1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року

м. Київ

справа № 580/1367/21

адміністративне провадження № К/9901/32352/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 (головуючий суддя Глущенко Я.Б., судді Пилипенко О.Є., Черпіцька Л.Т.)

у справі №580/1367/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФУ в Черкаській області), в якій просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.10.2020 №971010114460 про перерахунок пенсії згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у частині неврахування при визначенні пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року згідно зі статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та непризначення підвищення за понаднормовий стаж згідно з частиною 2 статті 56 вказаного Закону;

1.2. зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з 01.01.2020 згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

- виходячи із заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року з додаванням на заробітку на основній роботі за документами пенсійної справи при розрахунку частини пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 згідно зі статтею 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- з підвищенням розміру пенсії згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років на 22% заробітку згідно з пунктом 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

1.3. зобов`язати відповідача з 01.01.2020 виплачувати позивачу пенсію відповідно до пункту 4 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір якої є вищим, доплативши недоотриману пенсію з урахуванням проведених виплат.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 позов задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Черкаській області від 20.10.2020 в частині неврахування норм частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час обчислення пенсії за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 з підвищенням її розміру згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років.

2.2. Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2020 з підвищенням її розміру згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років за період з 01.01.2004 до 15.04.2012 згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією.

2.3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 скасовано.

3.1. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

3.2. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 20.10.2020 №971010114460 в частині неврахування норм частини 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" під час обчислення пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років.

3.3. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року з підвищенням її розміру згідно з частиною 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на 1% заробітку за кожен рік роботи понад 20 років згідно з частиною 2 статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією.

3.4. У решті позову відмовлено.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини:

4.1. З 11.04.2001 позивачу призначено пенсію за віком із зниженням пенсійного віку як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

4.2. З 01.01.2004, дати набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу.

4.3. Станом на 01.07.2019 розмір пенсії позивача становив 2675,02 грн, розрахований із заробітної плати (5246,02 грн) помноженої на коефіцієнт стажу (0,42667) плюс доплата за понаднормативний стаж роботи 17 років та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, що належать до 2 категорії.

4.4. Вважаючи, що зазначений розрахунок проведений без врахування понаднормативного стажу у розмірі 22 роки та без врахуванням заробітку за роботу на території радіоактивного забруднення за червень - вересень 1986 року, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку.

4.5. За результатами розгляду такої заяви листом від 03.01.2020 ГУ ПФУ в Черкаській області повідомило, що проведення перерахунку призведе до зменшення розміру пенсії, а тому його проведення недоцільне.

4.6. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

4.7. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 у справі №580/424/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 19.12.2019 щодо перерахунку пенсії та зобов`язано повторно розглянути зазначену заяву у порядку, строк і спосіб, визначені законодавством, прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

4.8. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 мотивувальну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27.02.2020 змінено. У решті рішення суду залишено без змін.

4.9. На виконання вказаного рішення суду відповідач повторно розглянув заяву позивача від 19.10.2019 та прийняв рішення від 20.10.2020, яким здійснено обрахунок пенсії позивача за двоскладовою формулою у розмірі 2293,57 грн Також визначено доплату до встановленого розміру пенсії в сумі 652,83 грн.

4.10. 12.10.2021 позивач звернувся до відповідача із листом, в якому зазначив, що йому протиправно не враховано розмір пенсії за другою складовою з урахуванням статей 56, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - № 796-XII).

4.11. Листом від 26.02.2021 відповідач повідомив позивача, що для застосування частини 2 статті 56 Закону № 796-XII для обрахунку пенсії за другою складовою підстави відсутні.

4.12. Не погоджуючись із правильністю здійсненого обрахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

5. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з того, що відповідачем протиправно не враховано норми частини 2 статті 56 Закону № 796-XII під час обчислення пенсії за період з 01.01.2004 до 15.04.2012, оскільки частиною 2 статті 27 Закону №1058 надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом №1058-IV або спеціальним Законом № 796-XII. Щодо позовних вимог про скасування рішення у частині неврахування при визначенні пенсії за період страхового стажу після 01.01.2004 заробітної плати на території радіоактивного забруднення за червень-вересень 1986 року згідно зі статтею 57 Закону № 796-XII, суд виходив з того, що розрахунок розміру пенсії та врахування певних складових є дискреційними повноваженнями відповідача. Крім того вказано, що спірне рішення та матеріали справи не містять доказів, що відповідачем під час обрахунку пенсії взято середній заробіток за інший, ніж червень-вересень 1986 року, період.

6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що правові підстави для врахування заробітку, отриманого позивачем у період з червня по вересень 1986 року за роботу на території радіоактивного забруднення, при здійсненні розрахунку пенсії на підставі положень частини 1 статті 27 Закону №1058-IV, на яку посилається позивач, відсутні. При цьому зазначено, що з урахуванням положень Закону України №2148-VІІІ, перерахунок пенсії з 01.03.2019 проведений відповідачем із застосуванням середньої заробітної плати (дохода) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та коефіцієнта збільшення в розмірі 1,17.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

7. ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити і цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

7.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не були враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 28.02.2019 у справі №560/359/17 та від 03.10.2019 у справі №676/5258/16-а.

7.2. Позивач звернув увагу на те, що судом фактично було ухвалено повторне рішення про відмову у визначенні заробітку за роботу у зоні відчуження при перерахунку пенсії згідно з частиною 1 статті 27 Закону №1058-IV, яка вже була розглянута в іншій справі №580/424/20. Натомість спір щодо пільгового обчислення заробітку у цій справі не вирішено. Вважає, що при вирішенні спору мали бути застосовані частина 2 статті 27 Закону №1058-IV та стаття 57 Закону № 796-XII щодо можливості врахування заробітку за роботу у зоні відчуження саме у разі обчислення пенсії на умовах Закону №1058-IV.

7.3. Також позивач звернув увагу, що судом апеляційної інстанції взагалі не розглянуто позовну вимогу щодо зобов`язання відповідача з 01.01.2020 виплачувати позивачу пенсію відповідно до пункту 4 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір якої є вищим, доплативши недоотриману пенсію з урахуванням проведених виплат.

8. У відзиві на касаційну скаргу пенсійний орган просив залишити касаційну скаргу без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. Із доводів цієї касаційної скарги вбачається, що позивач вказує на помилково розглянуті вимоги судом апеляційної інстанції щодо розрахунку розміру пенсії на підставі частини 1 статті 27 Закону №1058-IV, при цьому не була надана правова оцінка спірним правовідносинам щодо обрахунку розміру пенсії за двоскладовою формулою відповідно до частини 2 статті 27 Закону №1058-IV.


................
Перейти до повного тексту