ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 620/3330/21
адміністративне провадження № К/9901/44635/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 (головуючий суддя: Заяць О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021 (головуючий суддя: Оксененко О.М., судді: Лічевецький І.О., Мельничук В.П.) у справі № 620/3330/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, треті особи на стороні позивача: Акціонерне товариство "Оператор газороздільної системи "Чернігівгаз", Акціонерне товариство "Чернігівобленерго", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання протиправним рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У березні 2021 року засобами поштового зв`язку Товариство з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі" (далі - ТОВ "НіжинТеплоМережі" або позивач) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради (далі - відповідач), треті особи на стороні позивача: Акціонерне товариство "Оператор газороздільної системи "Чернігівгаз" (далі - АТ "Оператор газороздільної системи "Чернігівгаз", Акціонерне товариство "Чернігівобленерго" (далі - АТ "Чернігівобленерго"), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4 ), ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5 ), ОСОБА_6 (далі - ОСОБА_6 ), в якому просило:
визнати протиправним та нечинним пункт 1 Рішення № 343 від 01.10.2020 "Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення", яким надано дозвіл мешканцям міста відключити свої квартири та нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та надання їм дозволу на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, за умови погодження з власником мереж або його представником енергопостачальними підприємствами та ТОВ "НіжинТеплоМережі", враховуючи дотримання мешканцями технічних умов:
1. ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
2. ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;
3. ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ;
4. ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 ;
5. ОСОБА_5 - АДРЕСА_5 ;
6. ОСОБА_6 - АДРЕСА_6 .
визнати протиправним та нечинним пункт 2 Рішення № 343 від 01.10.2020 "Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення", яким запропоновано Ніжинському відділенню публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз", ТОВ "НіжинТеплоМережі" та Ніжинському району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" видати технічні умови вищезазначеним мешканцям міста для встановлення індивідуального опалення.
Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2021, у задоволенні позову відмовив.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 16.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20.03.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відключення від ЦО та ГВП квартир чи нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, можливе за умови якщо на день набрання чинності Законом України "Про житлово-комунальні послуги" не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку вже відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП.
Водночас, у жодному із перелічених в оскаржуваному рішенні № 343 будинків відсутня необхідна кількість квартир чи нежитлових приміщень, відокремлених (відключених) від ЦО та ГВП.
Отже, у відповідача не було правових підстав для надання третім особам дозволу на відключення їх квартир та нежитлових приміщень від внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Своєю чергою, хаотичне відключення від мереж централізованого опалення призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, що як наслідок є причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки.
Також позивач вважає, що виконком не наділений повноваженнями приймати рішення про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та виконання проектування індивідуального опалення.
Відповідач позов не визнав. Зазначив, що приймаючи оскаржуване рішення відповідач керувався Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Житловим кодексом України.
Також відповідач стверджує, що оскаржуване рішення має рекомендаційний характер та обов`язково потребує подальшого звернення заявників до енергопостачальних компаній та ТОВ "НіжинТеплоМережі". Надав суду протоколи засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, затверджені головою комісії Г.М. Олійник від 09.09.2020 та від 25.09.2020.
Позивач направив на адресу суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що обставина надання ним згоди ОСОБА_1 на відключення від мереж централізованого опалення не підтверджена належними та допустимими доказами. Також вказує на відсутність правових підстав для надання дозволу на від`єднання від мереж централізованого опалення ОСОБА_4 .
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Третя особа на стороні позивача - АТ "Чернігівобленерго" у поясненнях зазначила, що предмет позову жодним чином не стосується ліцензійної, господарської та адміністративної діяльності АТ "Чернігівобленерго".
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_8 у задоволенні позову просили відмовити.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що 01.10.2020 Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради було прийнято рішення № 343 "Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення" (надалі - Рішення № 343).
Зазначене рішення прийнято із покликанням на статті 30, 53, 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтю 152 Житлового кодексу України, протоколи № 2 від 09.09.2020 та № 3 від 25.09.2020 засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання, Регламент виконавчого комітету Ніжинської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 11.08.2016 № 220.
Згідно пункту 1 цього Рішення, виконком міської ради вирішив дозволити мешканцям міста відключити свої квартири та нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та надати їм дозвіл на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, за умови погодження з власником мереж або його представником енергопостачальними підприємствами ТОВ "НіжинТеплоМережі", враховуючи дотримання мешканцями технічних умов:
1. ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
2. ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 ;
3. ОСОБА_3 - АДРЕСА_3 ;
4. ОСОБА_4 - АДРЕСА_4 ;
5. ОСОБА_5 - АДРЕСА_5 ;
6. ОСОБА_6 - АДРЕСА_6 .
