ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2024 року
м. Київ
справа № 260/1574/23
провадження № К/990/35360/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у Закарпатській області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2023 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого - Улицького В. З., суддів: Кузьмича С. М., Матковської З. М.
І. Обставини справи
1. У березні 2023 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (далі також - відповідач), в якому просив:
1.1. визнати протиправною відмову та бездіяльність Головного управління Національної поліції в Закарпатській області щодо ненарахування (недонарахування) та невиплати одноразової грошової допомоги за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої;
1.2. зобов`язати Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати (донарахувати) та виплати (доплатити) одноразову грошову допомогу в повному обсязі, тобто за 12 повних календарних років служби, з урахуванням вже раніше виплаченої.
2. Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 18 травня 2023 року позов задовольнив повністю.
Визнав протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Закарпатській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 12 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов`язав Головне управління Національної поліції в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в поліції за 12 повних календарних років служби, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Закарпатській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
3. Не погодившись із вищевказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
4. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09 червня 2023 року апеляційну скаргу відповідача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року залишив без руху з підстав її невідповідності вимогам процесуального закону в частині необхідності надання документу про сплату судового збору та надав строк для усунення цих недоліків у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали 21 червня 2023 року апелянтом подано клопотання про продовження строку сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання обґрунтовано відсутністю фінансування.
6. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 червня 2023 року продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
7. 07 липня 2023 року відповідачем подано заяву про усунення недоліку апеляційної скарги та долучено копію платіжної інструкції від 07 липня 2023 року про сплату судового збору у сумі 1610,40 грн.
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 липня 2023 року повернув апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169, частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у графі "призначення платежу" доданого платіжного доручення вказано про сплату 09 червня 2023 року судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 260/1571/23, а не у справі № 260/1574/23.
10. 19 липня 2023 року Головне управління Національної поліції у Закарпатській області вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23 через систему "Електронний суд".
11. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 28 серпня 2023 року залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Закарпатській області та надав десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для надання оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 1288,32 грн, а також обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із вказівкою на поважні причини його пропуску.
12. На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, відповідачем до суду подано заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, яка обґрунтована тим, що під час усунення недоліків первинної апеляційної скарги, апелянтом помилково зазначено інший номер справи у платіжній інструкції.
13. Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 жовтня 2023 року визнав неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження; відмовив у задоволенні заяви про поновлення строку апеляційного оскарження відповідачу від 06 вересня 2023 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі № 260/1574/23.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
14. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження до цього ж суду.
15. В обґрунтування касаційної скарги автор зазначає, що суд апеляційної інстанції під час постановлення ухвали від 02 жовтня 2023 року повно і всебічно не з`ясував усіх обставин у цій справі, не надав оцінки доводам поважності пропущеного строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження та неправильно застосував норми процесуального права, зокрема, статті 298 та 299 КАС України.
16. Верховний Суд ухвалою від 28 листопада 2023 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.
17. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції в касаційному порядку.
ІІІ. Нормативне врегулювання
18. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
19. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
20. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
21. Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
22. Строк на апеляційне оскарження визначений у статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
23. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
24. Вимоги щодо форми та змісту апеляційної скарги встановлені статтею 296 КАС України.
25. За приписами пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
26. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, що оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
27. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
28. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).
29. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
30. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
ІV. Оцінка Верховного Суду
31. Вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження:
якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження;
якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
32. Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
33. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
34. Обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
35. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку.
36. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, що зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
37. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
38. Варто зазначити, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
39. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
40. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
41. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
42. У справі, що розглядається, спірним питанням є наявність/відсутність підстав для визнання/невизнання поважними/неповажними причин пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, з урахуванням обставин у цій справі, та, як наслідок, відмови у відкритті апеляційного провадження.
43. Так, право на апеляційне оскарження визначено положеннями статті 293 КАС України.
44. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
45. Наведеною процесуальною нормою окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.