ймовірне виконання владою України відповідних політичних вимог його було звільнене шляхом передачі заявника 07 травня 2019 року на контрольному пункті в`їзду-виїзду "Чонгар" представниками Російської Федерації на підконтрольну територію України;

- обставини перебування заявника в місцях несвободи на тимчасово окупованої території України відображалися у відповідній діяльності та документах Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Представництва Президента в Автономній Республіці Крим та колишнього Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі - Міністерство). При цьому Міністерством та відповідно утвореною Міністерством комісією з розгляду питань щодо надання допомоги особам, позбавленим особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв`язку з громадською або політичною діяльністю таких осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей у 2018 році родичам заявника було відмовлено у наданні заявнику будь-яких бюджетних коштів на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 328 та наказу Міністерства від 18 жовтня 2018 № 106 виключно через те, що вони не надали Міністерству та відповідній комісії документів або відомостей, які підтверджували б громадську або політичну діяльність заявника;

................

Перейти до повного тексту