У пункті 2 оскаржуваного рішення запропоновано Ніжинському відділенню Публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз", ТОВ "НіжинТеплоМережі" Ніжинському району електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" видати технічні умови вищезазначеним мешканцям міста для встановлення індивідуального опалення.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків (у даному випадку треті особи) мають право звернутися до Комісії із заявами про відключення їх квартир в багатоквартирному будинку від центрального опалення, що підлягають розгляду за приписами Порядку № 169. Поряд з цим, норми чинного законодавства не містять заборони на відключення квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку від мережі централізованого опалення, лише встановлюють обмеження для власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, в яких не менше половини квартир і нежитлових приміщень відокремлені (відключені) від мережі централізованого опалення.
Своєю чергою, Порядок № 169 не передбачає ніяких умов, при яких Комісія має право не розглядати заяву власника квартири чи нежитлового приміщення про відокремлення від мережі централізованого опалення або не надавати заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) і витяг із протоколу.
Закон не надає Комісії можливість при розгляді заяви на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, кожне з яких є правомірним, що узгоджується з положеннями пунктів 3-6 розділу ІІІ Порядку № 169.
Разом з цим, здійснення власником квартири своїх прав обмежується правами власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та санітарно-технічними вимогами, правилами експлуатації будинку, оскільки останні розробляються спеціалістами у галузі теплопостачання з урахування відповідних будівельних норм та правил.
За наведених вище мотивів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскаржене рішення щодо надання дозволу на відключення квартир (приміщень) від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання прийняте у межах повноважень, у спосіб та строк, що установлені чинним законодавством. Одночасно з цим, суди констатували, що означене рішення є рекомендаційним та не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, оскільки воно не є остаточним.
Водночас у контексті обставин цієї справи, суди зазначили, що вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суди встановили, що позивач виступає учасником спірних правовідносин, оскільки є виконавцем комунальної послуги (стаття 6 Закону № 2189-VIII), однак у цілях захисту його прав/інтересів у адміністративному судочинстві порушення таких має відбуватися саме у сфері публічно-правових відносин та носити конкретний індивідуально виражений характер.
Проте при розгляді справи судами попередніх інстанцій не виявлено та не встановлено порушення прав чи законних інтересів, чи покладення обов`язків на позивача у публічній сфері, що мали б місце у зв`язку із прийняттям Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради оскаржуваного рішення.
Отже, будь-яке втручання у систему опалення шляхом зміни гідравлічного опору (від`єднання від системи централізованого опалення) не порушує саме прав виконавця комунальної послуги у розумінні Закону № 2189-VIII, відтак спірне рішення не створює жодних юридичних наслідків для позивача, а є лише однією із стадій вирішенням питання про відключення споживачів від центрального опалення та гарячого водопостачання.
Своєю чергою, сама по собі незгода позивача із прийнятим оскаржуваним рішенням, не може бути самостійною підставою для звернення до суду та задоволення позову, відповідно відсутність об`єкту порушеного права, не надає підстав для задоволення позову.
При вирішенні справи суди покликались на правові висновки Верховного Суду, сформовані у постановах від 04.04.2018 у справі № 826/9835/16, від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16, від 09.07.2020 № 401/457/17 та від 21.07.2021 у справі №200/2348/20-а.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Із покликанням на Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі №1-9/2009, скаржник зазначає, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас за висновками позивача, суди не перевірили оскаржуване рішення виконкому на предмет відповідності його нормам національного законодавства.
Також, за твердженнями скаржника, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що оскаржуване рішення № 343 (в частині пункту 2) носить рекомендаційний характер. Скаржник переконаний, що зазначене в рішенні формулювання "запропонувати ТОВ "НіжинТеплоМережі" видати технічні умови на влаштування індивідуального опалення" є прихованою формою обов`язковості у видачі такого документу та прямо суперечить принципу правової визначеності, на забезпечення якого законом саме і встановлені темпоральні обмеження у прийнятті рішень державою в особі її уповноважених органів.
Із покликанням на пункт 12 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" скаржник стверджує, що споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води у встановленому законодавством порядку.
Водночас у спірному випадку, за твердженнями скаржника, у відповідача не було законних підстав для прийняття оскаржуваного рішення, позаяк жоден із зазначених у пункті 1 Рішення № 343 будинків, не має передбачену Наказом №169 необхідну кількість відключених квартир - не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлених (відключених) від ЦО та ГВП (тобто, більше ніж 50% від загальної кількості квартир). Тому суб`єкти, зазначені в пункті 1 Рішення № 343, не мають права на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у відповідності до вимог Наказу № 169.
Своєю чергою, хаотичне відключення від мереж централізованого опалення призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення у разі відключення окремої квартири від стояка та перерозподілу теплоносія на інші стояки. Таке розбалансування може стати причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки у разі відключення лише квартири від стояка. Порушення в роботі мереж теплопостачання призводить до негативних наслідків - підприємство не має можливості надати послугу належної якості суміжним квартирам та зобов`язане зробити перерахунок таким споживачам, що призводить до збитковості, коли підприємство несе витрати з виробництва теплової енергії, а кошти отримати не мас можливості.
Також скаржник вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у ТОВ "НіжинТеплоМережі" права на оскарження Рішення № 343, оскільки згідно із частиною другою статті 264 КАС України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Окрім того, скаржник також покликається на справу № 766/16428/16-а, у якій позивачем виступало теплопостачальне підприємство і Верховний Суд вбачив порушення його прав та визнав належним позивачем у справі.
Крім іншого, скаржник вважає за необхідне також врахувати при вирішенні цієї справи обставини, встановлені у справі № 620/2353/19 за зверненням ТОВ "НіжинТеплоМережі" про оскарження аналогічного рішення Виконавчого комітету Ніжинської міської ради.
Треті особи ( ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_6 ) скористалися процесуальним правом та подали відзиви на касаційну скаргу позивача. У своїх відзивах останні наполягають, що необхідність встановлення індивідуального опалення зумовлена неякісним наданням з боку ТОВ "НіжинТеплоМережі" послуг з опалення та постачання гарячої води, що підтверджується документально. Просять залишити касаційну скаргу позивача, а оскаржувані судові рішення без змін.
Інші учасники справи процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористалися, хоча про відкриття касаційного провадження у справі повідомлялися судом у належний спосіб.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам учасників справи, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Згідно із пунктом 8 частини першої статті 4 КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
За приписами пункту 9 частини першої статті 4 КАС України, відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
У справі, що розглядається, позивач - ТОВ "НіжинТеплоМережі" є суб`єктом господарської діяльності. Відповідач є виконавчим органом Ніжинської міської ради Чернігівської області.
Предметом спору у справі є рішення відповідача № 343 від 01.10.2020 "Про надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та виготовлення проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення" (Рішення № 343).
При вирішенні цієї справи, зважаючи на мотиви судових рішень, насамперед слід з`ясувати наявність у позивача порушеного права оскаржуваним рішенням.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Пунктом 2 частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом у публічній площині.
У справі, що розглядається, суди визнали позивача виконавцем комунальної послуги у розмінні положень Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 2189-VIII), проте дійшли висновку про відсутність порушених прав ТОВ "НіжинТеплоМережі" у публічній сфері, що мали б місце у зв`язку із прийняттям Виконавчим комітетом Ніжинської міської ради оскаржуваного рішення.
Колегія суддів такі висновки вважає передчасними, з огляду на таке.
У пункті 1 оскаржуваного Рішення зазначено, що виконком міської ради вирішив дозволити мешканцям міста відключити свої квартири та нежитлове приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання та надання їм дозволу на виготовлення за власні кошти проектно-кошторисної документації для встановлення індивідуального опалення, за умови погодження з власником мереж або його представником енергопостачальними підприємствами товариством з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі", враховуючи дотримання мешканцями технічних умов (…).
Другим пунктом Рішення № 343 запропоновано Ніжинському відділенню публічного акціонерного товариства "Чернігівгаз", ТОВ "НіжинТеплоМережі" та Ніжинському району електричних мереж публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" видати технічні умови вищезазначеним мешканцям міста для встановлення індивідуального опалення.
В якості підстав для прийняття Рішення № 343 відповідач покликався на статті 30, 53, 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон № 280/97-ВР) відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Статтею 2 Закону № 280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно із статтею 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до пункту "а" статті 30 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.
Стаття 53 Закону № 280/97-ВР визначає організацію роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради.
Відповідно до приписів статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Частиною десятою статті 59 Закону № 280/97-ВР передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Конституційний Суд України в рішенні № 7-рп/2009 від 16.04.2009 зробив офіційне тлумачення положень частини першої статті 59.
Конституцій Суд наголосив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку.
Отже, з урахуванням предмету спору та його учасників, питання щодо законності рішення відповідача може вирішити суд адміністративної юрисдикції.
Водночас, згідно із статтею 73 Закону № 280/97-ВР акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Отже, наведені у Рішенні № 343 посилання на статті 30, 53, 59, 73 Закону №280/97-ВР є загальними нормами щодо діяльності та повноважень останнього.
Проте, наведені норми не регламентують повноваження виконкому в частині надання дозволу мешканцям міста на відключення квартир та нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання.
Своєю чергою, правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим кодексом, Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон № 2189-VIII) та Законом України від 02.06.2005 № 2633-IV "Про теплопостачання" (далі - Закон № 2633-IV), іншими нормативно-правовими актами.
Так, Закон № 2633-IV визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.